Напруження ситуації на українсько-польському кордоні найближчими днями може піти на спад. Внаслідок багаторазових переговорів чиновників двох країн компромісу знайти не вдалося. Але РБК-Україна стало відомо про можливі кроки Польщі та України, які не вирішать торговельних проблем, але можуть зняти проблему блокади кордону.
Ситуація на українсько-польському кордоні в другій половині лютого почала розпалюватися буквально з кожним днем. Польські фермери, розпочавши 9 лютого протести та перекриття вантажного транспортного сполучення на трьох пунктах пропуску, розширили акції на всі шість КПП. Тимчасово перекривався проїзд усього автомобільного транспорту, були спроби заблокувати залізницю.
Загрози повністю перекрити транспортне сполучення звучать досі. “Якщо ми вирішимо не пускати автобуси, це буде дуже погано. Але, можливо, тоді наша влада нарешті шукатиме змістовних рішень", - заявив днями один із лідерів польських протестувальників.
Україна та Польща - різний погляд на ситуацію
Поки що влада України та Польщі по-різному бачить шляхи вирішення проблеми. Україна після багаторазових та безрезультатних спроб зняти напругу на кордоні шляхом дипломатичних переговорів на рівні профільних міністерств нарешті зрозуміла, що без винесення питання на найвищий рівень проблему не вирішити.
Президент Володимир Зеленський звернувся до керівництва Польщі із пропозицією зустрітися для діалогу прямо на кордоні до 24 лютого. "І я прошу тебе, Дональде, пане прем'єр-міністр (Дональд Туск, прем'єр Польщі, - ред.), теж приїхати до кордону. Анджей (Анджей Дуда - президент Польщі, - ред.), пане президент, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека. Ми не повинні це затягувати. Найближчі дні дають нам шанс це зробити", - заявив Зеленський.
Тригером для такої реакції стали провокації, що продовжуються на кордоні - протестувальники почали розсипати українське зерно прямо на дорогу. Спочатку вони пошкодили кілька фур, а потім і залізничний вагон, який перевозив зерно транзитом до Німеччини.
За цими фактами прокуратура Польщі розпочала розслідування. Прем'єр Туск фактично став на захист протестувальників, назвавши їхні дії проявом розпачу. Президент Дуда заявив, що шкодує про те, що сталося. "Але, з іншого боку, прошу також пам'ятати, що Польща є демократичною країною, де право на протест просто існує", - заявив він в інтерв'ю Українському радіо.
Згодом генеральний консул Польщі у Львові Еліза Дзвонкевич назвала інциденти на кордоні ганьбою для поляків. “Я не можу вдавати, що не бачу цих ганебних дій Польщі на польсько-українському кордоні. Перепрошую у вас, дорогі українські друзі. Те, що відбувається, не може бути справою рук моїх співвітчизників”, - написала вона у соцмережах.
Але провокації продовжились. Обурення, і не лише в Україні, а й у Польщі викликало витівка одного з протестувальників, який вивісив на своєму тракторі прапор колишнього СРСР та плакат із закликом до Путіна “навести лад із Польщею та Брюсселем”.
У МЗС Польщі одразу ж засудили провокацію. "Ми вважаємо, що це спроба захоплення аграрного протестного руху крайніми та безвідповідальними групами, можливо, під впливом російської агентури", - наголосили у відомстві.
Фермера, який вивісив прапор та плакат, затримали. Йому загрожує до 3 років позбавлення волі. Джерело видання, знайоме з процесом українсько-польських переговорів, вважає, що частка російського впливу на ситуацію не така велика, як іноді здається. "Не варто перебільшувати, але не потрібно і применшувати вплив Росії", - заявив він у коментарі виданню.
Акції протесту в Польщі підтримують 75% фермерів, зазначив він, і для виникнення невдоволення не потрібні були якісь додаткові дії з боку РФ. Хоча співрозмовник не виключив, росіяни могли прикласти руку до провокацій, аби посилити негативний ефект та розпалити двосторонні відносини.
Влада Польщі не йде назустріч
Зеленський увечері в середу, 21 лютого, запропонував польському керівництву провести зустріч у найближчі дні, а саме до 24 лютого. Українська сторона була готова до такої зустрічі на високому рівні вже наступного дня. Але потім таки вирішили орієнтуватися на п'ятницю, 23 лютого. Багато чиновників навіть внесли зміни до своїх робочих графіків на ці дні. Була неофіційна інформація про можливість підключення до переговорів і керівництва Єврокомісії. Джерела видання говорили навіть про можливість приїзду до Варшави голови ЄК Урсули фон дер Ляйєн. За останньою інформацією, візит глави ЄК до Польщі відбудеться 24 лютого .
У ЄК висловили стурбованість ситуацією на українсько-польському кордоні. “Європейська комісія наголосила, що хоча право на мирні демонстрації є фундаментальним для всіх країн-членів, там не може бути місця для насильства, і національна влада повинна виконувати свою компетенцію у питаннях забезпечення правопорядку”, - йдеться в документі, прийнятому за підсумком 12 -ї зустрічі Координаційної платформи з експорту та транзиту української агропродукції
Однак польська сторона не підтверджувала зустріч. І в четвер, 22 лютого, Туск фактично відмовився від неї, заявивши, що переговори з українським урядом можуть відбутися лише 28 березня. А до цього моменту уряд Польщі шукатиме “захисні рішення для польських фермерів” – як внутрішніми методами, так і шляхом подальших переговорів з Україною та ЄС.
