Енергосистема України поки що не може оговтатися від ракетних атак росіян. Ремонти, які в екстремальних умовах роблять енергетики, не гарантують безпечного режиму роботи через складні пошкодження та високі навантаження. Яких заходів потрібно вживати і чому відключень е/е не уникнути – докладніше у матеріалі РБК-Україна.
За чотири місяці масованих ракетних атак по об'єктах критичної інфраструктури, велика частина енергосистеми України зазнала різного рівня руйнувань. За даними "Укренерго", за цей період вже пошкоджено 43% інфраструктури магістральних мереж, переважно підстанції.
Загалом енергосистема країни вже пережила 13 ракетних атак та 15 з використанням дронів. По об'єктах було випущено понад 1 тисячу ракет та БПЛА. Пошкодження отримали всі гідро- та теплоелектростанції, повідомили РБК-Україна у прес-службі оператора.
Відновити можна все. Головне – час
Загалом проблеми з енергосистемою можна поділити на три блоки. Перший був основним з початку обстрілів. Тоді пошкодження були переважно на розподільчих мережах – генерація страждала менше. Тобто було більше проблем із доставкою електроенергії кінцевому споживачеві, ніж із її виробництвом.
Потім, після обстрілу 14 січня, збільшився і брак генерації. І ось зараз можна вважати, що розпочався третій етап. Стали виникати аварії на об'єктах, які вже відремонтували після атак. Наразі вони виходять з ладу навіть без нових ударів російських військ.
Перший масштабний випадок стався на Одещині, де через аварії на підстанції 3 і 4 лютого без електропостачання залишилося близько півмільйона абонентів.
"Це наслідок того, що обладнання, яке кілька разів було пошкоджено внаслідок ракетних атак і атак дронами, просто вичерпало технічний ресурс і, звичайно, таке обладнання має більше відмов, ніж те, яке не зазнавало атак", - заявив глава "Укренерго" Володимир Кудрицький.
Ремонтні роботи на пошкоджених об'єктах велися в умовах великих ризиків нових обстрілів та в авральному порядку. Основним завданням було якнайшвидше знову ввести техніку в роботу та заживити споживачів. Природно, за таких умов неможливо провести якісний ремонт, як того вимагає регламент, вважає директор консалтингової компанії "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський.
"Зрозуміло, що якщо ремонт робиться не три тижні як належить, а тиждень, то він неякісний. І в результаті виходить міна сповільненої дії, яка рано чи пізно вибухне", - сказав Уніговський у коментарі РБК-Україна.
Саме така міна і "вибухнула" на Одещині. Подібні аварії можуть траплятися і в інших регіонах, зазначив експерт. Майже всюди ремонти проводилися терміново. На Одещині три підстанції, які живлять регіон, кілька разів були пошкоджені внаслідок атак. І після проведених ремонтів в екстремальних умовах надійність їхньої роботи суттєво знизилася.
Після обстрілів обладнання енергооб'єктів у багатьох випадках постраждало досить сильно. Це не звичайні поломки, а серйозні руйнування, які потребують тривалих ремонтів, а в деяких випадках і заміни.
"Звичайно, обладнання перебуває в поганому стані. Воно відремонтовано настільки, наскільки це було можливо зробити з високотехнологічним обладнанням у польових умовах. Але зараз після такого ремонту воно не може витримувати навантаження, яке на нього лягає. І, природно, аварії відбуваються і відбуватимуться, поки це обладнання не буде замінено", – зазначив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
За інформацією "Укренерго", поки що об'єктів у мережі компанії, які були б пошкоджені безповоротно, немає. "Є підстанції, які доведеться будувати майже наново, як, наприклад, у деокупованому Херсоні, але це питання часу. Відновити можна все", – зазначили у компанії. Конкретні об'єкти, які найбільше постраждали, в "Укренерго" називати не стали з міркувань безпеки, але уточнили, що вони є в усіх регіонах країни.
Як знизити ризики: що робити і хто винний
Є кілька способів, які дозволять зменшити проблеми енергосистеми, що виникають через вихід обладнання з ладу. Варіант перший замінити трансформатори на нові. Але цей процес досить довгий і перші нові трансформатори, як зазначив Харченко, у кращому випадку доставлять в Україну у травні, а замінити їх вийде не раніше ніж у вересні.
Другий варіант – встановлення газотурбінних генераторів у великих містах для підтримки критичної інфраструктури та у найбільш дефіцитних регіонах – Київ та область, Одеса, Харків, Миколаїв, Херсон.
"Потрібно додавати генерацію в регіонах з фокусом на критичну інфраструктуру – водопостачання та опалення. Це потрібно, щоб знизити ризики аварій та рівень їхнього впливу на життя людей", – зазначив Харченко. Він вважає, що роботу з підготовки потужностей альтернативної генерації для регіонів вели недостатньо активно.
Такої думки дотримується і Леонід Уніговський. Він зазначив, що ще влітку Міністерству енергетики пропонували задіяти пункти генерації компресорних станцій газотранспортної системи (ГТС), які не використовуються. "Там стоять авіаційні турбіни, є мережеве обладнання, трансформатори, лінії електропередач - це все можна було б використати. Про це все говорили. Оператор ГТС умовляв - візьміть, давайте робити, але це все проігнорували", - зазначив експерт. У Міненерго не надали РБК-Україна коментар із цього питання у погоджений термін.
Крім того, як вважає Уніговський, потрібно якнайшвидше вводити розподілену генерацію. "Я маю на увазі локальні острови генерації, як в Ірпені - газотурбінна станція. Таких станцій мало бути по країні штук 30-40, щоб їх можна було завозити до місць, де критична ситуація", - зазначив Уніговський.
До того ж, як вважає експерт, необхідно почати переводити генерацію на домогосподарства з можливістю акумулювати електроенергію та ділитися нею з сусідами. Причому такий перехід треба розпочинати вже зараз, не чекаючи на закінчення війни, переконаний експерт.
Для забезпечення електроенергією в Одемы та область терміново було завезено понад 80 генераторів з усієї країни. Частину їх залишать там і після завершення ремонтів з огляду на ризики нових пошкоджень через обстріли.
Поки що навіть без нових російських атак відключення триватимуть. Зараз, зазначають експерти, фактично відбуваються не стыльки ремонти, як латання дірок. Після завершення опалювального сезону буде проведено ревізію пошкоджених і відремонтованих об'єктів і напевно з'явиться необхідність у вже більш масштабних роботах з ремонту та заміни обладнання. А для цього їх буде потрібно відключати від системи.