Зведена над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС захисна арка спочатку не була розрахована на бойові дії. Однак після удару російського безпілотника "Шахед" конструкція арки зазнала пошкоджень і більше не може повністю виконувати свою захисну функцію.
Про це розповів американський інженер Ерік Шміман, який протягом 15 років працював над цим проєктом як старший технічний радник, повідомляє The New York Times.
Арку над будівлею четвертого енергоблоку ЧАЕС встановили 2016 року, і вона стала найбільшою рухомою спорудою у світі. Зведення арки коштувало близько 1,7 млрд дол., а фінансування надійшло від майже 50 країн та міжнародних організацій. Однак 14 лютого 2025 року російський безпілотник вартістю лише 20 тис. дол. пробив сталевий захисний шар арки, спричинивши пожежу.
"Ми провели багато аналізів безпеки, враховуючи багато поганих речей, які можуть статися. Ми розглядали землетруси, торнадо, сильні вітри, 100-річні снігопади, усілякі речі. Ми не розглядали воєнні дії", – розповів Шміман.
Хоча спершу пожежу після атаки "Шахедом" вдалося швидко загасити, потім ще три тижні тліла водонепроникна мембрана всередині ізоляції арки. У пошуках вогню надзвичайники в альпіністському спорядженні змушені були пробивати отвори у зовнішньому шарі щита та розбризкувати воду всередині конструкції. Її від початку проєктували таким чином, аби конструкція завжди залишалася сухою.
За словами українських чиновників, загалом була пошкоджена приблизно половина північної частини щита. Рівень радіації за межами електростанції наразі в нормі. Однак, незрозуміло, як тепер ремонтувати пошкоджену арку.
За оцінками експертів, ремонт може зайняти роки. Це перекреслює початкові плани щодо поступового демонтування зруйнованого четвертого реактора. Є ризик, що сталева оболонка арки почне іржавіти.
"Повна реставрація об'єкта практично неможлива. Щоб наблизити його якомога ближче до початкового стану – ну, на це, ймовірно, знадобляться сотні мільйонів доларів", – сказав начальник відділу експлуатації споруди Артем Сірий.
Своєю чергою Шміман акцентував, що тепер першочергове завдання – не відновлення арки, а захист її від корозії.