Як народні депутати України коментують оновлену версію законопроєкту про мобілізацію.
Кабінет міністрів ввечері 30 січня вніс до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту № 10449 про мобілізацію.
ТСН.ua зібрав реакцію народних депутатів на законопроєкт.
Закон набуде чинності не раніше березня 2024 року
Народний депутат Ярослав Железняк описав один із найбільш ймовірних сценаріїв ухвалення законопроєкту про мобілізацію.
За його словами, з урахуванням навантаження і графіку Верховної Ради — раніше ніж кінець лютого законопроєкт не буде винесений на голосування до другого читання.
«Нагадаю, що під час розгляду правок в такі закони, текст може змінюватися (як було з законом про реєстр). Але після їх розгляду в залі має відбутися фінальне голосування 226+ за друге читання. Потім дуже ймовірно, що хтось з депутатів внесе блокувальну постанову і потрібно буде ще одне голосування щоб дати можливість Спікеру (Руслану Стефанчуку — ред.) підписати закон і відправити президенту. Потім президент має підписати закон», — пояснив він.
Проте, на думку Железняка, вже очевидно, що раніше березня закон не набере чинності. Плюс ще є перехідний період — місяць.
Народний депутат також звернув увагу, що у тексті версії нового законопроєкту про мобілізацію, є пункт про вилучення транспортних засобів і обмеження їх використання.
«Звичайно може це мова йде про невеликий перелік транспорту (тут бачу і трактори, сх та будівельна техніка попадає), але виглядає не дуже. Шановний бізнес, зверніть увагу. Особливо логістика, будівництво та агропромисловість», — прокоментував він.
Як йдеться у тексті законопроєкту: військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи… а також на громадян — власників транспортних засобів.
Постраждають банківська система та права українців
Народний депутат Дмитро Разумков зауважив, що новою редакцією законопроєкту про мобілізацію держава в односторонньому порядку обмежує права українців. За його словами, у законопроєкті № 10449 чітко закладені антиконституційні норми, які серйозно вдарять по банківській і судовій системі України.
«Це призведе до того, що найближчим часом українці масово підуть до банків, почнуть знімати готівку або виводити свої збереження у сіру, а це серйозний удар по економіці держави», — підкреслив нардеп.
Разумков також додав, що саме під електронні повістки ухвалювався законопроєкт № 10062, який дозволяє використання інформації про громадян з різних баз даних, зокрема, навіть про здоров’я людини, що теж суперечить Конституції. Враховуючи це, у парламенті очікується серйозна дискусія і протидія цьому проєкту.
«Наша команда вже готує альтернативний законопроєкт, будемо намагатися прибрати всі ці антиконституційні норми… Чи будуть голосувати за законопроєкт у монобільшості? Сказати поки важко, але минулого разу, наскільки мені відомо, ці норми вони відмовилися підтримувати», — додав Разумков.
«Понад 1,5 млн людей поза радаром»
Лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія каже, що мобілізація — це те, без чого не обійтися.
«Не робити мобілізації не можна, ми всі це розуміємо. У такому разі ми повернемось на півтора року тому, коли російські війська будуть під Києвом. Тоді ми всі знову будемо готові мобілізуватися, але може бути запізно», — зазначив він.
Арахамія також прокоментував диджиталізацію й умовний сертифікат захисника.
«Буде багато вереску, я попереджаю. Пам’ятаєте, були ковід-сертифікати? Кожна людина мобілізаційного віку має робити сертифікат захисника, де буде написано: Арахамія Давид Георгійович, 44 роки, піхотинець, рядовий, заброньований (тому що я народний депутат). QR-код просканували — і все. Це робиться для того, щоб ми розуміли, який у нас узагалі мобресурс, як планувати хвилі мобілізації на майбутнє і робити так звану смартмобілізацію. Зараз більш ніж півтора мільйона людей поза радаром, держава взагалі не знає про них нічого: де вони, що вони», — Давид резюмував Арахамія.
Захищати країну мають всі — і депутати, і силовики
Нардеп Сергій Нагорняк (фракція «Слуга народу») наголосив, що люди мають побачити, що захищати країну треба всім — від найвищих чиновників до сільських голів та селищних депутатів. В тому числі мова про пенсіонерів з-поміж силовиків, які вміють поводитись зі зброєю і зазвичай рано йшли на пенсію. Прокурори, судді, народні депутати.
«Я вважаю, що нардепи також повинні своїм прикладом показати, що ця мобілізація починається не знизу, а зверху. Що мобілізуються всі категорії населення, і якихось захищених каст в нас немає. Тільки в такому випадку мобілізація може спрацювати. У людей є шалений запит на справедливість, і влада повинна його забезпечити», — зауважив він.
За його словами, законопроєкт йде з великим запізненням, але його потрібно ухвалювати. На його думку, потрібно в обов’язковому порядку переглянути всі документи, які дозволяють чоловікам отримати відстрочку від мобілізації й були видані після 24 лютого 2022 року.
«Ні для кого не секрет, що тут нерідко є корупційна складова, цифри відкриті й гуляють в Інтернеті», — прокоментував Сергій Нагорняк.
«Совковість та рабовласницька філософія» — Мазурашу
Георгій Мазурашу — нардеп від «Слуги народу» — розкритикував оновлений законопроєкт про мобілізацію і заявив, що не голосуватиме за нього, назвавши його «рабовласницьким».
«За такий законопроект я, звісно, голосувати не збираюсь. Відомо чому — тому що, по-перше, не підтримую рабовласництво у будь-яких формах і проявах. І тому, що переконаний: намагання притиснути громадян, додатковими повноваженнями для держорганів заганяти погрозами і примусом до Армії — це виключно знижує обороноздатність країни і зменшує кількість людей, які вже готові або потенційно можуть „дозріти“ до необхідного для захисту Вітчизни, набору фізичних та морально-вольових якостей. Бо державу, яка демонструє ставлення до громадян „як до рабів“, звісно, менше людей вмотивовані захищати», — написав він у Facebook.
Георгій Мазурашу також додав, що постарається знову підготувати і подати альтернативний законопроєкт.
«Шанси у нього, мʼяко кажучи, малі. Бо у нашого військового керівництва (яке, думаю, й підготувало основу цього „рабовласницького“ законопроєкту Міноборони на підпис) і владної верхівки панують „совковість“ та „рабовласницька філософія“. А отже мої прагматичні і реалістичні пропозиції, спрямовані на реальне зміцнення обороноздатності (через зміцнення економіки, підвищення мотивації та соцзахисту для Воїнів та їх сімей), звісно, не підтримуються…», — резюмував він.
