Інцидент з солдатом-втікачем розкрив масштабні проблеми у 211-й понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. Як пише УП, резонанс викликала історія солдата, який самовільно залишив частину, боячись за своє життя, але це стало лише верхівкою айсберга – потерпілі військові розповіли про здирництво, погрози та побиття з боку командирів.
Зокрема, як стало відомо журналістам, вранці 8 липня командир однієї з рот бригади виявив, що один із солдатів зник. Втікача згодом знайшли вдома, на Тернопільщині. За словами колишнього офіцера відділення психологічної підтримки персоналу Тимофія Остафійчука, солдат, який перебував у критичному стані, був виснажений та наляканий, відмовлявся повертатися в частину. Він стверджував, що зазнав погроз і здирництва з боку свого командира, який вимагає гроші під загрозою смерті.
Як пишуть журналісти, розслідування підтвердило слова втікача: командир взводу, син начальника штабу, використав свою посаду для здирництва. Він не лише вимагав гроші, а й застосовував до підлеглих фізичне насильство.
"СЗЧшник" виявився одним із постраждалих від погроз і побоїв з боку тодішнього командира взводу першого батальйону Владислава Пастуха, який є тим самим сином начштабу. Про знущання з цього солдата та інших військових в бригаді дізналися під час службових перевірок, що тривали з весни 2024-го", - йдеться у статті.
Журналісти отримали певні матеріали про ситуацію у цьому підрозділу ЗСУ від одного з офіцерів, та опитали кілька десятків військових – постраждалих, свідків, фахівців, які займалися службовими перевірками.
Вдалося з’ясувати, що 211-а понтонно-мостова бригада сформувалася у 2022 році. З самого початку ядро особового складу становили люди, пов'язані давніми службовими, дружніми або сімейними стосунками. Командир бригади, полковник Олег Побережнюк, дружина якого працювала у ТЦК, залучив до служби родичів, знайомих та однокашників.
Ця частина з категорії тих, куди мріють потрапити мобілізовані, а бійці називають їх "жирними" - військовослужбовці бригади займаються суто інженерними роботами - будівництво понтонних переправ, облаштування оборонних позицій, а участі в боях на "нулі" не беруть. Тому ризиків загинути чи отримати поранення значно менше, ніж у піхотинців чи штурмовиків.
"В нашій бригаді є чоловіки та дружини, батьки й сини, куми, далекі родичі, коханки, друзі, сусіди та всі інші, кого можливо притягнути (керівництву – УНІАН) зі свого оточення. Зрозуміло, що це не могло статися випадково. Люди ж не мобілізуються в конкретну бригаду з конкретного села. Вони туди якось потрапляють, під чиїмось пильним оком", – розповів один з офіцерів.
Серед таких "сімейних підрядів" вирізнялася родина Пастухів. Начальник штабу Валерій Пастух та його син Владислав не лише перебували у прямому підпорядкуванні один одному, що заборонено законом, а й активно використали своє становище для особистої вигоди.
Наприклад, під час перевірки з'ясувалося, що в батальйоні не складали протоколи на деяких військових, які перебували в стані сп'яніння. За словами Остафійчука, солдати розповідали, що для уникнення протоколу, треба було заплатити від 5 до 20 тисяч гривень тому, хто виявив порушення.
"Також я встановив багато незаконних фактів, зокрема побиття військових, якщо вони вживали алкоголь, але не платили гроші. В основному знущаннями над бійцями займався син начштабу Пастуха і похресник комбрига Побережнюка – на той момент старший лейтенант, а зараз уже капітан, Владислав Пастух, який був командиром одного зі взводів у першому батальйоні", – розповів офіцер.
За даними УП, Пастух-молодший, погрожуючи підлеглим, що його батько та хрещений (командир бригади) можуть відправити їх у найгарячіші точки бойових дій, вимагав у солдатів гроші. Тих, хто відмовлявся платити, принижував: замикав в імпровізованій "клітині", бив і навіть прив'язував до дерев'яного хреста.
У публікації йдеться, що у зоні бойових дій Владислав Пастух організовував побори із військовослужбовців різних підрозділів. Свідчення постраждалих та фото- та відеоматеріали, подані журналістам, підтверджують ці факти.
Наголошується, що після оприлюднення скандалу Пастуха-молодшого перевели до іншої частини. Його батько виплатив компенсації потерпілим, щоб зам'яти інцидент. Проте кримінальну справу проти винних так і не було відкрито. Щобільше, Пастух-старший продовжує обіймати посаду, попри доведені порушення. Суд обмежився штрафом у 34 тис. грн за недобросовісне виконання обов'язків, тоді як збитки від його дій склали майже 140 тис. грн.
Однією з найгучніших історій зловживання стало будівництво будинку для командира бригади Олега Побережнюка. Чотири солдати, відряджені нібито для виконання завдань у зоні бойових дій, насправді будували будинок командира на Хмельниччині. За уявну участь у бойових діях їм виплатили премії по 100 тис. грн.
Наразі ніхто з винних у корупції, знущаннях та погрозах так і не поніс реального покарання. Проблему не лише замовчують, а й переводять офіцерів, які намагалися навести лад у піхотних підрозділах.
