Європейська рада на саміті у Брюсселі підтримала початок переговорів з Україною про вступ до ЄС. Але надалі Україну чекає непростий та довготривалий процес.
Що таке переговори про вступ в ЄС та коли вони розпочнуться, - в матеріалі РБК-Україна нижче.
Лідери держав-членів ЄС, які зібралися сьогодні на саміті у Брюсселі, офіційно дали "зелене світло" початку вступних переговорів з Україною. Переговори, до слова, схвалили і з Молдовою, а Грузія нарешті отримала статус кандидата на вступ в ЄС.
"Цe - стрaтeгiчнe рiшeння i дeнь, який залишиться закарбованим в історії нашого Союзу. Пишаюсь тим, що ми виконали свої обіцянки, і радію за наших партнерів", - заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.
Не завадила цьому рішенню й позиція Угорщини, яка погрожувала блокувати початок переговорів з Україною. Угорський прем’єр Віктор Орбан, за даними західних ЗМІ, навіть покинув залу саміту перед початком голосування щодо українського питання. Свою втечу Орбан пояснив у заяві на сторінці у Facebook, назвавши членство України в ЄС "поганим рішенням", в якому Угорщина не хоче брати участь.
Що таке переговори про вступ в ЄС
Тепер після рішення Європейської ради у Брюсселі мають сформувати так звану переговорну рамку, в якій буде визначена процедура вступних переговорів з Україною. Очікується, що робота над рамкою почнеться відразу, а затвердять її в березні наступного року.
"У березні буде опубліковано звіт, і на основі цього ми приймемо рішення в березні", - сказав журналістам на полях саміту в Брюсселі президент Євроради Шарль Мішель, додавши, що це був дуже потужний політичний сигнал та дуже потужне політичне рішення.
В рамках вступних переговорів Україні потрібно буде привести своє законодавство у відповідність до європейського, виконавши так званий Acquis communautaire – комплекс прав і обов’язків держав-членів ЄС.
Цей Acquis communautaire складається з 35 окремих пунктів, прогрес у виконанні кожного з яких має бути схвалений всіма членами ЄС. Втім, для кожної країни-кандидата щоразу розробляється окрема переговорна рамка, цілком можливо, що окремі процедурні моменти у випадку України буде спрощено.
Пункти Acquis communautaire включають і питання вільної торгівлі, і право інтелектуальної власності, конкурентної політики, рибальства, енергетики, оподаткування, правосуддя, освіти та культури, фінансового контролю і т.д. Загалом для набуття членства Україні потрібно імплементувати близько 30 тисяч різних правил та стандартів ЄС.
"Нам треба буде провести адаптацію нашої правової системи до Acquis communautaire, правової системи ЄС, і це включає в себе не тільки тисячі сторінок договорів і інших джерел права ЄС, але й політичні засади, на яких базується ЄС", - пояснив в коментарі РБК-Україна голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко.
Як зазначив Мережко, переговори про вступ можуть зайняти декілька років, зокрема, були приклади, коли вони тривали 4-5 років. Однак, на його думку, в українському випадку переговорний процес буде тривати коротше.
Коли Україна може стати членом ЄС
Тривалість переговорів, звісно ж, перш за все буде залежати від швидкості впровадження українською владою всіх необхідних реформ. Але і політична воля ЄС матиме в цьому процесі значну роль, оскільки прогрес по кожному з пунктів мають схвалити всі країни Євросоюзу.
Не варто також забувати, що переговори - це не остання сходинка до вступу в ЄС. У разі успішного їх завершення та підтримки з Боку Євроради, Єврокомісії та Європарламенту всі 27 країн Євросоюзу повинні будуть підписати та ратифікувати угоду про членство з Україною (в окремих випадках для цього може знадобитись і загальнонаціональний референдум).
В Євросоюзі визначили 2030 рік як орієнтовний термін свого розширення, в рамках якого до блоку, як очікується, приєднається до 9 країн. Серед них буде і Україна. Але це не означає, що українцям доведеться чекати 2030 року, щоб стати частиною ЄС.
На початку жовтня глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявляв, що завдяки Україні процес вступу нових членів може проходити швидше, а озвучений раніше 2030 рік - це лише орієнтир. Таку ж позицію висловлювала в коментарі РБК-Україна і віце-прем’єр з євроінтеграції Ольга Стефанішина. Вона пояснювала, що розширення ЄС не відбудеться "за одну ніч", оскільки до кожної країни буде індивідуальний підхід, який враховуватиме швидкість її трансформації.