Після чергових траншів від МВФ та міжнародної підтримки фінансова стабільність держави залишається під питанням. Уряд зіткнувся з необхідністю реструктуризувати зовнішні борги, але переговори з кредиторами зайшли в глухий кут.
Детальніше — читайте у матеріалі від ТСН.ua.
Україні загрожує дефолт
За даними Financial Times, Україна визнала провал переговорів із власниками ВВП-варантів, що ставить під загрозу реструктуризацію боргу до травневих строків виплат. Мінфін заявив, що продовжить переговори після невдалих зустрічей у Вашингтоні.
ВВП-варанти — це особливий фінансовий інструмент, який Україна запровадила під час реструктуризації боргів 2015 року. Розмір виплат за ними безпосередньо залежить від темпів зростання нашої економіки.
Варанти передбачають виплати інвесторам у разі перевищення річного зростання ВВП 3%. Однак уряд вважає їхні умови неактуальними після повномасштабної війни. Наприклад, 2025 року Україна має здійснити виплати, розраховані на основі зростання ВВП 2023 року, яке становило 5,3%.
Таке значне зростання пояснюється насамперед низькою базою порівняння після різкого падіння економіки 2022 року через повномасштабну війну. Тож українська влада наполягає, що поточні темпи зростання економіки — це лише відновлення після глибокої кризи, а не основа для великих виплат інвесторам.
Проте якщо до кінця травня угода про реструктуризацію не буде досягнута, Україні доведеться або сплатити інвесторам близько $600 мільйонів (за даними 2023 року), або оголосити дефолт.
Ба більше, минулого місяця Міжнародний валютний фонд попередив, що несвоєчасна реструктуризація цих варантів становить «важливий ризик» для стабільності програми розширеного фінансування (EFF) Україні на $15,5 мільярда та для успішно проведеної Києвом торік реструктуризації облігацій на понад $20 мільярдів.
Транші від МВФ
У березні 2025 року Україна отримала $400 мільйонів від МВФ. Це був сьомий транш за чотирирічною програмою розширеного фінансування (Extended Fund Facility Arrangement, EFF). Як уточнили в уряді України, в бюджет країни загалом вже надійшло приблизно $9,8 мільярда із запланованих 15,5 мільярда на період від 2023-го до 2027 року.
Інші наслідки дефолту
Дефолт виникає, коли держава неспроможна виконати свої боргові зобов’язання вчасно та повністю. У такій ситуації починаються переговори з кредиторами про реструктуризацію — часткове списання боргів та/або перенесення термінів виплат, передає "РБК-Україна".
У крайньому разі країна може повністю відмовитися від виконання боргових зобов’язань. Проте, як зазначає Ілона Сологуб, директорка з політико-економічних досліджень Київської школи економіки, Україна жодного разу не вдавалася до повної відмови від виплат за своїми боргами.
Коли в країні оголосили дефолт, тоді вона протягом 5-7 років не може здійснювати запозичення на зовнішніх ринках. Під час цього періоду отримати позику можна лише в таких організаціях як МВФ чи Світовий банк.
Зазвичай дефолт призводить до серйозних економічних наслідків, насамперед — до ослаблення національної валюти. Це відбувається через зменшення інвестиційного припливу, оскільки іноземні інвестори починають виводити капітал або відмовляються від нових вкладень у місцеві компанії.
Паралельно з падінням курсу національної валюти спостерігається сповільнення темпів економічного зростання.
Традиційно держави використовують запозичення для фінансування бюджетного дефіциту. Однак після оголошення дефолту уряд змушений шукати альтернативні шляхи балансування бюджету. Це може відбуватися двома основними способами:
- через збільшення податкових надходжень;
- шляхом суттєвого скорочення державних витрат.
Обидва варіанти мають значний вплив на економіку та життя громадян.
Водночас співрозмовники ЕП у Міністерстві фінансів зазначають, що FT «драматизують», адже дефолт за варантами не призведе до автоматичного дефолту за рештою зовнішнього боргу.
Не треба драматизувати
Міністр фінансів України Сергій Марченко у коментарі на біржі Euronext наголосив, що помірне зростання ВВП України 2023 року не свідчить про економічне процвітання, а є лише крихким відновленням після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною РФ проти України.
Україна запропонувала власникам ВВП-варантів дві опції реструктуризації:
- перша опція — обмін варантів на додатковий випуск єврооблігацій, які були випущені в межах реструктуризації 2024 року. Згідно з цією опцією, інвестори отримають той самий набір облігацій A і B, що й власники єврооблігацій минулого року, у співвідношенні: на кожну 1 одиницю варантів — 1,35 одиниці облігацій.
- друга опція передбачає зміну умов випуску ВВП-варантів: скасування виплат за 2025–2028 роки, продовження можливості викупу/скасування ВВП-варантів до травня 2029 року та отримання власниками 36,6 цента Облігацій A та Облігацій B на кожні 100 центів варантів.
У Мінфіні наголошують, що обидві опції пропонуються у межах єдиної пропозиції з реструктуризації. Інвестори можуть обрати будь-який із запропонованих варіантів, і вибір будь-якого з них означатиме підтримку процесу реструктуризації. Для успішного проведення реорганізації боргу потрібна згода власників щонайменше 75% загальної суми ВВП-варантів.
Натомість інвестори запропонували Україні сплатити 75% платежу, що припадає на травень цього року, та випустити нові облігації C зі ставкою 7,75% на суму 209 млн доларів з погашенням у лютому 2029 року. Україна відхилила цю пропозицію.
«Україна залишається налаштованою на проведення конструктивних переговорів зі всіма власниками ВВП-варантів з метою пошуку рішення яке дозволяє забезпечити довгострокову боргову стійкість, не створюючи загрози для відбудови та відновлення країни», — наголосив Марченко.