У жовтні поточного року в Україні, згідно з конституційними термінами, мали пройти парламентські вибори. У березні наступного року мають відбутися президентські. Через відкрите російське вторгнення та введений військовий стан, плани змінилися. Верховна Рада вже працює у "напівлегальному режимі", оскільки, згідно з Конституцією, чинний депутатський корпус складає повноваження лише після обрання нового складу парламенту, а автоматичного продовження президентських повноважень Основний закон не містить у принципі. Такі нюанси на тлі недвозначних "натяків" із боку Заходу та побоювань Офісу президента щодо рейтингів Володимира Зеленського змушують Банкову вже зараз планувати початок виборчої кампанії навесні наступного року. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв'ю Associated Press заявив, що готовий проводити президентські вибори в країні, хоча, як зазначає видання, більшість громадян країни виступають проти такої ідеї. При цьому глава держави не уявляє, що в такий непростий для країни момент він може залишити посаду.
Незважаючи на деяку невизначеність, рух у бік виборів все ж таки почався. За інформацією, яку має в своєму розпорядженні редакція "Апострофа", певна робота в цьому напрямі вже ведеться. У деяких регіонах відбувається обдзвін колишніх членів окружних та територіальних виборчих комісій з явним прицілом на можливу організацію проведення виборів. Згідно з повідомленнями джерел "Апострофа", робоча дата проведення виборів президента – 31 березня. Парламентські – якщо все піде за цим планом – можуть провести наступної осені.
Президент Зеленський далеко не вперше дає неоднозначну відповідь, чи готова влада проводити вибори наступного року або все ж таки відповідь "швидше, ні", ніж "так". Володимир Зеленський заявив у своєму відеозверненні 6 листопада, що зараз не вдалий час для проведення виборів. На його думку, в умовах воєнних дій, коли країна стикається з численними викликами, ініціювати обговорення та проведення виборів є не лише нерозумним, а й безвідповідальним кроком.
Влітку глава держави також висловив скепсис щодо можливості голосування у період воєнних дій, зазначаючи, що тоді спостерігачам доведеться перебувати в окопах.
В інтерв'ю португальському телебаченню Зеленський заявив, що погодиться брати участь у президентських виборах, якщо вони відбудуться до завершення конфлікту. Потім у розмові з італійським телеканалом Sky TG24 президент сказав, що за умови, якщо парламент та уряд знайдуть рішення для всіх викликів, вибори можна провести у період воєнного стану.
"На Банковій були як прихильники, так і прихильники виборів наступного року. Ситуація непроста, але у разі виборів Зеленський має всі шанси переобратися, якщо в гонці не братиме участі Залужний. Інші потенційні претенденти на президентську посаду не мають достатньої підтримки електорату. Тому мета опозиції зараз у тому числі, щоб затягнути головкому ЗСУ в політику, з одного боку, між Зеленським і Залужним є протиріччя, але з іншого, якщо знімати його з посади – значить відкрити йому шлях у політику. Ситуація лишається непростою: опозиція хоче виборів, але не має можливостей, а влада, маючи можливості, побоюється йти на додаткові ризики", - каже "Апострофу" голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Жовтневе опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, що 81% респондентів вважають, що вибори мають бути проведені після завершення війни, тоді як лише 16% підтримують ідею проведення виборів у нинішніх умовах. За даними Центру Разумкова, станом на вересень 64% респондентів висловилися проти проведення виборів, поки йдуть бойові дії.
Причиною того, що Банкова розглядає варіант із проведенням виборів, може бути і деякий тиск із боку закордонних партнерів. Західні союзники почали обговорення можливості проведення виборів в Україні ще навесні, наголошуючи, що статут Ради Європи зобов'язує країну організувати вибори незважаючи на стан війни, на що зокрема звернув увагу голова Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс.
У серпні ідею виборів, попри війну, підтримав і видний сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грем. Важливо уточнити, що сенатор Грем уособлює ту частину Республіканської партії, яка з 2014 року неухильно підтримує нашу країну у боротьбі з російською агресією – спочатку "гібридною", а потім і відкритою.
Глава вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба, реагуючи на такі зауваження західних партнерів, зазначив, що президент Зеленський розглядає можливість проведення виборів навесні 2024 року, але без деталей, до якого саме варіанту схиляється Банкова.
Представники опозиції (особливо "Європейська солідарність" Петра Порошенка, а й не лише вони) наполягають, що Банкова вже доручила розпочати підготовку до виборів, і "тиск" із боку Заходу тут лише формальний привід. При цьому за діями топових опозиціонерів – того ж таки Петра Порошенка чи столичного градоначальника Віталія Кличка – видно, що вони, як мінімум, морально готові до початку передвиборних перегонів. Історія з невдалим виїздом Петра Порошенка до Угорщини та неоднозначні висловлювання Віталія Кличка про те, що Україна рухається до авторитаризму, можуть бути розцінені саме як передвиборний перебіг.
