Розвиток готівкової маси в Україні створює всі передумови для введення в обіг більших банкнот номіналом 2000 і 5000 гривень. Проте найближчим часом їхня поява малоймовірна через фокус Національного банку на перейменуванні копійок на шаги та воєнно-політичну ситуацію в країні, йдеться в матеріалі Бізнес Цензор.
Сьогодні гривнева банкнота найвищого номіналу у 1000 гривень еквівалентна сумі близько 23 доларів. Це найменший показник з часу запровадження гривні у 1996 році. Тоді за 100 гривень можна було купити приблизно 55 доларів.
Попередній перегляд банкнотного ряду гривні відбувся у жовтні 2019 року з появою купюри у 1000 грн. До того найвищим номіналом були 500 грн, які з’явилися у 2006 році.
Перегляд відбувся зокрема через зміни в обсягах економіки. Так, середня зарплата в 2006 році становила близько 1000 грн – це дві банкноти найвищого номіналу. В 2019 році середньомісячну зарплату можна було конвертувати вже у 20 банкнот по 500 гривень. На сьогодні виплата середньої зарплати у 30 926 грн готівкою вимагатиме 31 купюру найвищого номіналу у 1000 гривень.
Стимулює перегляд банкнотного ряду і зростання грошової маси. За минулий рік сума української готівки в обігу збільшилася на 103,9 млрд грн (+12,6%). У 2024 році зростання обсягу готівки було помірнішим (+7,6%). Зараз готівки в Україні на 926,3 млрд грн, а це майже на 550 млрд грн більше, ніж 2019 року.
В обігу ходить 15,2 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,3 млрд грн. Банкнот налічується 2,6 млрд – на суму 916,9 млрд грн. З них номіналом в 1000 гривень 480 млн штук (+18,2% за останні два роки) – на суму 481,1 млрд грн (більше половини всіх грошей в обігу).
Проте найближчим часом НБУ не збирається укрупнювати номінал. Загалом такі дії завжди викликають тривогу у населення через інфляційні побоювання.
"Я не думаю, що введення в обіг купюри у 2000 грн матиме якусь значну користь. Це приблизно 40 євро, особливо не змінить ситуацію. Логічніше вже вводити купюру у 5000 разом із 2000 грн, але я не вважаю цю проблему нагальною. Проте у найближчі роки це точно доведеться зробити", – вважає віцепрезидент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Дмитро Олексієнко.