Північний Льодовитий океан, один із найбільш радіоактивних водних регіонів, давно став місцем затоплення атомних підводних човнів країни-агресора РФ, які лежать, розкладаючись, на дні.
Про це йдеться у статті експерта в галузі оборонних технологій і ексконсультанта Пентагону Рубена Ф. Джонсона для видання 19FortyFive.
Він звертає увагу, що ще 2020-го ВВС повідомляло — «під деякими з найжвавіших рибних промислів у світі на морському дні лежать радіоактивні підводні човни радянської епохи, що розпадаються».
Як зазначає Джонсон, під час холодної війни США і СРСР побудували понад 400 атомних підводних човнів. Протягом останніх 17 років влада РФ обіцяла прибрати дві радянські атомні субмарини (К-27 і К-159) і чотири реакторні модулі, що перебувають на дні.
Однак тільки в березні 2020 року диктатор РФ Володимир Путін підготував проєкт указу про підйом цих човнів — очікувалося, що таким чином вдасться зменшити кількість радіоактивного матеріалу в Північному Льодовитому океані на 90%.
Проєкт оцінювали в понад 300 млн євро (близько $326 млн) — і в Кремлі розглядали для його фінансування залучення грошей від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
За даними ВВС, вищевказані два атомні підводні човни містять мільйон кюрі радіації, що еквівалентно 25% радіації, яка була викинута в атмосферу за перший місяць катастрофи на АЕС в японській Фукусімі у 2011 році.
«Не дивно, що ці два підводні човни були описані як „уповільнений“ російський Чорнобиль на морі. Але це катастрофа, яка назрівала вже давно і продовжує посилюватися», — вважає Джонсон.
Він зазначає, що СРСР мав звичку скидати свої радіоактивні проблеми в море, і звертає увагу на книжку 1993 року, опубліковану екологом і колишнім профільним радником президента РФ Бориса Єльцина Олексієм Яблоковим. Там докладно описані ядерні човни, які було скинуто на дно океану.
У 1990-х роках Росія не змогла розв’язати проблему з виведенням з експлуатації та утилізацією підводних човнів через економічні труднощі. До певного часу РФ намагалася співпрацювати з іншими країнами для утилізації свого атомного флоту. Однак розпочата нею війна проти України та міжнародні санкції значно сповільнили ці зусилля, пише Джонсон.
Норвегія, одна з перших країн, яка співпрацювала з Росією в цій сфері, після анексії РФ півострова Крим у 2014 році, спершу знизила об'єм участі в проєкті зі свого боку, а остаточно припинила свою участь у травні 2022 року.
Як нагадує Джонсон, після катастрофи підводного човна Курськ 2001 року, підйом цього судна на поверхню було здійснено не росіянами, а рятувальним судном з Нідерландів.
«Сьогодні ж, в умовах війни і звірств, скоєних росіянами, ні Нідерланди, ні будь-хто інший не буде добровільно надавати свої послуги або гроші для продовження цієї операції (з підйому та утилізації підводних човнів РФ — ред.)», — підсумував він.
