Українські війська в Курській області використовують природний рельєф, зокрема, річку Псел, як бар'єр проти наступу російських і північнокорейських солдатів. Про це пише оглядач Forbes Девід Акс.
Як пише аналітик, у Плеховому, селі на південь від річки Псел, український гарнізон чисельністю 100 осіб стримував атаки північнокорейських солдатів. Бійці ЗСУ вистояли проти двох хвиль, проте відступили, коли третя хвиля північнокорейців атакувала зі сходу.
Однак, як зазначив Центр оборонних стратегій, відступ був розрахованим, тому що ЗСУ "не стали чіплятися за Плехове за всяку ціну, а відійшли на північ від річки Псел".
Таким чином, між російсько-північнокорейськими силами і основним українським підрозділом у цьому районі - 61-ю механізованою бригадою - виник значний природний бар'єр, пише Акс. Тепер противнику для атак доводиться перетинати відкриту місцевість під ударами БПЛА і артилерії.
Українці за останні кілька днів відбили десятки атак північнокорейців і росіян, які намагаються підійти до річки, переправитися через неї і створити плацдарм, і завдали їм нищівних втрат. Лише за перші вихідні боїв північнокорейський 11-й армійський корпус втратив, можливо, 4% особового складу - темпи втрат, що є неприйнятними в довгостроковій перспективі, зазначає аналітик.
Однак Акс зазначає: проблема для українців полягає в тому, що здавати будь-які позиції в Курській області ризиковано.
"Їхній опорний пункт має розміри приблизно 12 миль на 12 миль. Розрахований відступ від Плехового завдав вм'ятину глибиною в п'ять миль. Українці "вміло використовують місцевість і тактику маневру, але на Курському виступі мало рельєфу і мало місця для цих маневрів", - зазначає аналітик.