Що пов’язує епізоди Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії в одному кримінальному провадженні? Це питання порушує блогер Борис Кушнірук у публікації про підготовчий розгляд справи Дмитра Сенниченка.
У блозі "Справа Сенниченка: чому участь обвинувачених викликає заперечення, а роль “адміністративного модуля” — ні?" автор наводить позицію захисту щодо відсутності спільної господарської діяльності між приватними компаніями з різних епізодів.
За викладеною у публікації позицією адвокатів, "АГТ" та "Беланта" мають різних власників, різну історію створення, контрагентів, рахунки та зобов’язання. Захист стверджує, що ці компанії не мали спільних комерційних цілей чи взаємних зобов’язань.
Так само, зазначає Кушнірук із посиланням на захист, ОПЗ та ОГХК є окремими підприємствами, керівники та члени органів управління яких не були знайомі між собою.
Автор нагадує: за даними Рахункової палати, на 1 січня 2022 року у сфері управління Фонду держмайна та його регіональних відділень перебували загалом 880 державних підприємств і товариств із державною часткою понад 50%.
Водночас блогер звертає увагу на меморандум від червня 2021 року, у якому, за викладом захисту, згадуються бізнес-процеси обох підприємств та "адміністративний модуль". Саме роль осіб, пов’язаних із цим документом, захист вважає необхідним перевірити.
