Росія почала використовувати менше ракет під час масованих обстрілів. Але ворог вигадує нові хитрощі, щоб обходити ППО. Чи буде РФ застосовувати сирійську тактику з бомбовими авіанальотами – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Москва змінює тактику ракетних обстрілів, а можливо – і їхню мету. Починаючи з 10 жовтня, агресор систематично бив по енергетичних об'єктах України, щоб створити в країні блекаут.
Спочатку кожні сім, а потім – кожні 10-14 днів Росія готувала масовану атаку, використовуючи в середньому приблизно 70 ракет, щоби прорвати нашу ППО. І якась частина з них – саме за рахунок масовості – досягала цілі: підстанції, електростанції та інші об'єкти енергосистеми.
Противник так дотримувався інтервалів, щоб темпи руйнування випереджали відновлення. Використовувалося ракети різної номенклатури, в основному Х-101, Х-555 та "Калібри" морського базування з Чорного моря. Для кількості цей набір "розбавлявся" старими авіаційними та вкрай руйнівними Х-22, однією з них у січні окупанти вдарили по багатоповерхівці у Дніпрі.
Щоби посилити атаку, виснажити нашу ППО або провести дорозвідку зі східного узбережжя Азовського моря у темну пору, як правило, випускалися іранські дрони-камікадзе. Це робилося напередодні масованого ракетного обстрілу або після нього.
Тенденція останніх 16 днів – з 10 лютого, коли було випущено 71 ракету з енергооб'єктів – показує, що противник, схоже, відходить від попередньої "схеми". Паралельно у різних ЗМІ з'явилася інформація про те, що Росія збирається активніше використовувати авіацію. Що змінилося у російській тактиці обстрілів і чи зможе Росія проводити бомбові нальоти на міста, як це було у Сирії?
Що змінилося
Останній відносно масований обстріл був 16 лютого, коли агресор випустив 36 ракет. Тобто скоротився інтервал та кількість ракет у залпі. Ще одна відмінна деталь – тоді було набагато більше старих Х-22, аніж під час попередніх атак.
До того ж 10 днів тому росіяни атакували вночі, а не вдень, як робили раніше, коли навантаження на енергосистему більше. Але, за даними видання, цього разу головною метою була не енергетика, а, скоріше, паливні об'єкти. Наприклад, частина ударів припала на Кременчуцький НПЗ. Наступний обстріл був лише через два дні і тоді ворог випустив лише чотири "Калібри". Голова Хмельницької ОВА Сергій Гамалій заявив, що одна ракета влучила у військовий об'єкт, а друга впала поблизу зупинки громадського транспорту.
"Схоже, що вони, можливо, зрозуміли: створити в Україні блекаут не вдасться, а зима вже закінчується, ракети в дефіциті, тому, ймовірно, вони плануватимуть удари по інших цілях", – припустив у розмові з РБК-Україна речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Ситуація з ракетами у росіян не стає кращою. За даними ГУР та Міноборони, у Москви залишилося менше 100 високоточних крилатих ракет, які найчастіше використовуються при обстрілах - "Калібр", Х-101, Х-555. Обсяги виробництва не встигають за тою динамікою, з якою Росія витрачала їх до середини лютого. Зараз у РФ можуть виготовити не більше ніж 30-40 ракет на місяць ("Калібр" та Х-101), каже представник воєнної розвідки Міноборони Андрій Черняк.
"Вікно" між виходом ракети з конвеєра та безпосереднім пуском скорочується. Під час обстрілу 10 лютого було використано Х-101, зроблені у першому кварталі цього року. Ще у них є в запасах орієнтовно 150 Х-22/Х-32, які наші засоби ППО поки що не здатні збивати. Ці ракети мають величезну швидкість польоту, але обмежену дальність: перша – до 600 кілометрів, друга – до 1000. Їх не можна назвати точними і росіяни не можуть зараз виготовляти нові зразки.
Після того, як Росія звела до мінімуму запаси ракет, на кінець лютого більшість українців мають цілодобовий доступ до світла та тепла. По всій країні, окрім Одеси та її передмістя, вже майже два тижні не діють графіки відключень. Зрозуміло, що ситуація може змінитися принаймні тому, що навесні необхідно провести планові ремонти на енергоблоках. Але своєї стратегічної мети – занурити Україну в темряву та створити середньовічні умови – Путін явно не досяг.
"Їхнім основним завданням залишається знищення енергосистеми України. Йдеться не лише про об'єкти електрогенерації, а про паливно-енергетичний сектор загалом – вони хочуть припинити постачання і нафтопродуктів, і електроенергії", – вважає Черняк. Водночас, за словами Ігната, новими мішенями ворога може стати транспортна та гідротехнічна інфраструктура.
Які хитрощі з'явилися
Одна з "новацій", яку застосовували окупанти протягом останніх двох тижнів – це запуск повітряних куль – об'єктів діаметром 2-3 метри, до яких прив'язаний кутовий відбивач. Противник, скоріше, застосовує їх для двох цілей. Друга функція – відвернути увагу нашої ППО від розвідувальних БПЛА, кілька разів їх вже запускали одночасно. Але основним завданням цих куль є розвідка позицій української ППО.
"Це невелика повітряна куля з металевим відбивачем або фольгою. Радіолокаційна станція опромінює її, сигнал відбивається і повітряна ціль з'являється на моніторі. Її фіксують, супроводжують, тому для нас це в будь-якому випадку розосередження уваги. Вони розраховують на те, що ми будемо їх збивати" – пояснив Ігнат.
