Українцям не варто розраховувати на те, що Дональд Трамп після інавгурації одразу покладе край війні. Крім того, потенційна майбутня зустріч чи розмова Трампа з диктатором Володимиром Путіним викликає тривогу, пише колишній посол України в США Олег Шамшур у статті для ZN.UA.
Трамп сам визнав, що припинення війни в Україні є надскладним завданням й потребує більше часу, ніж "24 години".
Водночас Марко Рубіо, якого Трамп хоче призначити держсекретарем США, заявляв, що війна в Україні "зайшла у глухий кут". Він вважає, що Київ не зможе повернути всі суверенні території, контрольовані Росією. Задля досягнення мирних домовленостей, на думку Рубіо, на поступки мають піти не тільки РФ, а й Україна і США.
Про неможливість повернення України до кордонів 2022 року заявляв раніше і кандидат у міністри оборони Піт Гегсет, а про можливість пом’якшення санкційного режиму - Кевін Келлог, якого Трамп обрав на посаду спеціального представника з питань України та Росії.
"Таким чином, команда Трампа погоджується на фактичний поділ України і в перспективі не виключає бодай часткового повернення до нормальних відносин із Росією. Разом із тим Трамп не планує надавати Україні безпекові гарантії, перекреслює наші євроатлантичні перспективи і публічно зізнається в розумінні негативних "почуттів" Росії щодо членства України в НАТО. У цьому контексті майбутня зустріч чи розмова американського президента з російським диктатором викликає у мене глибоку тривогу", – пише Шамшур.
Перспектива контакту Путіна й Трампа стала тривожною після здавалось би не дотичних до України заяв про анексію Гренландії та відновлення контролю над Панамським каналом, включно із можливістю застосування силового сценарію. Шамшур зазначив, що такі висловлювання Трампа чітко показали, що він переконаний в існуванні одних правил поведінки для потужних держав, подібних до США, і зовсім інших - для слабкіших країн, які мають підкорятися волі "великих хлопців". Крім того, Трамп, за словами Шамшура, також фактично піддав сумніву принцип непорушності кордонів - один з основоположних принципів сучасного міжнародного права.
"Українцям, як і всій неамериканській решті світу, треба виходити з того, що ми не маємо іншого вибору, ніж шукати найбільш ефективні засоби взаємодії з лідером, якого обрали виборці Сполучених Штатів. І робити це потрібно, попри його зверхність, самозакоханість, емоційні перепади та мінливість характеру. Головний тягар зусиль на цьому напрямку падає на плечі нашого керівництва, політиків та дипломатів. Українському суспільству в цілому важливо зрозуміти марність розрахунків на те, що "прийде Трамп і все вирішить". Якщо і вирішить, то вирішить, виходячи з власних інтересів", – пише дипломат.