Під час виборчих перегонів республіканець Дональд Трамп нещадно критикував зовнішню політику президента США Джо Байдена, називаючи її "історично жахливою". Публічні заяви наступного глави Білого дому починаючи від вихвалянь російського диктатора Володимира Путіна і завершуючи погрозами виходу США з НАТО неабияк напружили західних лідерів.
Однак попри все, багато в чому Трамп цілком багато в чому може продовжити політику свого попередника. У цьому переконаний журналіст The New York Times Майкл Кроулі.
У своїй статті він зазначає: попередні заяви Трампа створюють враження, що наступний президент США має геть відмінні погляди на місце Америки у світі, ніж його попередник на посаді.
Переможець виборів неодноразово називав зовнішню політику Байдена "історично жахливою", наполягаючи на тому, що після інавгурації продовжить розпочату під час минулої каденції політику "Спершу Америка".
"Він хоче мати дружні стосунки з президентом Росії Володимиром Володимиром Путіним, може скоротити підтримку України з боку США та погрожував вийти з Організації Північноатлантичного договору. Він захоплюється іноземними автократами і мало цікавиться метою пана Байдена відстоювати демократію за кордоном. Він вороже ставиться до міжнародних організацій і договорів, включаючи ООН і Паризьку кліматичну угоду. Але серед багатьох сфер потенційного зриву пан Трамп також знайде багато речей, які сподобаються йому в політиці пана Байдена", – пише Кроулі.
Він переконаний: за винятком деяких питань щодо Європи та планів Трампа щодо Росії й України, його політика може дивовижним чином перегукуватися з політикою Байдена.
До певної міри це буде вимушениим кроком, адже різкі повороти у зовнішній політиці вкрай важко здійснювати. До того ж, військова, економічна та політична сила Америки забезпечує їй певну кількість важелів впливу на інші країни. Тож тиск з боку союзників, Конгресу та федеральної бюрократії примушує президентів США до до певної міри консенсусних поглядів.
"Існує тенденція до більшої спадковості між адміністраціями різних партій — навіть адміністраціями дуже різних стилів, як-от Трамп і Байден — ніж міг би очікувати випадковий спостерігач. Ми схильні зосереджуватися на великих відмінностях", — переконаний виконавчий директор Центру нової американської безпеки Річард Фонтейн.
Саме ці чинники стали однією з причин продовження адміністрацією Байдена ключових політиків часів першого президентства Трампа.
Зокрема, у відносинах з Кубою, Іраном, Венесуелою, Китаєм та Ізраїлем Байден якщо й допускав якісь зміни, то незначні або короткотривалі. Зокрема, тому, що плани стратегії національної безпеки, видані адміністраціями Трампа і Байдена, визначили "стратегічну конкуренцію" з Китаєм і Росією як північну зірку політики США.
Яскравим прикладом цього твердження автор матеріалу вважає відносини адміністрації Байдена з Саудівською Аравією. Спершу відносини Вашингтона з Ер-Ріядом загострилися через вбивство саудівського журналіста Джамаля Хашоггі у 2018 році та порушення прав людини у цій державі. Байден навіть призупинив використання армією Саудівської Аравії наступальної зброї для протидії єменським хуситам.
Однак минув час і своє слово сказав вплив Саудівської Аравії на ціни на нафту. Зваживши це, Байден відновив поставки зброї та надіслав своїх помічників до Ер-Ріяду для досягнення американо-саудівської угоди про безпеку, яка зблизить дві країни у військовому плані за умови встановлення офіційних дипломатичних відносин Саудівської Аравії з Ізраїлем.
"Байден перейшов від спроби зробити Саудівську Аравію парією до спроби зробити її союзником Сполучених Штатів за договором", — зазначив Фонтейн, прогнозуючи, що, найімовірніше, Трамп продовжуватиме цей підхід.
Щодо Китаю, донині Трамп переважно обмежувався погрозами запровадити високе мито на експортовані з КНР товари. Однак перебравшись до Білого дому, він успадкує від Байдена підхід, фундамент якого заклав сам під час першої каденції. Цей підхід передбачає потужну військову присутність США в Східній Азії для протидії територіальній агресії Китаю, жорсткі дії проти китайських технологій, які можуть загрожувати американській безпеці, і мита, вперше запровадженя Трампом і збережені Байденом.
"Містер Байден пом’якшив свій конкурентний підхід за допомогою діалогу та регулярно розмовляє з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, але пан Трамп теж", – йдеться у матеріалі.
Ще один вектор, на якому політики Байдена і Трампа, вірогідно, співпадуть – це Тайвань. Чинний президент обіцяв захищати цю демократію від китайського вторгнення. Сам Трамп однозначного формулювання своєї позиції щодо Тайваню не озвучував. Однак обранці переможця виборів на посади, пов'язані з нацбезпекою – майбутній радник з нацбезпеки Майкл Уолц та держсекретар Марк Рубіо – зарекомендували себе справжніми "яструбами" у справі захисту Тайваню.
