Офіційні особи на Заході дають активній фазі контрнаступу до півтора місяця, українська сторона запевняє – просування продовжиться. Про вплив погоди на фронт і про те, чи здатні дощі або морози зупинити ЗСУ, – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Минулого тижня в Оборонному розвідувальному агентстві США (DIA) оцінили шанси України на прорив. На думку директора з аналізу Трента Мола, можливість пройти всі лінії оборони на півдні до кінця року становить від 40 до 50%. Одним із чинників, який може зробити це украй важким завданням, він назвав погіршення погоди восени.
Днями голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі уточнив ймовірні терміни.
"Залишилася ще деяка кількість часу, ймовірно, близько 30-45 днів придатної для боїв погоди, тож українці поки не закінчили", – зазначив він.
Він також додав, що Сили оборони України послідовно просуваються, і станом зараз не завершили бойову фазу того, що було заплановано.
Начальник Головного управління розвідки українського Міноборони Кирило Буданов визнає: в умовах холоду, вологості та багнюки просуватися буде складніше. Але запевнив у тому, що контрнаступ все одно продовжиться.
Прогнози західних партнерів насторожують, бо деякі паралелі можна провести з минулим роком. Кінець активної фази наступу-2022 якраз датується жовтнем-листопадом. Тоді було завершено Харківську операцію, на сході ЗСУ повернули контроль над Лиманом, а до середини листопада – над Херсоном та правобережною частиною регіону.
З настанням холодів у грудні-січні у наступ перейшов противник, зосередившись на Соледарі та Бахмуті. Через місяці запеклих боїв місяців обидва міста та околиці було захоплено. Звідси логічним є питання – чи повториться подібний сценарій і як насправді погода впливає на фронт.
Півтора місяці на наступ. Як це розуміти?
Очевидно, що слова про 30-45 днів прив'язані до того, що за цим терміном почнуться проливні дощі. Сезонні опади позначаться на стані ґрунту, сильна багнюка сповільнить наступальні сили, а похолодання додасть логістичних проблем.
Проте сезонна погода може бути різною. Дощі та низькі температури, безумовно, вплинуть на темпи контрнаступу, але не призведуть до їхнього остаточного припинення, йдеться у крайньому звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні.
Військовий експерт Олексій Гетьман погоджується: погода справді може сповільнити наступ, ускладнюючи рух танків, бронемашин та причіпної артилерії полями та бездоріжжям. Але точно не зупинить його повністю.
Щодо заяви Міллі, то, на думку експерта, це надто сміливе припущення.
"Займаючи вищу посаду в армії США, Міллі, на жаль, не вперше висловлює песимізм щодо наших Збройних сил і нашого наступу. У чому тут може бути справа? Я вважаю, що це, можна сказати, одноразова посада, каденція американського генерала скоро закінчується і не виключено, що його слова можуть мати не стільки військовий, скільки політичний підтекст", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Гетьман уточнює, що це його суб'єктивна думка. Марку Міллі лише 65 років, він далеко не старий за західними мірками, і думає про те, чим зайнятися після звільнення з посади голови Об'єднаного комітету начальників штабів США.
Його позиція не йде врозріз із заявами офіційних представників США та НАТО, але виглядає песимістичнішою. Той же речник Пентагону Пет Райдер нещодавно назвав успіхи українського наступу на півдні дивом.
"Мені здається, Міллі робить певні політичні рухи. На його слова варто звертати увагу, звичайно, але в контексті того, що його каденція добігає кінця, можна припустити, що це більше пов'язано з політичними планами на майбутнє", – додав експерт.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко пропонує не прив'язуватись жорстко до озвучених термінів. Темпи контрнаступу багато в чому залежатимуть від того, в якому місці наші війська застане негода.
Наприклад, якщо наприкінці вересня - на початку жовтня Збройні сили вийдуть на Токмак (Запорізька область), то це означає, що вони опиняться між другою та третьою лініями оборони РФ.
"Якщо в жовтні ми звільнимо Токмак, то вийдемо на третю лінію. Якщо до кінця жовтня зможемо просунутися в напрямку Мелітополя, то, згідно з прогнозами Марка Міллі, негода застане вже в районі цього міста. А що це означає? Велику проблему для російських окупантів, тому що під нашим повним вогневим контролем опиниться територія до Азовського узбережжя" , – зазначив він у розмові з виданням.
За такого сценарію за спиною супротивника залишиться лише море, і він не зможе повноцінно маневрувати в умовах зниження мобільності військ та загроз для логістики. Але поки складно сказати, коли почнуться зливи або морози. Ніхто не знає, чи будуть вони у листопаді: можливо, листопад буде теплим, а можливо – випаде сніг.
"Те, наскільки ми зможемо просунутися далі, залежатиме від точки, в якій негода застане наші Сили оборони. Якщо це буде варіант із вогневим контролем вузької смуги за Мелітополем, то негода для нас уже не така проблема. Це для росіян проблема, адже ми зможемо тиснути далі і продовжувати наступальні дії", – наголосив експерт.
Фактор погоди – в обидві сторони
Сильні дощі негативно вплинуть на роботу різних видів військ. Що стосується аеророзвідки, водяна стіна знизить можливості візуально ідентифікувати ворожі цілі. А пориви вітру взагалі можуть "здути" легкі безпілотники.
Проблеми з аеророзвідкою можуть сповільнити роботу артилерії. Обмежене використання дронів може позначитися на швидкості та кількості переданих координат, що, мабуть, знизить інтенсивність вогню. Але не точність пострілів.