А в цей час росіяни хочуть фіксувати місце запусків наших протиракет із літака ДРЛО А-50 із Білорусі чи з моря. І щоразу під час роботи ППО противник прораховуватиме алгоритм, де у нас знаходяться наші ЗРК і як вони переміщуються. Для чого їм це? Щоби прокладати маршрут для ракет під час наступних обстрілів, оминаючи нашу ППО. Тому ніякого сенсу збивати ці кулі немає, якщо вони не несуть прямої загрози, уточнив Ігнат.
Противник намагається впроваджувати не лише нові прийоми, а й нові деталі під час виробництва ракет. В одній із Х-101, випущеній 10 лютого, наші військові виявили блок із пастками. Коли ракета, пролітаючи над Україною, фіксує радіолокаційну станцію при наших ЗРК, цей блок автоматично відстрілює хибні цілі – диполя. І вони створюють перешкоди для радарів.
"У ракети є сигналізатор, якщо вона вловила сигнал радара, що її опромінює – вона відстрілює 2-3 пастки, які утворюють хмару. І за цією завісою її кілька хвилин не видно. Далі вона пролетіла і вилетіла із зони огляду радара – ППО її втратила, наступний радар її знову знаходить", – пояснив авіаційний експерт Валерій Романенко.
Але ця модернізація ускладнила відстеження ракет для нашої ППО, уточнив співрозмовник. Можна припустити, що інформація про фальш-цілі під час обстрілу 16 лютого – це якраз результат роботи блоків із пастками. За даними Міноборони, оновлені ракети противник почав використовувати з кінця 2022 року.
Чи є загроза авіанальотів
Два тижні тому Financial Times написало, що, за їхніми даними, Росія накопичує літаки та гелікоптери поблизу кордону з Україною. Джерела видання припустили, що агресор готує повітряну кампанію для підтримки наземного настання. Але побоюватися "сирійського сценарію" з так званими килимовими бомбардуваннями не варто.
Росія вже намагалася застосовувати схожу тактику у лютому та березні минулого року, думаючи, що їй вдалося знищити нашу ППО. Тоді ворожі літаки залітали у повітряний простір України та завдавали бомбових ударів по північних регіонах. Але після того, як російська авіація зіткнулася з величезними втратами, вони просто перестали потикатися на підконтрольну нам територію. З того часу противник випускає по Україні ракети літаками стратегічної авіації за сотні кілометрів від наших кордонів або ж з акваторії Азовського моря, яка також не потрапляє у радіус дії наших ЗРК.
Тобто здійснювати такі авіанальоти, як у Сирії, агресор не зміг рік тому і тим більше не зможе зараз, каже Ігнат. За цей час українська ППО посилилася і кількісно, і якісно. Якщо росіяни знову надумають залітати вглиб нашої країни, то їхні літаки для наших комплексів будуть навіть доступнішою ціллю, ніж крилаті ракети чи "шахеди".
Росіяни справді накопичили певну кількість своєї авіації поряд з Україною, але йдеться саме про штурмову авіацію, уточнив Черняк. За його словами, вона буде задіяна на найважливіших напрямках, де противник намагається вести наступ.
"Вони там не досягли жодного стратегічного успіху, 95% сухопутних військ РФ так чи інакше бере участь в агресії проти України – у немає чим і немає кому воювати. Тому росіяни вирішили збільшити свій наступальний потенціал застосуванням авіації", – пояснив представник ГУР.
Але є й інший нюанс – у росіян дуже мало керованої зброї "повітря - земля". Тому вони можуть використовувати звичайні рівнопадаючі бомби і некеровані авіаційні ракети, уточнив Романенко. Щоби прицільно завдавати ними ударів, фронтовій авіації доведеться спускатися на малі висоти з дальністю 0,5 - 1 кілометр. І тоді вони стають вдалою ціллю для наших переносних зенітно-ракетних комплексів.
"Вони можуть почати більш активно застосовувати фронтову авіацію, але там теж чимало людей із ПЗРК, збільшення кількості літальних апаратів посене за собою і збільшення втрат. Вони можуть наростити інтенсивність на лінії фронту – якщо буде активно йти піхота, то буде потрібна більша авіаційна підтримка. А вглиб України вони навряд чи залітатимуть – російська авіація буде просто знищена", – сказав речник Повітряних сил.
У принципі тут може з'явитися контраргумент, що Кремль не дуже зважає на свої втрати. Але, по-перше, для підготовки пілота потрібні роки. По-друге, за минулий рік росіяни випустили лише 27 бойових літаків, а їхні втрати в рази більші, зазначив Романенко. В умовах санкцій "повітряно-космічні війська" РФ на наступне десятиліття ризикують перетворитися на "космічні", якщо Росія піде на масовані авіаоперації.
Тому єдиний варіант, за якого агресор може наростити використання авіації – це для роботи на передньому краї і тільки так, щоб не заходити в зону ураження наших зенітно-ракетних засобів. Але навряд чи варто сподіватися, що російські обстріли умовно тилових регіонів припиняться.
Можливо, вони скоротять кількість ракет у залпі або розтягнуть інтервал між атаками. Скоріше за все, шукатимуть лазівки, щоби витрачати для досягнення цілей якнайменше ракет. Але терористичні удари Росії, найімовірніше, продовжуватимуться доти, доки у них ще буде чим їх завдавати, або ж до нашої перемоги. Питання лише у тому, що станеться раніше.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →