Лідери країн ЄС мають проголосувати за надання Києву допомоги у розмірі 50 млрд євро на саміті 1 лютого. Без цього, а також фінансування від США, Україна не зможе продовжувати боротьбу з Росією або довго підтримувати економіку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
"Наразі ми навіть не розглядаємо варіант відмови від цієї допомоги, - заявив Politico голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев. - Для нас це критично, тому що від цього залежить своєчасність та повнота невійськових витрат".
Як зазначає видання, нині Київ використовує ті гроші, які він може зібрати всередині країни, для розвитку власної військової промисловості, зарплат солдатам та іншим співробітникам служб безпеки, а також захисту пенсіонерів та вимушених переселенців. Західні кредити та гранти покривають витрати на закупівлю та обслуговування іноземної зброї, а також важливі соціальні витрати, такі як заробітна плата державних службовців, медичних та освітніх працівників. Цього року уряд планує отримати фінансову допомогу у розмірі 37 млрд доларів, яка майже покриє дефіцит бюджету, що оцінюється в 39 млрд доларів.
За розрахунками Центру економічної стратегії, з моменту російського вторгнення в лютому 2022 року західні спонсори надали фінансову допомогу на суму близько 73,6 млрд доларів. Через Міжнародний валютний фонд Україна отримає загалом 122 млрд доларів у період з 2023 по 2027 рік.
Пакети допомоги ЄС та США
Але потік західних грошей в останні місяці сповільнився до мінімуму, оскільки конфлікт на Близькому Сході та початок року виборів у США відсунули найбільшу війну в Європі за 80 років із порядку денного новин. Цього місяця Україна взагалі не отримала жодної офіційної фінансової допомоги.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та Роберт Фіцо зі Словаччини виступили проти надання будь-якої додаткової допомоги Україні з бюджету ЄС, стверджуючи, що фінансування має бути поділено на чотири транші, кожен із яких може бути заблокований у будь-який час. Орбан, зокрема, зараз стикається із зростаючим тиском, який вимагає припинити опір.
Тим часом у США фінансова допомога Україні стала заручником у боротьбі між республіканцями та демократами щодо прикордонної політики. Незважаючи на підтримку президента Джо Байдена, речник Палати представників Майк Джонсон зажадав, щоб Білий дім пояснив свою кінцеву мету в Україні, перш ніж голосувати за нову допомогу Києву.
"І поки тривають бої у Вашингтоні та Брюсселі, Київ затамував подих, сподіваючись не знизити свої шанси на отримання вирішальної підтримки", - йдеться у публікації.
Позиція НБУ
Не всі чиновники налаштовані так похмуро, як Гетьманцев. Країна накопичила понад 40 млрд доларів валютних резервів і може вказати на покращення збору податків та здатність залучати гроші за рахунок внутрішніх запозичень.
"Україна зможе якийсь час підтримувати себе за рахунок власних внутрішніх ресурсів, - заявив Politico голова НБУ Андрій Пишний. - Хоча ризики для регулярності та своєчасності припливу міжнародної допомоги реалізувалися, ми зберігаємо оптимізм".
Друк грошей
Але сувора реальність, каже Марія Репко, заступник директора київського Центру економічної стратегії, полягає в тому, що неможливо покрити невійськову половину державних видатків із внутрішніх джерел у країні, яка перебуває у стані війни, не в останню чергу тому, що Росія відрізала шматок України на частку якого припадала чверть її ВВП.
ВВП впав на 28,8% у перший рік війни і відновився лише на жалюгідні 5% минулого року, навіть з урахуванням припливу іноземної допомоги, еквівалентного 20% ВВП, пише Politico.
"Якщо у 2023 році ми обговорювали інші ризики, такі як зниження експорту через закриття Чорного моря та ризики, пов'язані з російським наступом, то зараз усі аналітики сходяться на думці, що найбільший ризик цього року - це неотримання допомоги", - сказала Ріпко.
Без допомоги та із закритими для нього міжнародними кредитними ринками єдиним способом для Києва продовжувати виконувати свої внутрішні зобов'язання друкуватиме гроші, сказала Репко.
Незначна сума
Навіть Пишний визнає, що відмова від допомоги означатиме "перерозподіл обмежених ресурсів української економіки на пріоритетні потреби бюджету". Таким чином, за його словами, "критично важливо відновити міжнародне фінансування".
Одним із найсильніших аргументів України на користь продовження підтримки залишається те, що відмова від неї зрештою виявиться ще дорожчою для Європи. На їхню думку, поразка України вимагатиме масштабного та довгострокового збільшення військових витрат по всьому континенту, щоб стримати реваншистську неоімперську Росію.
"Перемога України є ключем до зниження ризиків безпеки на континенті", - сказав Пишний, зазначивши, що пакет у 50 млрд євро, який буде схвалений цього тижня, є дрібницею порівняно із загальною європейською економікою.