28 березня – це фактично за 10 днів до проведення місцевих виборів у Польщі – 7 квітня. Раніше багато експертів висловлювали сумнів, що транспортну проблему можна вирішити до цих виборів, оскільки конфлікт використовується в політичних цілях.
Директор інституту світової політики Євген Магда вважає, що реакція Туска була очікуваною. "Заклик до Дуди та Туска був ефектним, але не ефективним, оскільки вони політичні опоненти, і один одного, скажімо так, складно перетравлюють", - сказав він у коментарі РБК-Україна.
На думку Магди, Туск за півтора місяці до виборів не хоче створювати ситуацію, за якої опоненти зможуть звинувачувати його та “Громадянську коаліцію” в тому, що вони є агентами впливу Києва. “З нього (з Туска – ред.) вистачить того, що про нього говорять, що він агент Берліна. Туск вважає, що переговори мають бути на рівні профільних міністрів”, - наголосив Магда.
До речі, Дуда також заявив, що вирішення проблеми – справа міністрів. Але від переговорів на міністерському рівні результату поки що немає, хоча вони проходять у різних форматах кілька разів на тиждень. Механізм вирішення проблеми досі не визначений.
За інформацією РБК-Україна, Польща пропонує не лише продовжити, а й розширити список заборонених для імпорту українських продуктів. Під цю категорію потрапляє українське зерно, ріпак, соняшник, пшеничне борошно, шрот, висівки та макуха.
"Ми прагнемо досягти двосторонньої угоди з Україною, яка б розширила сферу захисту ринку, включивши до неї інші чутливі продукти, такі як, серед іншого, цукор, птиця, яйця, м'які фрукти (ягоди - ред.), мед, яблучний сік, олія" - заявив міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський.
Причому розширити список заборонених товарів Польща хоче не в червні, коли дія обмежень завершується, але може бути продовжена, а найближчим часом.
Механізм захисту для розширеного переліку продуктів пропонується такий самий, який діє і зараз для чотирьох зернових груп (пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник) для Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та тієї ж Польщі.
Тобто імпорт цих товарів загалом заборонено, але якщо країна-імпортер потребує якихось обсягів поставок, то звертається до України з проханням видати ліцензії на ці поставки. Українська сторона, у свою чергу, видає ліцензії експортерам лише на ці обсяги.
Але у Києві проти таких змін. "Ми не можемо піти на таке розширення списку товарів. Це буде прецедент, після якого будь-яка країна може почати виставляти такі вимоги”, - сказав співрозмовник, знайомий з деталями переговорів з польською стороною.
Ймовірний сценарій розвитку подій
За інформацією РБК-Україна, на сьогоднішній день ситуація може розвиватися за наступним сценарієм. Польща найближчим часом може розширити список товарів, заборонених для імпорту з України. Найімовірніше до нього увійдуть ті групи, про які говорив Секерський. Такий крок назустріч протестувальникам теоретично має знизити напруженість на кордоні.
Крім того, найближчим часом пункти пропуску на кордоні з Україною, ділянки автомобільних і залізниць будуть внесені до списку критичної інфраструктури. Це, за словами Туска, покращить транспортування військової та гуманітарної допомоги в Україну. Україна в особі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби вже подякувала Польщі за такий крок.
Після розширення торгових обмежень в односторонньому порядку, Україна може все-таки застосувати заходи у відповідь і ввести заборону на імпорт польських товарів, насамперед фруктів та молочної продукції. “Така ймовірність є. Усі опції у нас на столі і ми готові будь-якої миті вживати і такі заходи”, - сказав співрозмовник видання.
Джерела видання, детально знайомі із ситуацією на ринку, запевнили, що проблем через обмеження імпорту з Польщі не повинно бути. "Наші виробники можуть покрити відсутність польського імпорту молочки та фруктів", - сказав співрозмовник. Щодо економічного ефекту від можливого розширення двосторонніх обмежень, то його має підрахувати Міністерство економіки.
Імовірність розширення блокади кордонів з Україною іншими сусідами, зокрема Угорщиною, є вкрай малою, кажуть джерела видання в уряді. І навіть незважаючи на те, що на початку лютого Орбан заявив про необхідність скоротити імпорт агропродукції з України, за сценарієм Польщі він не діятиме, вважає Магда. "Думаю, Орбану цікавіше показувати, що саме він може ефективно діяти як політик, ніж віддавати ініціативу комусь на вулиці", - сказав експерт.
***
У всій цій історії із блокадою кордону більше політики, ніж економіки. Для України транзит зерна через Польщу становить лише 5% агроекспорту – основна частина все-таки йде водним транспортом. Світові ціни на зерно, падіння яких і викликало невдоволення фермерів, не почали зростати після обмеження транзиту українського зерна. За прогнозами експертів, вони далі знижуватимуться ще 3-4 місяці. І це має підтвердити, що зниження доходів фермерів у Європі відбувається не через український імпорт. Тож, швидше за все, бездіяльність польської влади для нормалізації ситуації ще з минулого року була спричинена саме передвиборчою кампанією в країні. А щодо відкриття ринків для української продукції, то події останніх місяців показали, що цей процес йтиме дуже непросто, і в перспективі на шляху приєднання до ЄС, конфліктних ситуацій з новими конкурентами в Європі уникнути не вдасться.