Смерть путіна. Ми не знаємо, коли і як це станеться. Але це неминуче спровокує різке загострення боротьби за владу в російській верхівці, або в явній, або в прихованій формі. Результат цієї боротьби може бути в різній формі, він не визначений. З'явиться новий керівник росії. За конституцією рф обов'язки президента росії повинен виконувати (до обрання нового глави держави) прем'єр-міністр. Але хто буде главою уряду в такий момент, і чи все буде відбуватися у відповідність з конституцією РФ? На ці питання зараз неможливо дати чітку і однозначну відповідь. Одне можна сказати абсолютно точно - авторитет і вплив нового керівника росії будуть набагато меншими, ніж були у путіна. І не всі впливові угруповання в російському керівництві погодяться на одноосібне керівництво нового формального "начальника росії".
Якщо новий російський керівник і угруповування, яке його підтримує, виявляться досить сильними, то в рф почнеться поступове формування нового політичного режиму, або істотне оновлення путінського режиму (але вже без путіна). Але може так статися, що на роль формального керівника росії буде призначена компромісна фігура, а реальне управління країною здійснюватиме група представників найбільш впливових владних угруповань (ключові посади в керівництві рф будуть розподілені між цими групами). Однак, як показує історичний досвід, колективне керівництво державою (особливо в авторитарних режимах, і в такій країні як росія, схильної до самодержавства) – це завжди перехідна форма. Таким чином, після смерті путіна неминуче почнеться перехідний період, який завершиться формуванням нового політичного режиму. Цей перехідний період може затягнутися від декількох місяців до декількох років.
Найбільший вплив смерть путіна матиме на хід військових дій в Україні. А це своєю чергою впливатиме і на політичну ситуацію в росії. Очевидно, що смерть путіна матиме деморалізуючий і дезорганізуючий вплив на прихильників нинішнього президента рф, на значну частину російського держапарату, в тому числі і на російську армію, що воює в Україні. А для Збройних сил України, і для всього українського опору російській агресії це, навпаки, стане найпотужнішим стимулом для наступу. Відкриється вікно можливостей для досить швидкого звільнення всіх окупованих територій, в тому числі і Криму.
Яким буде новий політичний режим в росії після путіна, якою буде його внутрішня, і, особливо, зовнішня політика, вирішальним чином залежатиме від того, хто переможе в боротьбі за владу в ході перехідного періоду – силовик (силовики) або технократ (технократи). Важливо не ім'я, а політична суть нового керівника (керівників) рф. У разі колективного керівництва може бути відносний баланс сил між силовиками і технократами на основі якогось неформального пакту про співпрацю. Коротко розглянемо ці під-сценарії:
Під-сценарій "С" - до влади приходять "силовики". Під силовиками маються на увазі представники силових структур або вихідці з них. Зараз в цьому таборі домінують вихідці зі спецслужб, але в перспективі може зрости і вплив військових. Повна поразка російських військ в Україні зменшить ймовірність цього сценарію. Однак цей сценарій буде можливий, якщо "силовики" прийдуть до влади відразу після смерті путіна і утримають владу в ході перехідного періоду, або вони переможуть в ході боротьби за владу завдяки своєму силовому ресурсу. Якщо російській армії вдасться зберегти під своїм контролем хоча б частину окупованих територій (в першу чергу Крим), це також сприятиме реалізації сценарію "С".
І у внутрішній і в зовнішній політиці "силовики", природно, будуть прихильниками силових методів. Але у зовнішній політиці в результаті істотного ослаблення російської армії можливості силових методів будуть значно обмежені. Тому з їх боку буде можлива і спроба компромісу із Заходом за умови їх визнання західними країнами і "збереження обличчя" в процесі завершення війни в Україні, наприклад, на умовах припинення вогню і заморожування нинішнього військового конфлікту. Але в цьому випадку буде досить високий ризик відновлення військових дій проти України через деякий час.
Під-сценарій "Т" - до влади приходять "технократи". Під "технократами" розуміються в широкому сенсі ті політики і угруповання в російському керівництві, які будуть робити ставку не на силові методи, а на гнучку і прагматичну політику, на економічну, соціальну і внутрішньополітичну стабілізацію в рф, в першу чергу через завершення війни в Україні. У разі повної військової поразки російської армії в Україні, вина за це буде покладена на "силовиків". Може бути підписана угода про припинення вогню з лінією розмежування по україно-російському кордоні 1991 р. Де-факто, але не де-юре (у всякому разі на момент завершення військових дій) новим російським керівництвом буде визнана відмова від незаконно анексованих територій. У внутрішній політиці можлива (у міру стабілізації внутрішньополітичної ситуації) поступова і помірна лібералізація, не виключається навіть деяка "депутінізація". У зовнішній політиці може бути зроблена спроба відновлення щодо конструктивних відносин із Заходом. У відносинах з Україною буде тривала і взаємна відчуженість, а також міжнародні суди (з ініціативи України та міжнародного співтовариства) за військові злочини росіян і фінансову компенсацію збитку, нанесеного Україні військовими діями росії. Дестабілізуючим фактором для нового політичного режиму буде невдоволення і політична активність представників колишньої "партії війни" та їх прихильників.
Під-сценарій "К" або "С-Т" - при владі буде колективне керівництво, неформальна коаліція "силовиків" і "технократів". Один з варіантів цього сценарію - "технократичний фасад" при збереженні силової (авторитарної) суті політичного режиму. Інакше кажучи, формальними керівниками і кураторами економічного і зовнішньополітичного блоку будуть "технократи", а реальна влада залишиться у "силовиків". Ця "коаліція" спробує вивести рф з того глухого кута, в який її загнав путін, але робити це буде половинчасто і суперечливо. Відносини із Заходом залишаться досить напруженими, але переговорний процес може активізуватися. З війни в Україні цей політичний режим буде прагнути вийти на умовах "збереження обличчя", загального припинення вогню і заморожування нинішнього військового конфлікту.
Переворот, політичне відсторонення Путіна.
Цей сценарій, з одного боку, дуже популярний, тому що в міру зростання ризиків глобальної ядерної війни є надія, що прагматична частина російського керівництва усуне путіна від влади, щоб уникнути ядерної катастрофи. З іншого боку, більшість серйозних експертів оцінюють цей сценарій як малоймовірний, тому що у путіна найсильніша охорона, до того ж найбільшу і найвпливовішу частину його оточення складають його ставленики. Переворот можуть здійснити тільки "силовики", що спираються на можливості спецслужб і, хоча б частково (і за необхідності), - на силовий ресурс армії. Російська армія слабка і не консолідована в політичному сенсі, а спецслужби – під контролем людей путіна. Тому ймовірність такого сценарію вельми невизначена.
Якщо ж якийсь переворот все ж відбудеться, то до влади прийдуть "силовики", або коаліція "силовиків" і "технократів". І тоді політична ситуація може розвиватися, відповідно, в рамках вищеописаних під-сценаріїв "З" або "К". Але не виключено такий розвиток подій, при якому різні групи "силовиків" почнуть воювати один з одним і в росії почнеться "Смута".