Україна продовжує отримувати допомогу від союзників попри певні труднощі. Рука допомоги Заходу дозволяє уряду фінансувати бюджетні витрати, насамперед соціальні. Проте більшу частину зарубіжної бюджетної підтримки становлять кредити, які збільшують зовнішній борг нашої країни, що вже перевищив 100 мільярдів доларів. "Апостроф" з'ясовував, як у таких умовах можна скоротити витрати держбюджету, не наражаючи при цьому на загрозу найбільш незахищені верстви населення.
Життя в борг
Канада виділила Україні черговий транш фінансової допомоги на 2 мільярди канадських доларів (близько 1,5 мільярда доларів США). За словами прем'єра Дениса Шмигаля, ці гроші будуть направлені до бюджету для фінансування соціальних виплат.
Потрібно розуміти, що Україна критично залежить від іноземної фінансової допомоги, на яку припадає близько половини всіх бюджетних видатків. І оскільки майже 50% коштів держбюджету передбачено на оборону та безпеку, то решта фінансується за рахунок грошей наших союзників.
У 2024 році наша потреба у іноземній фінансовій допомозі становить 37 мільярдів доларів. І з нею можуть виникнути складнощі, оскільки США досі не можуть вирішити питання про виділення нам великого пакету допомоги на 60 мільярдів доларів (50,4 мільярдів доларів з яких – військова допомога, а 9,6 мільярдів доларів – фінансова).
При цьому українців не повинно вводити в оману слово "допомога", оскільки значною мірою вона далеко не безоплатна. З того, що ми отримуємо від союзників, більшість становлять кредити, які в майбутньому доведеться повертати. Звичайно, іноземні державні кредити мають пільгові умови у вигляді відносно невисоких відсотків та тривалих строків погашення. Це, звичайно, не комерційні позики, через які наша країна може оголосити дефолт. Але віддавати, у будь-якому разі, доведеться.
Зрозуміло, що фінансова допомога від Канади на 1,5 мільярда доларів - це теж кредит. Який дозволить нашому уряду вирішити поточні проблеми із фінансуванням соціальних виплат, хоч і ненадовго.
Борги та витрати
Цей невеликий канадський кредит додасться до нашого зовнішнього державного боргу, який сьогодні перевищує 100 мільярдів доларів. І всі ці гроші зрештою будуть заплачені з кишень українських платників податків. Не за один рік, звісно ж. Але сума боргу зросте ще не на один мільярд доларів.
При цьому з початку великої війни борг виріс удвічі, що створює для України проблему на перспективу. Але наскільки великою є така загроза?
"У нас зараз одна загроза (у вигляді російської військової агресії, - "Апостроф"), а інші загрози - другорядні або навіть третьосортні", - сказав "Апострофу" директор аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Однак Україна ніколи не мала такого великого боргу, як зараз - і це проблема.
"З іншого боку, цей борг набагато краще розподілений, ніж до війни. Те, що ми отримуємо від Японії, Канади, ЄС, - це, за нашими мірками, дуже довгостроковий борг. Ми його виплачуватимемо з п'ятого року, а за деякими (кредитами) з десятого. Тобто сама виплата за цим боргом поки що на нас не тисне", - наголосив експерт.
При цьому все частіше звучать пропозиції скоротити частину бюджетних видатків, які забезпечуються цією допомогою. Питання лише в тому, які витрати та в яких обсягах можна скоротити. Наприклад, оптимізувати витрати на державний апарат – як у центральних, так і в регіональних органах влади. Так, вже заплановано реформу уряду, в рамках якої кількість міністерств має скоротитися на третину. Наприкінці лютого Володимир Зеленський заявив про необхідність скоротити держапарат через дефіцит бюджетних коштів.
Крім того, оптимізація може торкнутися органів влади на місцях. Так, нещодавно було призупинено повноваження Запорізької обласної ради, які передали до Запорізької обласної військової адміністрації. При цьому слід врахувати, що на сьогоднішній день формально функціонують органи влади навіть тих населених пунктів, які перебувають під тимчасовою окупацією - деякі вже два роки. І це також певні витрати бюджету.
Воєнна оптимізація
Втім, як вважає Олександр Паращій, оптимізація управлінського апарату навряд чи призведе до суттєвого скорочення витрат. Проте є й інші сфери, в яких можна і навіть потрібно провести бюджетне скорочення.
За словами експерта CASE Україна Володимира Дубровського, якщо говорити про те, що лежить на поверхні, то це не скорочення соціальних виплат, а їхнє впорядкування. Як приклад він навів той факт, що кількість постраждалих від Чорнобильської катастрофи в Україні останнім часом збільшилася, що виглядає досить абсурдно.
Ще одна сфера, де потрібно провести комплексну оптимізацію, – житлово-комунальне господарство.
"На сьогоднішній день ми, з одного боку, чуємо скарги, що не вистачає грошей на підтримку мереж. З іншого боку, ми маємо приклади значних зловживань та розкрадань у цій сфері, незацікавленості тих, хто здійснює надання таких послуг, у справжніх технологічних змінах, які б дозволили економити кошти. А все тому, що там сидить мафія, яка розкрадає частину цих грошей. І загалом цей сектор, зокрема тарифоутворення - дуже непрозорий", - розповів Володимир Дубровський у коментарі "Апострофу".
Таким чином, тарифи на послуги ЖКГ потрібно поступово впорядковувати до рівня ринкових, щоб зменшити їхнє бюджетне дотування, але при цьому посилити контроль за тарифоутворенням.
Також цілком реально провести оптимізацію у сфері освіти.
"Там є можливість для оптимізації, і зараз міністерство вже почало це робити. Має бути повний перехід на принцип "Гроші ходять за студентом", - наголосив експерт.
Крім того, необхідно встановити певний поріг на державні витрати, який збільшувався б пропорційно до інфляції, але не так, як зростає ВВП.
"Тобто зростання державних витрат відстає від зростання ВВП, - пояснює Дубровський. - Минулого року ВВП зріс у нас на 5,6%, цього року прогноз на 4%, і на цьому фоні можна відносно безболісно скоротити відносну частку державних витрат до ВВП за рахунок такого відставання у їхньому зростанні”.
Як бачимо, навіть в умовах війни та дефіциту бюджетних коштів цілком реально зменшити принаймні деякі витрати, що дозволить трохи скоротити величезний державний борг, який нам доведеться виплачувати не одне десятиліття.