Зустріч президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним на Алясці завершилася, і мир в Україні поки що не настав. Але два найімовірніші варіанти завершення війни вже проглядаються.
Як пише The Wall Street Journal (WSJ), Україна може втратити територію, але зберегтися як суверенна, нехай і скорочена, держава. В іншому разі вона може втратити і територію, і суверенітет, повернувшись у сферу впливу Кремля.
"Що саме станеться і коли, неясно після Аляски, яка зруйнувала надії на дипломатичний прорив", - написало видання.
WSJ нагадує, що Путін відкинув вимогу США та Європи щодо припинення вогню, і натомість дав зрозуміти, що продовжуватиме війну доти, доки Україна та Захід не будуть готові задовольнити його ширші геополітичні цілі.
А серед цих цілей, як зазначило видання: відновити політичний вплив РФ в Україні, відновити сферу впливу Москви на сході Європи та повернути собі статус великої світової держави. Саме заради цього Путін і розпочав війну у 2022 році.
Хоча спроби РФ захопити Київ повністю провалилася і вона має лише незначні успіхи на полі бою, надії України на повне вигнання окупантів також потьмяніли з огляду на виснаження її власної армії.
WSJ зазначає, що це залишає два можливих варіанти завершення війни і ось що вони означають і від чого залежать.
Розділ із захистом
Україна змирилася з тим, що в неї недостатньо військової потужності для повного повернення своїх земель. Президент України Володимир Зеленський уже заявив про готовність вести територіальні переговори.
Київ і європейські країни заявляють, що ніколи не визнають юридично російські завоювання, однак вони дали зрозуміти, що готові жити з реальністю російської окупації українських територій.
Найкращим сценарієм для Києва та його європейських партнерів, ймовірно, буде обмеження Росії вже окупованими землями. А Кремль наполягає на отриманні контролю над усім Донбасом.
Але головне питання полягає в тому, що буде з рештою 80% території України.
Київ і його європейські союзники хочуть забезпечити майбутню безпеку і суверенітет територій, що залишилися, поєднуючи потужну українську військову оборону і західну допомогу у сфері безпеки. Так звана "коаліція охочих" на чолі з Великою Британією і Францією хоче розмістити частину своїх військ в Україні як додатковий стримувальний фактор проти майбутнього російського нападу.
Європейські лідери сподіваються, що США приєднаються до гарантій безпеки України, і останніми днями їх надихає відкритість Трампа до цього питання. Однак можлива роль США в цьому питанні залишається неясною.
Такий результат нагадував би закінчення Корейської війни 1953 року, внаслідок якої півострів виявився розділеним, а Південна Корея відтоді перебувала під захистом, не в останню чергу завдяки США.
"Однак для Путіна результат, подібний до корейського, був би рівносильний історичному провалу", - констатувало видання.
Журналісти пояснили, що таким чином, Путін отримає 20% української території - окремі її ділянки перетворяться на руїни, але втратить більшу частину України назавжди, спостерігаючи, як західні війська захищають країну, яку він називає братньою.
"Наразі російська точка зору полягає в тому, що ця війна нежиттєздатна, але Україна ще менш стійка, і на той час, коли економічні проблеми змусять РФ її припинити, Україна вже програє", - висловив думку Яніс Клюге, експерт з російської економіки з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.
Поділ із підпорядкуванням
Найбільша небезпека для України полягає не тільки у втраті сходу і півдня. Те, що залишиться, не зможе протистояти третьому російському вторгненню, після нападів у 2014 і 2022 роках. Ця загроза може змусити Київ проявити повагу до побажань Москви щодо її керівництва і політики всередині країни і за кордоном.
Такий результат перетворить вцілілу Україну на російський протекторат, що буде рівнозначно капітуляції для країни, яка прагне зміцнити свою демократію та інтегруватися з Європою. Саме цього українці намагаються не допустити.
Поле бою залишається єдиним способом для Путіна домогтися таких умов капітуляції. Хоча російські війська продовжують досягати лише обмежених успіхів, їхня головна мета - виснажити українську армію і послабити волю країни до боротьби.
Після 3,5 років нещадної війни українські війська втомилися, поступаються чисельністю і незадоволені власними генералами. Але вони продовжують чинити опір. Характер війни, в якій дедалі більше домінують безпілотники, диктує оборону, а не напад.
Більшість аналітиків вважають, що перевага Росії в чисельності військ і фінансових ресурсах робить її військові зусилля більш стійкими, ніж України.
"Але історія цієї війни показує, що Україна проявила здатність адаптуватися і виживати", - прокоментував Майкл Кофман, військовий експерт Фонду Карнегі за Міжнародний Мир, вашингтонського аналітичного центру.
