Російських солдатів строкової служби, які потрапили в полон у Курській області (РФ), не змушують працювати, дозволяють грати в настільні ігри, годують м'ясом і овочами. За свідченням дружини одного з військовополонених, обстановка у строковиків - як у піонерському таборі.
Як повідомляє "Можем объяснить", представниця громадського руху "Наш вихід" Ірина Криніна побувала в таборі, де утримують полонених у Курській області, і розповіла про умови, в яких їх утримують, і процедуру обміну. Зазначається, що Ірина - росіянка, вона приїхала в Україну до свого цивільного чоловіка, який теж потрапив у полон, і залишилася, щоб допомагати іншим військовополоненим.
Видання зазначає, що в Курській області ЗСУ взяли в полон кілька сотень строковиків, можливо до тисячі, але РФ обміняла лише 115. Прізвища на обмін затверджувала російська сторона. За яким принципом це відбувалося, Криніна не знає, але дійшла висновку, що "вибирали тих, чиї родичі найбільше здіймали галас".
"Щоб був шанс на обмін, Міноборони має наділити солдата статусом військовополоненого. Зі строковиками з Курської області це сталося швидко, протягом тижня", - пише видання.
Зі слів Криніної, волонтери її фонду допомагають російським полоненим налагодити зв'язок із рідними. "Деякі показали військкомату відео, на якому - призовник. Цього достатньо. Але так буває не завжди - деякі сім'ї місяцями не можуть домогтися для своїх родичів статусу військовополоненого. А без нього не буде й обміну", - розповіла вона.
За її даними, у будівлі, де утримують полонених призовників, атмосфера як у "піонерському таборі".
"Шум такий, хтось на перилах висить, хтось читає, хтось анекдоти розповідає... Це ж 18-річні діти, що з них узяти?" - каже росіянка.
Вона також розповіла, що строковиків, на відміну від інших військовополонених, не залучають до робіт.
"Я бувала в усіх таборах. Це не просто короткі формальні візити - я заходила в їдальні, бібліотеки, навіть у банний комплекс. Умови скрізь хороші. Полонені живуть у казармах, у них є робота. В одному таборі це плетіння меблів, в іншому - заготівля деревини. Строковиків, узятих у полон у Курській області, до робіт не залучають. Вони читають книжки, грають у настільні ігри - шашки, нарди", - визнає росіянка.
За її інформацією, харчування в російських військовополонених хороше - у раціоні є м'ясо, риба, овочі. Полоненим видають одяг, дають 10 хвилин, щоб телефоном поговорити з родичами. Пораненим надають медичну допомогу, причому в складних випадках їх вивозять у міські лікарні.
За її даними, РФ не хоче міняти інвалідів. Зокрема, військовослужбовців, які втратили внаслідок поранень кінцівки і потрапили в полон, російська сторона не включає їх у списки на обмін.
"Напевно, вони не потрібні. Родичі просять обміняти, але безуспішно", - каже громадська діячка.
Юристам "Школи призовника", за словами засновника проекту Олексія Табалова, невідомі нормативні акти, за якими визначають статус людини як військовополоненої.
"Швидше за все, це відбувається у внутрішній кухні Міноборони - коли воно переконується, що військовий дійсно потрапив у полон. У цьому випадку до моменту звільнення родичі можуть отримувати його зарплату", - вважає юрист.