Президент Дональд Трамп, схоже, набагато більше прагне мирного врегулювання в Україні, ніж Владімір Путін. Це очевидний висновок з двогодинної телефонної розмови між двома лідерами, що відбулася 18 березня.
У своєму короткому, оптимістичному звіті про розмову Трамп виглядає як завзятий залицяльник, описуючи переговори як "дуже хороші і продуктивні". У довшій версії Кремля Путін був більш обережний, доброзичливий, але непохитний у своїх основних вимогах, зазначає Девід Ігнатіус, колумніст The Washington Post, що спеціалізується на міжнародних справах.
Колумніст додає, що ця телефонна розмова висвітлила більше розбіжностей, ніж згоди. І вона підтвердила те, що прогнозували представники розвідки: Путін не відмовився від свого бажання домінувати в Києві. Він сподівається виграти на переговорах те, що не вдалося на полі бою.
Путін висунув максималістські вимоги. Щоб запобігти "ескалації конфлікту", він заявив, що Сполучені Штати та їхні союзники повинні погодитися на "повне припинення іноземної військової допомоги та надання розвідувальної інформації Києву", згідно з версією Кремля.
"У своєму прагненні до миру Трамп зараз стоїть перед дилемою. Він може прийняти жорстку позицію Путіна і спробувати змусити Україну прийняти її, але це розлютить Британію і Францію, історично двох найближчих союзників Америки. Або ж він може натиснути на Путіна і змусити його піти на поступки, запровадивши нові санкції, які поставили б під загрозу мету Трампа —"покласти край цій жахливій війні"", — пише Ігнатіус.
Колумніст також зазначає, що Путін вже отримав найважливішу поступку США — повернення Росії зі статусу вигнанця до того, що Кремль назвав угодою Трампа про "нормалізацію двосторонніх відносин".
Це велика, символічна поступка для лідера, якого Міжнародний кримінальний суд звинуватив у воєнних злочинах, пише Ігнатіус.
"Будь-які переговори зазвичай починаються з того, що дві сторони знаходяться далеко одна від одної. Завдання посередника полягає в тому, щоб налагодити процес взаємних поступок. Але поки що тиск з боку Трампа був одностороннім. Він застосував до Зеленського зашморг після катастрофічної зустрічі в Овальному кабінеті минулого місяця, призупинивши американську військову та розвідувальну допомогу і зажадавши частку мінеральних та енергетичних багатств України", — вважає колумніст.
Колумніст додає, що здається малоймовірним, що Трамп поставить Путіна у таке ж безвихідне становище, як Зеленського, враховуючи його історичний підхід до російського лідера.
Трамп пообіцяв світу мирну угоду. Але шлях до цієї похвальної мети має гостру розвилку. Трамп або протистоятиме Путіну й отримає поступки, які можуть стати основою для довготривалої угоди, або відступить і ризикне укласти погану угоду, яка може стати лише тимчасовою паузою в цій жахливій війні, підсумував Ігнатіус.