"Як не дивно, але Офісу президента вигідно розпускати чутки про проведення виборів, хоча для суспільства сама ідея проведення голосування в умовах війни є дуже одіозною. У тому числі, щоб опозиціонери побігли попереду паровоза, припустившись купи помилок. Адже навіть якщо Захід наполягає на проведенні виборів, невирішеними залишається безліч питань щодо організації та забезпечення безпеки. Зрозуміло, що окупанти будуть бити по виборчих дільницях. Такі побоювання позначаться на явці. Навіть якщо уявити голосування "по інтернету", то такі варіанти не користуються довірою і, відповідно, виникнуть питання щодо підрахунку голосів. Західні партнери з демократичних міркувань можуть підштовхувати Київ до виборів, а ми у свою чергу залежимо від їхньої допомоги, тому зрозумілі такі коливання у позиції влади з цього питання", - каже "Апострофу" політичний експерт Петро Олещук.
Можна чи не можна проводити вибори під час відкритого вторгнення РФ – питання дискусійне і з юридичної точки зору.
Закон "Про режим військового стану" та Виборчий кодекс України забороняють проведення виборів в умовах військового конфлікту, але, судячи з ситуації, для прихильників виборів це не є аргументом. Особливо з огляду на те, що Конституція, яка має більш високий статус ніж закони, безпосередньо не забороняє проведення виборів під час "гарячої фази" військового конфлікту.
В Основному законі відсутня пряма заборона на проведення виборів у період дії режиму воєнного стану. Також Конституція зазначає, що у разі закінчення терміну повноважень парламенту під час війни, ВРУ продовжує свою діяльність в існуючому складі доти, доки не оберуть новий парламент після скасування військового стану. З іншого боку, Основний закон не містить прямих вказівок на те, що повноваження президента можуть бути автоматично продовжені в умовах воєнного стану.
Тобто у будь-якому випадку все спирається на питання, наскільки легітимними будуть вибори та їх результати, якщо проводити під час війни, коли частина території країни окупована, маси людей залишили свої будинки, перебравшись до інших регіонів або навіть за кордон.
"Якщо керуватися Конституцією, то вибори (президентські чи парламентські) під час війни неможливі, але Україна – це країна можливостей. Причому не завжди позитивних можливостей. У керівництві держави за певних обставин можуть піти на вибори, але треба враховувати, що новий склад ВРУ, якщо говорити про парламентські вибори, може мати серйозні проблеми з точки зору легітимності і, відповідно, легітимності законів, які він прийматиме. Нинішній склад парламенту вже працює у "напівлегальному режимі", але це не так страшно, як коли парламент визнається нелегітимним повністю", – каже "Апострофу" адвокат Ростислав Кравець.
З формально-юридичного погляду ситуація для влади залишається складною.
"Хороших варіантів у нас немає, тому, якщо вибирати найкраще з найгіршого, то краще залишити як є. Принаймні, у Ради є аргумент, що повноваження нардепів продовжуються, доки не буде обрано склад парламенту. Тому до законів, які вони поки що ухвалюють, менше претензій, ніж до тих, що прийматиме потенційно новий парламент, обраний вже під час відкритого вторгнення Кремля до нашої країни", - додав Ростислав Кравець.
З виборами президента ситуація ще складніша. Незважаючи на заяви Володимира Зеленського про те, що проведення виборів зараз неактуальне, його позиція щодо відповідності ідеї виборів в умовах війни Конституції залишається неясною. Варіантом виходу із ситуації могло б стати рішення звернутися до Конституційного суду для одержання роз'яснень, чи відповідає ідея провести вибори (парламенту та президента) під час війни Основному закону країни чи ні. Після рішення КСУ можна буде ухвалювати рішення, спираючись на міркування конституційності та безпеки самого голосування.
Враховуючи, що Офіс президента поки що не висловлював намір звернутися до КСУ, зберігаючи таким чином інтригу навколо цього питання, ймовірність проведення парламентських та президентських виборів у 2024 році залишається дуже високою.
"Влада, побоюючись падіння рейтингів, думає про вибори. Вона розуміє, що падіння популярності рано чи пізно виллється в електоральні втрати. "Чи не краще переобратися зараз?", - приблизно так можуть міркувати прихильники виборів в оточенні президента Зеленського. Але навіть якщо і " зараз", то краще йти на вибори на тлі успіхів на фронті, інакше - ризики надто великі. Для опозиції ситуація ще більш підвішена і невизначена, оскільки навіть непроста ситуація на лінії зіткнення не гарантує їм результат, на який вони розраховують", - резюмував у розмові з "Апострофом" голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко.
Як зазначають джерела "Апострофа", пов'язані з Офісом президента, остаточне рішення про те, чи йти на політичне рішення щодо виборів чи ні, буде ухвалено до кінця грудня. "Якщо все ж зірки зійдуться, то вже після новорічних свят почнеться активна підготовка", - говорить поінформоване джерело.