"Артилерійські розрахунки не просто за координатами стріляють. Вони враховують поправки на вітер, дощ, температуру, атмосферний тиск. Робота артилерії не в тому, щоб завів координати, стрільнув і воно полетіло. Враховуються всі фактори, навіть температура ствола. Це велика наука, а у бойових розрахунках люди з досвідом, їм багато треба знати, щоб гідно виконувати завдання”, – каже Олексій Гетьман.
Що стосується бронетехніки, то очевидно, що по розмоклих ґрунтах складно рухатися не тільки колісним, а й гусеничним машинам. Хоча щодо ґрунтів є й інша думка. Справа в тому, що на півдні переважно піщані і добре аеровані ґрунти, які швидко висихають. Оскільки вони залишаються досить жорсткими під час дощу, то після висихання, а тим паче взимку, підходять для маневрування бронетехніки.
Олександр Коваленко зазначає, що міркувати про вплив ґрунту слід виключно абстрактно.
"Якщо загальнотактичним завданням буде просування вздовж асфальтованих доріг Т0408, Т1401, Р37 і так далі, тобто робота по логістичних артеріях, то питання з ґрунтами відпадає", - уточнив він.
Ще один сезонний фактор – відсутність так званої "зеленки" у лісопосадках після того, як дерева остаточно скинуть листя. Але експерти пояснюють, що всі вищезазначені погодні умови не можуть бути однозначним ворогом чи союзником. Як правило, вони працюють в обидві сторони. Наприклад, зливи створять проблеми не тільки для українців, але і для росіян, що засіли в обороні.
Хоча, за словами Гетьмана, той факт, що волога погода уповільнює наступ, дещо полегшує ситуацію для ворога.
"Вести оборону в окопі простіше, ніж наступати в поганих умовах. А з іншого боку, росіянам теж буде непереливки, тому що на лінію фронту треба підвозити все необхідне від їжі до палива та снарядів. Якщо довкола буде непрохідний бруд і залишаться тільки дороги, які ми триматимемо під вогневим контролем, все це ворогу буде складно робити. З іншого боку, ми розуміємо, що дощі триватимуть максимум кілька тижнів. Та й не факт, що вони йтимуть по всій лінії фронту і неможливо буде рухатися", – додав він.
Сьогодні начальник військової розвідки Кирило Буданов повторив, що у холоді та багнюці воювати складніше. Проте торік восени бойові дії ніхто не зупиняв.
Україна чи Росія. Хто наступатиме взимку?
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) кажуть, що зимові морози сприятливі для механізованих з'єднань. І якщо спиратися на слова Буданова, то український контрнаступ так чи інакше продовжиться.
Кінець наступальних операцій у 2022 році припав на жовтень-листопад, коли Сили оборони на сході звільнили частину захоплених територій на сході, Херсон та правобережну частину регіону. З настанням зимових холодів противник перейшов в атаку на Бахмут та Соледар, які трималися протягом кількох місяців.
Олександр Коваленко пояснює, що є різні методи ведення бойових дій і минулий рік це наочно показав. Незважаючи на морози, наші війська ефективно оборонялися, виснажуючи супротивника, росіяни важко наступали на Бахмут та Соледар, зазнаючи величезних втрат. На його думку, ЗСУ значно краще пристосувалися до умов зими, ніж росіяни.
Примітно, що активізації передувала масштабна мобілізація в Росії. Український Генштаб попереджає: ворог готує чергову хвилю, в рамках якої можуть мобілізувати від 400 до 700 тисяч людей.
Примусові заходи торкнуться Чечні, і українська сторона вважає, що близько 40 тисяч нових "кадировців" можуть бути використані як загороджувальні загони позаду основних військ. На гарматне м'ясо навряд чи підуть жителі Москви та Санкт-Петербурга, але інших регіонів цілком можливо. Це стосується й окупованих територій України.
Олексій Гетьман допускає мобілізацію сотень тисяч росіян лише теоретично.
"Не факт, що вони зможуть зібрати стільки на практиці, це по-перше. А по-друге, незрозуміло, чим вони будуть озброювати людей. У них немає стільки техніки, стільки гармат – всього того, щоб перетворити мобілізованих на боєздатні підрозділи", – зазначив він.
Про те, чи планує Росія зимовий наступ, якими силами та засобами поки важко сказати. Але, судячи з амбіцій, як мінімум наміри є на Лимано-Куп'янській осі.
"Хоча можливості у них обмежені, навіть більше, ніж у 2022 році. Тому я не бачу перспективи якихось масштабних наступальних дій з їхнього боку. Навіть за вузькими напрямками є сумніви. Так, спроби можливі, але повторення того, що було в Бахмуті, не буде", – розповів виданню Коваленко.
Зазначимо, не буває наступальних операцій, які продовжуються до нескінченності, і нинішня українська завершиться, як тільки буде досягнуто запланованих цілей. Але безглуздо вважати, що осінь чи тим більше зима зможе зупинити Україну.
На думку Гетьмана, цілком можливо, що наступну операцію вже сплановано Генштабом і зараз триває підготовка.
"Не можна стверджувати, що ми зупинимося взимку. Із заяв західних партнерів може здатися, що з настанням холодів ми нібито не зможемо рухатися вперед. Нічого подібного. Ми взимку не гірше за росіян можемо йти в наступ. Вже скоро ми побачимо, хто першим впорається з дощами, брудом, з усім тим, що на нас чекає у жовтні-листопаді. І хто більше наступатиме взимку", – підсумував експерт.
Нагадаємо, У більшості областей буде тепло: прогноз синоптика на сьогодні.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Кожен третій пенсіонер в Україні отримує 3340 гривень пенсії, - дослідження.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →