Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому проект державного бюджету України на 2025 рік. Де саме держава братиме гроші наступного року, скільки і на що витрачатиме, – читайте в огляді РБК-Україна.
Як виглядатиме державний бюджет України в 2025 році. Основні параметри
Доходи і витрати бюджету
Планові доходи державного бюджету України на 2025 рік без урахування трансфертів передбачено в сумі близько 2,34 трлн гривень, у тому числі доходи загального фонду — 2,15 трлн гривень та доходи спеціального фонду — 193,87 млрд.
Видатки бюджету заплановано в розмірі 3,94 трлн гривень, у тому числі видатки загального фонду — 3,69 трлн гривень, спеціального фонду — 247,43 млрд.
Зокрема, витрати на оборону закладено в розмірі 2,22 трлн гривень.
Дефіцит державного бюджету має скласти 1,64 трлн гривень.
Граничний сумарний розмір державного і гарантованого державою боргу – 8,62 трлн гривень.
Планові об’єми зовнішнього фінансування сягають 38,4 млрд доларів.
Очікувана економічна динаміка
Бюджет наступного року розраховано виходячи з урядового прогнозу щодо очікуваного економічного росту на рівні 2,7%. Номінальний розмір валового внутрішнього продукту має сягнути 8,47 трлн гривень.
Урядовий прогноз передбачає курс національної валюти на кінець року на рівні 45,6 гривень за долар США. Середньорічний курс має скласти 45 гривень за долар.
Ріст споживчих цін (інфляція) очікується близько 9,5%.
Варто зазначити, що урядові макроекономічні прогнозні показники, закладені в бюджет, відрізняються від аналогічних показників, розрахованих Національним банком. Крім того, періодично ці показники коригуються виходячи з реальної економічної динаміки в країні. Тож деякі з вищезазначених параметрів бюджету, швидше за все, з часом будуть скориговані.
Яким буде рівень життя людей
Закладені в бюджет наступного року соціальні стандарти, на жаль, залишаються на рівні поточного року — через відсутність джерел додаткових надходжень в умовах війни, що триває, і необхідності спрямовувати основні кошти бюджету на потреби оборони.
Тож, прожитковий мінімум залишено на рівні 2920 гривень. Мінімальна зарплата — 8 000 гривень. Мінімальна погодинна оплата праці — 48 гривень.
Незмінним залишається і розмір мінімальної пенсії — 2361 гривня. Щоправда, уряд обіцяє індексувати пенсії у березні.
Середня по року зарплата до вирахування податків і зборів очікується на рівні 24,4 тис. гривень, за рівня безробіття — 17,7%.
Що змінив уряд в бюджеті до другого читання
РБК-Україна писало про те, що нового запропонував Кабінет міністрів до другого читання проекту бюджета у Верховній Раді.
Порівняно з першим читанням проекту держбюджету загальні доходи було збільшено на 2,82 млрд гривень, у тому числі доходи загального фонду збільшено на 50,01 млрд гривень, а спеціального фонду – зменшено на 47,19 млрд гривень.
Основними джерелами забезпечення додаткових 50,01 млрд гривень доходів загального фонду бюджету уряд визначив наступні. По-перше, і головне, вирішено відмовитися від фінансування державного дорожнього фонду в сумі 43,21 млрд гривень. Ця ідея, підтримана було парламентом в першому читанні бюджета, отримала скандальний розголос в суспільстві — люди не зрозуміли, як можна витрачати десятки мільярдів на ремонт доріг в той час, як не вистачає грошей на оборону країни. Тож в уряді відмовились від цієї ідеї. Зазначена сума в повному обсязі має бути спрямована в загальний фонд бюджета і використовуватись на потреби оборони.
Щоправда, зовсім без грошей дороги не залишаться. Проектом бюджета передбачено нову бюджетну програму з назвою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» з річним фінансуванням 12,6 млрд гривень.
Частково прибрали урядовці і ще одну скандальну норму, ухвалену парламентом в першому читанні проекту бюджета, — про збільшення фінансування прокурорських зарплат на 2,7 млрд грн. До другого читання запропоновано зменшити згадану суму на 1,2 млрд грн.
Порівняно з першим читанням проекту бюджета загальні видатки збільшено на 2,82 млрд гривень, у тому числі по загальному фонду збільшено на 50 млрд гривень, а по спеціальному фонду зменшено на 47,19 млрд гривень.
Збільшення видатків передбачено, зокрема, на:
- розвиток озброєння та військової техніки — на 1,02 млрд гривень;
- відшкодування вартості ліків в рамках програми державних гарантій — 596 млн гривень;
- забезпечення надання послуги денного догляду для дітей з інвалідністю — 328,6 млн гривень;
- надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам — 1 млрд гривень;
- державну підтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 1 млрд гривень;
- охорону органів державної влади та посадових осіб — 198,3 млн гривень.
В бюджеті з’явилась низка нових програм.
Зокрема, на доплати вчителям середніх шкіл передбачено 11,997 млрд гривень.
Підприємствам оборонно-промислового комплексу держава надасть додаткову фінансову підтримку на 500 млн гривень.
На фінансування критичної інфраструктури цивільної авіації передбачено 827,9 млн грн.
1 млрд гривень держава планує спрямувати на розвиток регіонів.
На підтримку державної програми «єВідновлення» заплановано виділити 1 млрд гривень. Плюс до цього — 3 млрд гривень на компенсації за знищене житло.
На підтримку українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну в бюджет пропонують закласти 150 млн гривень.
Крім того, на заходи з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих планується спрямувати 2,2 млрд гривень, а на діяльність підприємств Міністерства у справах ветеранів — ще 463,9 млн гривень.
Що змінила Рада в бюджеті до другого читання
Після доопрацювання урядового проекту бюджета в профільному комітеті парламенту на остаточне голосування в сесійну залу попала редакція документа, яка передбачала наступне.
По-перше, у загальних фондах бюджетів сільських, селищних та міських територіальних громад залишатиметься 64% надходжень з податку на доходи фізосіб (ПДФО). Це потрібно для сталого проходження опалювального періоду 2024-2025 років та забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та енергоносії у 2025 році. Натомість скасовано субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на суму 12,2 млрд гривень.
На додачу, прифронтовим громадам дозволили не перераховувати реверсну дотацію до державного бюджету на 593 млн гривень.
Згідно ухваленої редакції документу, 2 млрд доларів, або 90 млрд гривень (в еквіваленті) кредитних коштів від Великобританії надійдуть до державного бюджету суто на покриття військових видатків, а саме — закупівлю зброї.
Національна академія наук отримає додатково 277,1 млн гривень зокрема на дослідження у військовій сфері.
А «Укрзалізниця» отримає 128 млн гривень на співфінансування європейського проекту розвитку залізничної інфраструктури, фактично — залізничного полотна. Співфінансування є обов’язковою умовою надання європейських коштів.
У фінальній редакції бюджету виключено можливість політичним партіям купувати військові ОВДП.
Також депутати виключили норму про зобов’язання лікарень тримати гроші на рахунках в Держказначействі.
8 «перемог» бюджету-2025
Очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа озвучила вісім переваг ухваленого бюджета на 2025 рік.
По-перше, — це реалістичність військових видатків у розмірі 2,2 трлн гривень, які навіть трохи перевищують очікувані фактичні видатки на сектор безпеки і оборони 2024 року. Крім того, залишається резерв власних доходів для збільшення військових видатків протягом року через виділення коштів з Резервного фонду або перерозподіл інших коштів урядом.
Друге — це «розумний» дефіцит і потреба в міжнародному фінансуванні, яку реалістично покрити — 38,4 млрд доларів.
Серед переваг ухваленого бюджету — врахування інтересів і підтримка спроможності малих та прифронтових громад. Мова — про згадані вже 64% ПДФО, що залишається на місцях; про те, що прифронтові громади не перераховують реверсну дотацію в державний бюджет і про збереження додаткової дотації для постраждалих територій.
«Уряд нарешті „бере за роги“ і намагається вирішити проблему відсуджених в судах надвеликих пенсій для привілейованих пенсіонерів (наразі заборгованість по перерахованих в судах пенсіях складає 73 млрд гривень), „нових“ чорнобильців в зоні відчуження і ще низку викривлень в соціальній сфері, які породжують величезну несправедливість», – зазначає Роксолана Підласа.
Серед переваг бюджету — продовження фінансування програми пільгової іпотеки.
Запроваджується новий підхід до оцінки та менеджменту публічних інвестиційних проектів, який дозволяє відійти від виділення грошей на розрізнені об’єкти, а створює цілісні проекти, які мають соціально-економічне значення для людей.
Видатки на освіту і медицину — зросли на 18 і 12 млрд грн відповідно і будуть профінансовані в повному обсязі.
«Політика героїв повністю закладена в бюджет на 2025 рік: 10,5 млрд гривень на фахівців з супроводу ветеранів, створення ветеранських просторів, квартири для ветеранів та інші програми підтримки. Окремо (в бюджеті Мінсоцу і МОЗ) — реабілітація і протезування», — перераховує Роксолана Підласа.
Очільниця бюджетного комітету Ради визнає, що бюджет далеко не ідеальний. Разом з тим, каже, бюджет, як і політика, — це мистецтво можливого.
Нагадаємо, Екстремальна спека цього літа в Європі: збитки досягли десятків мільярдів євро.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Якщо США знімуть санкції, то Білорусь знову зможе ремонтувати літаки, - експерт.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →