Приблизно 5000 миль розділяють Тайбей і Київ, але у Вашингтоні дві ворогуючі столиці здаються майже геополітичними сусідами. Повномасштабне вторгнення Росії до свого сусіда у 2022 році та подальша боротьба України за відсіч загарбникам і повернення втрачених територій викликали резонанс у Тайвані, який перебуває в навислій тіні Китаю. Азійська супердержава, яка стає дедалі наполегливішою, глузує з почуття суверенітету самоврядного острова і не може сприйняти успіх демократії Тайваню. Президент Китаю Сі Цзіньпін прив’язав свою політичну легітимність до можливого "возз’єднання" Тайваню, описуючи це як "історичну неминучість".
Про це пише The Washington Post.
Олександр Та-Рай Юї, фактичний посол Тайваню у Вашингтоні, зазначає, що російське вторгнення в Україну "привнесло певну перспективу, деяку реальність" до небезпек, які стоять перед Тайванем. У відповідь на ці загрози Тайвань вжив ряд заходів, включаючи збільшення оборонного бюджету, розширення терміну обов'язкової військової служби та розвиток потенціалу асиметричної війни.
Особливу увагу Тайвань приділяє концепції "громадянської стійкості", яка передбачає залучення всього суспільства до підготовки до можливого конфлікту. Цей підхід багато в чому схожий на те, як українське суспільство мобілізувалося для відсічі російської агресії.
Тайвань уважно спостерігає за тим, як Україна протистоїть значно більшому агресору, і робить відповідні висновки. "Люди допоможуть вам, лише якщо ви допоможете собі", - підкреслює Юї, вказуючи на важливість самостійної підготовки до оборони.
Однак ситуація навколо Тайваню залишається напруженою. Китай посилює військову активність у регіоні, особливо після інавгурації нового президента Тайваню Лай Чін-те, якого в Пекіні вважають "сепаратистом". Китайська риторика стає все більш агресивною, з заявами про "зраду" тайванського керівництва.
Тайвань, зі свого боку, наголошує на своїй унікальній ідентичності та демократичних цінностях. Опитування показують, що більшість тайванців вважають себе окремою нацією, а не частиною Китаю. Це створює додаткову напругу у відносинах з Пекіном.
Важливим фактором залишається підтримка США. Тайвань розраховує на продовження американської допомоги, як військової, так і дипломатичної. При цьому Юї підкреслює, що США мають ресурси для підтримки як України, так і Тайваню, відкидаючи аргументи про необхідність вибору між цими двома напрямками.
Тайвань розуміє, що потенційний конфлікт у Тайванській протоці матиме глобальні наслідки, особливо враховуючи роль острова у виробництві напівпровідників. Тому країна працює над створенням комплексної системи стримування, яка включає не лише військові, але й дипломатичні та економічні аспекти.
