Станом на 24 лютого у російських окупантів було накопичено боєкомплект для нанесення ракетних ударів по Україні. Однак вони ними не скористалися, хоча з урахуванням наявної різношерстої номенклатури цілком могли забезпечити середньостатистичний наліт зі спробою прориву ППО.
Власне, нелогічно, адже збожеволілий маніяк відмовляє собі в ударі на знакову дату і, маючи при цьому гіпертрофований фетиш на дати, таким вчинком викликає більше занепокоєння, ніж навпаки. І слід розуміти, що ракети не закінчилися і вони є в наявності.
Тоді що?
Уже ні для кого не секрет, що наявні проблеми з виробництвом ракет, зняттям їх зі зберігання, а так само логістикою, змушують росіян з кожним разом розтягувати терміни між масованими ракетними ударами. Зараз їхній накопичувальний потенціал 2-5 ракет на добу.
Цей накопичувальний потенціал дозволяє за 2 тижні зосередити на основних майданчиках боєкомплект в кількості від 30 до 70 ракет різної номенклатури. Але, при відстрілі цього боєкомплекту запускається наступний цикл накопичення, що відкладає можливості масованих пусків.
Поки рано говорити, чому 24-го не відбулося того, що було б логічним у поведінці маніяків, але якщо найближчими днями вони не завдадуть ракетного удару, то слід розуміти, що вони накопичують потенціал вищий від середньостатистичного для...
Ось тільки для чого?
Орієнтовно за 2 тижні їхні ударні можливості можуть досягати від 100 до 150 ракетних пусків. Чи ставлять вони за мету завдати по Україні саме такого удару, чи мають намір розтягнути удари на певний період? Але ні в першому, ні в другому випадку цей ефект не матиме катастрофічних наслідків.
Не матиме катастрофічних наслідків для України, а ось для... Молдови...
Річ у тім, що у Молдови на сьогоднішній день як такої немає ешелонованої ППО, яка могла б ефективно захистити повітряний простір країни від проникнення ворожого об'єкта.
Але, для того, щоб проникнути в повітряний простір Молдови, наприклад, десантним літаком, з бравими ведеве, слід перетнути повітряний простір України, в якому цей об'єкт буде успішно знищений. Тобто, здійснення повітряного десантування бачиться виразним суїцидом.
Але ось надання підтримки наступальним підрозділам з території Придністров'я, за допомогою нанесення постійних ракетних ударів по території Молдови - це набагато ефективніше застосування цього ракетного ресурсу, по маленькій країні з меншими можливостями відновлення.
Як би це дивно не звучало, але якщо сьогодні або найближчими днями і навіть тижнями по Україні не буде завдано масованого ракетного удару, турбуватися слід не стільки українцям, скільки молдаванам.
Звичайно, це тільки версія, але слід розглядати всі можливі ходи маніяків.
На мій погляд, Кишиневу було б не зайвим на найближчий тиждень закрити свій повітряний простір і запросити у Києва покриття свого повітряного простору українською ППО, по максимально доступному радіусу ешелонів. Але це лише на мій скромний погляд.