Делегації України та США 11 березня мають зустрітися у Джидді, Саудівська Аравія. За заявою Вашингтона, мета зустрічі — створення «рамок для мирної угоди та початкового припинення вогню». Водночас у Києва є побоювання щодо того, чим може обернутися ця зустріч.
Про це пише The Economist.
Вже 10 днів після перепалки в Овальному кабінеті Україна відчуває на собі гнів президента США Дональда Трампа. Тепер має настати момент або катарсису або ще одного жорсткого покарання. Американська та українська делегації 11 березня мають зустрітися в Джидді. США заявляють, що мета зустрічі — створення «рамок для мирної угоди та початкового припинення вогню». Водночас Україна, попри надію, побоюється, що зустріч може виявитися шантажем, тактикою затягування часу або спробою президента Трампа отримати поступки, вигідні Росії.
Переговори відбуватимуться між впливовими командами з обох боків. Американську делегацію очолюватимуть держсекретар Марко Рубіо та радник з національної безпеки Майк Волц. Однак головним переговірником, ймовірно, стане Стів Віткофф — довірена особа Трампа та його неофіційний посланець, який нещодавно зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним і також веде переговори щодо Близького Сходу. Українську делегацію очолить керівник Офісу президента Андрій Єрмак — найближчий соратник глави держави Володимира Зеленського та потужна фігура в його оточенні. Єрмака супроводжуватимуть міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умєров і військовий радник Павло Паліса.
Однак існує одна проблема: команда Трампа не має прихильності до Єрмака. Крім того, Україна наполягає, що це збіг, але Зеленський 10 березня побуває в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії, для переговорів із керівництвом країни.
Цілі України
Україна має кілька цілей і виробляє свою стратегію спільно з Францією та Великою Британією. Мінімальна мета — підписати угоду зі США про спільну розробку мінеральних ресурсів. Окрім того, 7 березня Зеленський запропонував повітряне та морське перемир’я. За словами західного чиновника, ідея полягає в тому, щоб змусити Росію відповідати та висувати свої умови.
Як сподіваються західні посадовці, обидва кроки допоможуть створити враження, що Україна готова взаємодіяти з Трампом. Якщо Росія відмовиться від рамкової угоди, яку ухвалять США та Україна, Трампу доведеться тиснути на Путіна, щоб той її схвалив. Але поки що зовсім незрозуміло, які саме умови американці привезуть до Саудівської Аравії.
Україна, ймовірно, чітко дасть зрозуміти неприйнятність будь-якої мирної угоди, яка обмежує її можливості переозброюватися, вимагає юридично визнати окуповані території як російські або втручається у внутрішню політику Києва (наприклад, шляхом вимоги виборів під час воєнного стану). Україна також може продовжити вимагати гарантій безпеки від США. Однак, на думку авторів статті, Київ навряд чи досягне успіху в цьому питанні.
Видання також звернуло увагу на те, що Велика Британія та Франція закликають США надати «запасний» військовий контингент для підтримки європейських миротворців у разі повного припинення вогню в Україні. Однак наразі Вашингтон не озвучив жодних зобов’язань. Минулого тижня США навіть обмежили обмін розвідувальною інформацією з Україною.
Чого хоче Росія?
Останніми днями з’явилися повідомлення про те, що Путін може погодитися на перемир’я за певних умов. Але гра, що розгортається, може бути набагато складнішою і цинічнішою. Близьке до Кремля джерело стверджує, що Росія вимагатиме від України проголошення нейтралітету та виключення будь-яких іноземних миротворців.
Україна, найімовірніше, не зможе навіть розглядати такі умови — принаймні не до початку реальних переговорів.
Ексспецпредставник США в Україні Курт Волкер вважає, що Росія використає будь-яку пропозицію перемир’я у своїх інтересах.
»Вони скажуть: ми не можемо погодитися на це, але давайте обговоримо щось інше. Путін достатньо розумний, щоб не просто сказати «ні», — зауважив Волкер.
Колишній український дипломат вважає, що США та Росія дзеркально повторюють тактику один одного, «нарізаючи поступки по шматочку» ще до початку серйозних переговорів. Будь-які подальші перемовини намагатимуться ще більше просунутися у напрямку українських «червоних ліній». За словами ексдипломата, кінцева мета США залишається рухомою ціллю.
Чи готові США тиснути на Кремль?
Будь-яка успішна мирна угода потребуватиме тиску США на Кремль, щоб той її виконав. Автори матеріалу нагадали, що 7 березня Трамп пригрозив запровадити жорсткі санкції проти Росії. Але більшість доказів свідчить про те, що він симпатизує Путіну. Лише кілька годин по тому президент США заявив: «Мені, відверто кажучи, складніше мати справу з Україною… У питанні остаточного врегулювання, можливо, буде легше домовитися з Росією».
»Трамп намагається тримати Україну на короткому повідку, бо хоче, щоб вона погодилася на будь-який мир, який він зможе отримати… Українці є перешкодою, бо вони не здаються», — висловився Волкер.
Український високопосадовець із питань безпеки заявив про поки що відсутність доказів того, що США розглядають можливість повного виходу з країни, не кажучи вже про Європу.
»Є надія, що тільки-но ми досягнемо перемир’я, все повернеться в раціональніше русло», — каже він.
Однак інші менш оптимістичні. Існує небезпека, що провал переговорів лише посилить тиск з боку США. Інший український чиновник застерігає, що нинішній підхід Америки може залишити Україну в «сірій зоні», змушуючи її вдаватися до жорсткіших військових методів.
У статті резюмується, що переговори 11 березня мають вирішальне значення. Якщо вони проваляться, Україна може не отримати другого шансу.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News