Відносини США й Ірану теж навряд чи переживатимуть значну трансформацію. Попри звинувачення Трампа, Байден не скасував санкції щодо іранської економіки. Втім і не дав жорсткої відповіді на знайдений Тегераном спосіб збільшити продаж нафти на чорному ринку та отримували мільярдні доходи. А Трамп у цьому, за словами його радників, буде значно різкішим і рішучішим.
Однак він, як і Байден, змушений буде рахуватися з вірогідними наслідками таких кроків. Зокрема, до посилення напруженості з головним покупцем нелегальної іранської нафти, Китаєм, та спровокованою втратою поставок з Ірану перспективою зростання цін. Тож Трамп, який будував кампанію на критиці рівня інфляції та зростання цін на газ за президентства Байдена, змушений буде зберігати обережність, аби не опинитися на місці критикованого попередника.
"Цього разу містеру Трампу не доведеться розривати ядерну угоду з Іраном, як це було під час його першого терміну. Пан Байден безуспішно намагався відновити угоду епохи Обами, яка сповільнила просування Ірану до створення потенційної атомної бомби. Зараз, коли Іран ближче, ніж будь-коли, до ядерної зброї, пан Трамп, схоже, готовий спробувати ще раз: "Ми повинні укласти угоду", — сказав він журналістам у вересні, назвавши іранську бомбу "неможливим" результатом", – зазначено у матеріалі.
Хай там як, але експерт з питань Ірану в Інституті Брукінгса Сюзанна Мелоні переконана, що адміністрація Трампа демонструватиме "значну спадкоємність політики США щодо Ірану", і що Білий дім продовжить поєднувати тиск з переговорами з іранським урядом.
За словами Мелоні, пан Трамп, швидше за все, буде більш готовий ризикувати з Іраном, як тоді, коли він наказав убити іранського командувача Касема Сулеймані в січні 2020 року. Але його кампанія тиску, ймовірно, включатиме спроби вести переговори.
Окрім того, співпадіння політик ймовірні й у відносинах з Ізраїлем. Експерти очікують, що Трамп може надати прем'єр-міністру Беньяміну Нетаньягу ширші безпекові повноваження та більшу свободу дій щодо сектору Гази, Байден теж вживав кроків на підтримку Ізраїлю.
"Деякі офіційні особи Байдена побоюються, що Трамп може дати зелене світло крокам Ізраїлю щодо анексії окупованого Західного берега, на що Байден ніколи б не погодився. Але під час свого першого терміну пан Трамп виступав проти плану Нетаньягу анексувати значні частини Західного берега, а такий крок зараз може зіпсувати його великі надії на дипломатичну угоду між Саудівською Аравією та Ізраїлем", – зазначає автор статті.
Ще під час першого приходу до Білого дому Трамп неодноразово критикував участь США у бойових діях в Афганістані. Однак він так і не завершив виведення американських силз цієї країни. Заммість нього це зробив Байден, реалізувавши домовленості щодо виходу між Трампом і "Талібаном". І навіть сам Трамп називав ці дії адмінстрації Байдена "чудовим і позитивним кроком", доки не взявся нещадно критикувати чинного президента за "хаотичний вихід".
Нині ж ані Байден, ані Трамп явно не мають бажання мати справи з лідерами "Талібану".
А на Кубі політика США залишається майже такою застійною, якою Трамп залишив її чотири роки тому. Під час першої каденції він вжив заходів, щоб згорнути дипломатичну відкритість адміністрації Обами, зокрема шляхом відновлення Куби в списку США держав-спонсорів тероризму. Байден ніколи не скасовував цього кроку. Аналогічно Байден переважно зберіг накладені адміністрацією Трампа санкції щодо Венесуели, метою яких було усунення від влади місцевого авторитарного лідера Ніколаса Мадуро.
Не все так однозначно може виявитися і щодо відносин між США і НАТО, попри різкі заяви Трампа.
"Навіть деякі іноземні чиновники, стурбовані намірами Трампа, втішають себе думкою, що його руйнівні інстинкти можуть мати межі. Один європейський дипломат на умовах анонімності сказав, що обрання Трампа створило атмосферу невизначеності та тривоги на континенті. Але на запитання про перспективу того, що пан Трамп виведе Сполучені Штати з НАТО, дипломат сказав, що він і багато його колег вважають, що страх перебільшений. За його словами, мало хто в Європі вірить, що пан Трамп дійсно піде на такий радикальний крок", – резюмувало видання.
Нагадаємо, Вперше за війну 9 ракет Х-22 було знищено одночасно над Києвом, - Ігнат.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Гороскоп на 2-8 лютого: прогноз для всіх знаків зодіаку на тиждень.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →