В Україні зростатиме вартість бензину, дизельного пального та автогазу. Пояснюється це одразу кількома чинниками, зокрема, підвищенням акцизів і валютних коливань. Проте експерти називають ще один важливий фактор стрибка цін на пальне.
Пальне в Україні дорожчає і для цього існують як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники. На ціни впливають підвищення акцизу від 1 січня 2026 року, девальвація гривні щодо долара та євро. Ба більше, фіксується незначне подорожчання пального на кордоні. Фокус отримав експертну оцінку ситуації на ринку пального та промониторив актуальні ціни на АЗС.
Пальне в Україні: чому ціни на АЗС зростають — 4 чинника
Зростання вартості пального в межах 1-2 грн за літр пов’язане передусім із коригуванням акцизних ставок. Як пояснив Фокусу експерт з енергетики, заступник директора науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев, Україна має зобов'язання, зумовлені підписанням Угоди про асоціацію України з ЄС, і відповідно до них акцизи, зокрема, на нафтопродукти, мають бути приведені до мінімального рівня, дозволеного в Європейському Союзі.
Проте акциз є лише однією зі складових ціни на пальне. Не менш суттєвий вплив мають інші чинники — як об’єктивні, так і суб’єктивні.
До об’єктивних причин, окрім підвищення акцизу, відносяться девальвація гривні щодо долара та євро, а також незначне зростання закупівельних цін на кордоні. Майже всі нафтопродукти імпортуються за євро, і акциз також сплачується в євро, що напряму впливає на кінцеву вартість.
"Після підвищення акцизу з 1 січня, другою причиною є здешевлення гривні відносно долара і євро. Майже все закуповується за євро і акциз сплачується в євро, тому це також варто враховувати.І є невелике, але все одно подорожчання на кордоні нафтопродуктів. Ці три чинники якраз і зумовлюють подорожчання десь від півтори до двох гривень на літрі бензину і дизельного палива, яке, власне, вже відбувається", — пояснив Рябцев
За сукупністю цих факторів, економічно обґрунтоване підвищення становить близько 1-2 грн за літр бензину та дизеля".
Втім, експерт вважає, що реальні ціни часто перевищують ці межі через нецивілізовану конкуренцію. І це він називає четвертим фактором підвищення цін на пальне.
Ціни на бензин сьогодні та роль картельних домовленостей
Зазначимо, що середні роздрібні ціни на основних мережах АЗС України станом на 28 січня відносно минулої доби незначно підвищилися, в межах 0,10-0,20 грн за літр.
Також зберігаються регіональні відмінності в цінах у великих містах, зокрема, у Києві та Харкові. Там пальне зазвичай дорожче в середньому на 1-2 гривні за літр, тоді як у західних областях країни ціни дещо нижчі.
Так, середні ціни на пальне по Україні становлять
- А-95+ — 64,36 грн/л;
- А-95 — 59,40 грн/л;
- А-92 — 57,99 грн/л;
- Дизель (ДП) — 58,90 грн/л;
- Газ (пропан) — 38,58 грн/л.
Геннадій Рябцев зазначає, що на ринку існують ознаки картелю, коли великі оператори синхронно підвищують ціни. За його словами, великі оператори сьогодні отримують прибутки, вищі за довоєнні, користуючись тим, що пальне є інфраструктурним товаром, без якого неможливо обійтися.
Йдеться про наявність на ринку картеля, який узгоджено піднімає вартість нафтопродуктів на однакові величини
"Нецивілізована конкуренція — це той чинник, що, скоріше, гарантує підняття цін вище за об’єктивно обґрунтовані. Наявність на ринку картеля, що узгоджено на однакові величини піднімає вартість нафтопродуктів, представники якого використовують свої зв’язки в органах влади для боротьби з конкурентами, звинувачуючи їх у порушенні якихось норм і правил, і продають через свої заправки паливо за завищеними цінами. Зараз після того, як з ринку пішла група "Приват", окрім "Укрнафти", на ньому фактично не залишилося гравців, які б обмежували апетити першої десятки операторів, що зараз отримують прибутки більше, ніж до війни. Тобто вони просто використовують ситуацію для власного збагачення і використовують той факт, що нафтопродукти є інфраструктурними товарами і від них ніхто не може відмовитися. Тому ми бачимо підвищені догори ціни на так звані іменні види палива, а також ситуацію, яку було організовано навколо так званого арктичного дизеля, коли його роздрібні ціни були підняті взагалі без будь-яких підстав, просто на хвилі того, що він був потрібен для живлення генераторів", — зазначив експерт.
Експерт також звертає увагу на ознаки класичного захоплення регулятора (regulatory capture) — ситуації, коли державні органи контролю фактично працюють в інтересах великих компаній, а не споживачів.
Антимонопольний комітет, Держпродспоживслужба та інші структури практично не проводять системних розслідувань щодо завищення цін або якості пального. Через це суб’єктивний чинник стає ключовим драйвером подорожчання.