Якщо ви хочете побачити маестро за роботою, зверніть увагу на переговори Владіміра Путіна щодо України з президентом Дональдом Трампом і його спеціальним представником Стівом Віткоффом.
На початку березня президент України Володимир Зеленський чітко продемонстрував своє прагнення до миру, погодившись на пропозицію США про 30-денне припинення вогню. Але Путін відмовився прийняти американський план, зазначає Макс Бут, колумніст The Washington Post.
Він висунув настільки обтяжливі умови для будь-якого припинення вогню (наполягаючи, серед іншого, на тому, що США повинні припинити постачання зброї Україні), що не було жодних шансів, що воно коли-небудь буде реалізоване.
Проте Трамп — замість того, щоб назвати Путіна перешкодою на шляху до миру, як він це зробив із Зеленським, — похвалив дискусії Путіна з Віткоффом як "дуже хороші й продуктивні" і повторив тези Кремля, написавши в соціальних мережах, що "тисячі українських військових повністю оточені російськими військами".
Наче дрібний чиновник, який звертається до всемогутнього царя з благанням про помилування, Трамп смиренно попросив Путіна "пощадити їхні життя". Насправді, хоча українці втрачали позиції в Курській області, вони не були оточені й змогли організовано відступити, додає колумніст.
Після цього Трамп і Путін провели тривалу телефонну розмову, яка сама по собі стала перемогою для російського диктатора, який намагався покласти край своїй міжнародній ізоляції. Трамп наполягав на тому, що Путін погодився припинити всі атаки на "енергетику та інфраструктуру", тоді як Кремль заявив, що угода обмежується енергетичною галуззю. У будь-якому випадку, російські бомбардування українських міст продовжилися.
"Трамп мав би бути надзвичайно довірливим, щоб повірити в те, що Путін веде переговори з добрими намірами, коли всі ознаки вказують на те, що російський диктатор не відмовився від своєї мети — контролювати всю Україну. Наївність президента відповідає, якщо не перевершує, наївність Віткоффа, який спочатку був призначений посланником на Близькому Сході, а тепер взяв на себе провідну роль у переговорах з Кремлем", — вважає Бут.