У столиці Франції зібралися близько 30 лідерів, включаючи навіть представників уряду Туреччини, Канади, Австралії і Нової Зеландії. Володимир Зеленський також особисто приїхав до Парижа. Офіційно на порядку денному було два питання — подальша підтримка України та роль Європи, враховуючи миротворчий контингент, в переговорному процесі США та РФ про припинення вогню, в якому представники ЄС, поки що, участі не беруть. Проте неофіційно цей неформальний оборонний саміт був зосереджений на зближенні Трампа з Путіним і, що найголовніше, чи можна за таких обставин в принципі як і раніше довіряти США.
Саме про довіру до США українського президента питали під час інтерв’ю Європейській мовній спілці у середу, 26 березня, напередодні саміту «коаліції охочих». Адже всім вже зроуміло, що конкретного плану врегулювання війни Росії проти України адміністрація Трампа не має. До того ж, команда президента США не шукає підтримки європейських союзників, щоб разом чинити тиск на Росію. Навпаки, Вашингтон стає ближчим до Москви, розв’язуючи проти ЄС торговельну війну. Водночас адміністрація Трампа повторює, що Європа має сама платити за свою і безпеку України.
Тож, до чого домовилися європейські лідери в Парижі? Як Європа готується до війни з Росією, підтримки України та протистояння Трампу? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Сили стримування Росії: Франція і Британія очолять ініціативу
Напередодні зустрічі в Парижі, видання Politico писало, що цей саміт «коаліції охочих» — момент істини — лідери мають узгодити колективну відповідь на дії США щодо Росії. Зокрема, на можливість послаблення санкцій. Бо, за словами очільника американського Мінфіну Скотта Бессента, США готові розглянути перепідключення Росії до SWIFT. Чи будуть посилені, чи послаблені санкції, за його словами, залежатиме від подальших дій російського керівництва. Проте, є один нюанс: без рішення ЄС перепідключити Росію до SWIFT неможливо.
Заява Бессента пролунала після триденних переговорів американської делегації у Саудівській Аравії з Україною та Росією. Причому перемовини з росіянами про перемир’я в Чорному морі, яке і так існує завдяки Силам оборони України, в понеділок, 24 березня, тривали 12 годин, після чого Кремль опублікував низку вимог, серед яких перепідключення низки російських банків до SWIFT і зняття санкцій з російських виробників агропродукції і добрив, які ніколи не запроваджувалися.
Вже всім очевидно, що Росія, яка, на відміну від України, не погодилася на пропозицію США щодо безумовного 30-денного перемир’я по всій лінії фронту, просто тягне час. Навіть Трамп днями це визнав, заявивши: «Гадаю, Росія хоче покласти край цьому (війні — Ред.), але, можливо, вони просто тягнуть час». Разом із цим, Білий дім лише погрожує запровадити більш жорсткі санкції проти Росії, щоб змусити Путіна припинити вогонь і не висувати нових невиконуваних умов. На практиці ж Трамп здійснював тиск лише на Україну, призупинивши надання озброєнь і обмін розвідданими. А без американських розвідданих, за словами президента Зеленського, ми не знаємо про запуск ворогом балістики, що є критично важливим для захисту цивільного населення.
»Ми не збираємося скасовувати санкції. Ще дуже рано», — заявив Еммануель Макрон на спільній пресконференції з Володимиром Зеленським у середу ввечері, 26 березня. Вже наступного дня, на саміті «коаліції охочих» президент Франції додав: «Україна мала мужність прийняти безумовне 30-денне припинення вогню (запропоноване американцями в обмін на розблокування надання Києву зброї й обміну розвідданими — Ред.). Після цього рішення та заяви України не було жодної відповіді Росії. Були висунуті нові умови для набагато більш обмеженого та гіпотетичного припинення вогню».
За інформацією The Economist, адміністрація Трампа прагне домогтися перемир’я протягом перших 100 днів Трампа на посаді. Тобто, десь до кінця квітня. Також раніше Bloomberg повідомляв, що дедлайном є Великдень — 20 квітня. Водночас ТСН.ua вже писав, що ця дата неодноразово озвучувалася кремлівськими пропагандистами на російських федеральних каналах, адже Путіну важливо забезпечити режим припинення вогню на 9 травня — 80-річчя «великої перемоги» у Другій світовій війні.
Але, попри заяви радника Трампа з нацбезпеки Майка Волтца, що після телефонного дзвінка Трампа і Путіна (коли очільник Кремля начебто дав наказ російській армії не бити по українській енергетичній інфраструктурі — Ред.) «енергетичне» перемир’я вже нібито працює, це далеко не так. На пресконференції у Парижі президент Зеленський заявив, що в четвер, 27 березня, Росія артилерією, випустивши 40 снарядів, вдарила по об’єктах енергетики в Херсоні. Але і це чергове порушення Білий дім не помітив.
Це вчергове підтверджує той факт, що жодного конкретного плану припинення війни команда Трампа не мала і не має. Адже домовленості про режим припинення вогню автоматично тягнуть за собою й погодження режиму моніторингу й верифікації порушень. Ба більше, раніше Трамп публічно заявляв, що надавати Україні гарантії безпеки після встановлення режиму припинення вогню мають європейці. Британія та Франція взяли на себе цю ініціативу, активно, хоч поки й безуспішно, просуваючи ідею розміщення в Україні миротворчого контингенту. Проте, після того, як Кремль заявив, що поява військ країн-членів НАТО в Україні буде для Росії «законною військовою ціллю», в Білому домі про це більше не згадують.
