Політика Дональда Трампа щодо війни в Україні може як допомогти, так і завадити боротьбі України. Європейці мають бути проактивними та готовими до всіх можливих наслідків.
Траєкторія війни в Україні залежить від складної взаємодії кількох факторів. Те, як нова адміністрація США сформує ці чинники, відіграє важливу роль у її спробах зупинити конфлікт — і може як допомогти, так і завадити українській боротьбі.
Про це йдеться в публікації болгарського військового експерта, ексміністра оборони країни Тодора Тагарева на сайті Європейської ради з міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations).
Минуло понад 1000 днів повномасштабного вторгнення Росії до України та початку найзапекліших боїв на європейському континенті від часів закінчення Другої світової війни. Новообраний президент США Дональд Трамп пообіцяв покінчити з усім цим «протягом 24 годин». Але траєкторія конфлікту залежить від складної взаємодії кількох факторів. Те, як нова адміністрація США сформує ці чинники, відіграє важливу роль у її спробах зупинити конфлікт — і може як допомогти, так і завадити українській боротьбі.
У матеріалі надається чотири можливі сценарії розвитку подій. Зазначається, що сценарії не є прогнозами, натомість — вправами для сприяння плануванню та координації між європейськими партнерами України. За будь-яких сценаріїв Захід не визнає прав Росії на Крим та окуповані території у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях, незалежно від їхнього включення до російської конституції.
Сценарій перший: «заморожування» війни з незначними змінами поточної лінії фронту
У статті йдеться, що і президент України Володимир Зеленський, і президент Росії Володимир Путін закликають до миру. Проте немає жодних натяків, що вони відмовляться від своїх цілей, особливо з огляду на те, що «мир» є дуже суперечливим поняттям. Кремль вважає Крим і чотири українські регіони частиною РФ, не сприймає можливість членства України в НАТО та ЄС, а також прагне встановити в Києві маріонетковий режим. Водночас Україна прагне зберегти свою незалежність і суверенітет, відновити територіальну цілісність, забезпечити справедливий і міцний мир.
«Обидві сторони, схоже, вірять, що військові засоби дозволять їм краще позиціонуватися перед можливою угодою про припинення вогню та переговорами щодо „мирного плану“. Тому цей сценарій має малоймовірний вигляд у найближчій перспективі. Але, наприклад, Трамп може спробувати поставити негайне припинення бойових дій як умову для підтримки заявки України на членство в НАТО або обіцянку значних інвестицій у відновлення України. Якщо це поєднати з відносно стабільною російською економікою, загальним скороченням військової допомоги Україні, принаймні частковим успіхом у підривній діяльності Росії та явними ознаками втоми в українському суспільстві, заморожений конфлікт такого характеру міг би бути на столі», — йдеться в публікації.
Ключовим у цьому сценарії є питання гарантій безпеки. На думку автора статті, навряд чи НАТО найближчим часом досягне консенсусу щодо прийняття України до свого складу або, як альтернатива, Трамп надасть Києву гарантії безпеки, подібні до гарантій для Японії та Південної Кореї. Тому заморожування конфлікту навряд чи триватиме довго, і бойові дії можуть відновитися з перевагою Росії, яка відновить свій військовий потенціал.
Другий сценарій: продовження «війни на виснаження» з бойовими діями різної інтенсивності
Бої триватимуть, якщо Трампу не вдасться переконати Путіна і Зеленського прийняти будь-які умови перемир’я. Але цей сценарій також вимагатиме, щоб економіка РФ була достатньо сильною для продовження підтримки воєнних операцій, а західна військова допомога Україні залишалася значною.
Сценарій третій: «перемога» України через 1-3 роки
Цей сценарій вимагає ефективного застосування санкцій і ослаблення російської економіки. Він також вимагатиме від західних партнерів України збільшення військової допомоги, мінімізації російського впливу на західні держави та альянси, а також додаткової мобілізації в Україні. Реалізація цього сценарію потребує скоординованих і послідовних дій Заходу.
Четвертий сценарій: російська «перемога»
У матеріалі йдеться, що не можна виключати четвертий «найгірший» сценарій — коли Путіну буде дозволено досягти своїх цілей в Україні. Це передбачало б ідеальне скорочення військової підтримки з боку Заходу, часткове скасування санкцій США та загальне покращення російської економіки, а також подальший успіх Москви у її підривній тактиці в західних країнах.
Реалізація цього плану завдасть серйозного удару не лише Україні та європейській безпеці, а й глобальній архітектурі безпеки. Європейські партнери Києва знають, що навіть частковий успіх Росії у війні підірве світовий лад.
«Якщо Путін досягне своїх цілей в Україні, хоча б частково, Росія посилить свої підривні дії в західному світі, і не можна виключити військову агресію проти європейської країни-члена НАТО», — зазначається у статті.
Європейська відповідь
На думку автора публікації, європейці повинні спочатку визначити власні цілі, підтримуючи Україну в епоху другого президентства Трампа. Потім їм потрібно підготуватися до того, як американський союзник розробить власний підхід до України, як політика США вплине на перебіг війни та до яких сценаріїв це може призвести.
Мета Трампа зрозуміла — покласти край війні, але конкретна політика ще не оголошена. Європейці повинні терміново сформулювати спільний підхід і активно шукати узгодження поглядів на НАТО, європейську та глобальну безпеку між двома боками Північної Атлантики. Це передбачає збільшення витрат на оборону, тіснішу координацію розвитку європейського оборонного потенціалу, зокрема розвиток оборонної технологічної та промислової бази, а також готовність компенсувати будь-яке скорочення або затримання військової допомоги від США для України.
Необхідно висунути пропозиції щодо тіснішої та прозорішої взаємодії між оборонними галузями Європи та США. Цільові витрати на оборону у 2% ВВП є анахронізмом. Нова спільна ціль має становити 2,5%, можливо, навіть 3% ВВП. Крім того, необхідна більша прозорість допомоги, що надається Україні, можливо, за допомогою фінансової метрики, як-от відсоток ВВП, із посиленням європейських зусиль щодо координації цієї допомоги.
Зазначається, що до 20 січня, коли відбудеться інавгурація Трампа, європейці та їхні українські партнери не можуть бути достатньо готовими. Але, бувши проактивними, європейські лідери можуть сформулювати більш амбітну оборонну політику та створити спільну основу для вирішення проблеми учас