Хаос у Білому домі: команда Трампа ненавидить Європу
За словами президента Зеленського, потужність і чисельність української армії завжди буде ключовою гарантією безпеки України. Незабаром, як заявив Еммануель Макрон, до України вирушить франко-британська місія для «підготовки формату української армії завтрашнього дня» з точки зору розміру, кількості солдатів, обладнання тощо. Адже ще одним питанням порядку денного саміту «коаліції охочих» було зміцнення України у військовому плані для того, щоб Київ був у більш сильній позиції на переговорах з Москвою, та стримування майбутніх атак Росії.
Проте, щодо відправки миротворчого контингенту до України — «міжнародних сил стримування» — єдності серед союзників немає. За словами Еммануеля Макрона, вони не будуть розміщені на передовій в Україні і не будуть задіяні проти російських сил у перший же день.
»Вони будуть силами, які стримуватимуть росіян від наступу. І, утримуючи важливі міста, стратегічні бази, означатимуть чітку підтримку кількох європейських урядів і союзників. Тож ми не на передовій, ми не йдемо воювати, але ми там, щоб гарантувати тривалий мир. Єдиними, хто в той момент спровокував би конфлікт, воєнну ситуацію, були б росіяни, якби вони знову вирішили почати агресію», — підкреслив Макрон.
За словами французького президента, низка країн погодилися продовжити обговорення цієї ідеї, але Європа має готуватися йти вперед, навіть якщо підтримки США не буде. Як відомо, деякі європейські країни висловлювалися за необхідність надання американцями гарантій безпеки та міжнародного мандату для їхніх солдатів, якщо вони поїдуть до України у складі «міжнародних сил стримування». Також йшлося про необхідність підтримки таких сил, наприклад, у небі з боку США, та за допомогою надання розвідувальної інформації. Але спецпосланник Трампа по Близькому Сходу, який також відповідає за контакти з росіянами, Стів Віткофф, скептично поставився до ідеї розгортання європейського контингенту в Україні, хоч раніше Трамп і не був проти цього.
Тоді, в чому саме полягає план адміністрації Трампа щодо закінчення війни? Просто піти на всі поступки Путіну, «згодувавши» йому Україну? Відмова від надання Києву гарантій безпеки з боку Вашингтона, якщо Трампу таки вдасться домогтися хоч якогось сталого режиму припинення вогню, вже породжує дуже багато запитань серед європейських країн-членів НАТО щодо довіри до США та гарантій, що вони дійсно прийдуть на допомогу за статтею 5 у разі зовнішньої агресії.
»Американці перейшли на інший бік». Вони більше не є нейтральним посередником, а тим, хто поширює та просуває російські наративи, особливо заклики до територіальних поступок, відмови (України — Ред.) від членства в НАТО та відсутності європейських військ в Україні», — заявив в інтерв’ю Politico Родеріх Кізеветтер, член Бундестагу від ХДС, полковник у відставці, близький радник майбутнього канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з питань оборони.
Особливо гостро питання довіри до США в Європі постало після того, як в Америці вибухнув скандал із перепискою команди Трампа в чаті месенджера Signal, де обговорювалася секретна інформація про планування американських ударів по єменських хуситах і куди Майк Волтц випадково додав редактора журналу The Atlantic Джеффрі Голдберга. Якби Білий дім відреагував на цей скандал відповідними кадровими рішеннями, можливо, такого вибуху вдалося б уникнути. Проте команда Трампа почала атакувати Голдберга. Тому The Atlantic опублікував низку скринів переписки з цього чату, які, зокрема, приливають світло на ставлення членів кабінету Трампа до Європи.
»Я вважаю, що ми робимо помилку. Через Суецький канал проходить лише 3% торгівлі США, і 40% — європейської. Я просто ненавиджу знову рятувати Європу», — дописував віцепрезидент Джей Ді Венс у цьому чаті.
»Я цілковито поділяю вашу огиду до європейської халяви. Це жалюгідно. Але ми єдині на планеті, хто може це зробити», — відповів Венсу в цьому чаті міністр оборони Піт Гегсет.
В Європі вважали, що ціллю ударів США по єменських хуситах був захист світової морської торгівлі і стримування Ірану. До того ж, як з’ясували журналісти, Стів Віткофф, дописуючи в цей чат, у цей час взагалі перебував у Москві, де вдруге зустрівся з Путіним. Тож, як європейські союзники США по НАТО тепер можуть довіряти Америці, якщо посадовці адміністрації Трампа обговорюють і планують важливі військові операції в незахищеному мессенджері, ще й сидячи в Москві? До того ж, як з’ясувало розслідування німецького видання Spiegel, у відкритому доступі в інтернеті містяться персональні дані — паролі, електронні адреси й номери телефонів — Майка Волтца, Піта Гегсета (у якого, як виявилося, є електронна пошта на російському сервісі) та директорки Нацрозвідки Тулсі Габбард.