Тепер вулиці українських міст та сіл очищено не лише від вуличних табло обмінників, будь-яка зовнішня реклама з курсами та обміном валют є забороненою також й для банків. Всіх решту "заженуть" у реєстр обмінних пунктів, і установи, які потрапили туди, зобов'язані сплачувати спеціальний "податок". Такі зміни набули чинності згідно з постановою НБУ №254 від 30 грудня 2022 року, пише ubr.ua.
У Нацбанку пояснюють, що таких заходів вжито на виконання закону про зміни до Податкового кодексу, який ухвалено, скоріш за все, так само за негласною ініціативою самого НБУ. Експерти зазначають, що регулятор має намір таким чином не допустити ажіотажу щодо девальвації готівкової гривні, а обмінники фактично обклали надзвичайним податком на валютників.
Реєстр пунктів обміну валют
Постанова Національного банку №254 на виконання вимог оновленого Податкового кодексу (ПКУ) зобов'язує інформувати про відокремлені/структурні підрозділи:
- небанківські фінансові "установи, відкриті з метою здійснення торгівлі валютними цінностями у готівковій формі", на підставі інформації про структурні підрозділи (на новоязі НБУ йдеться про класичні обмінники, якими керують фінансові компанії);
- банки та операторів поштового зв'язку на підставі інформації, наданої на письмові запити НБУ (насамперед йдеться про відділення банків).
"Відповідно до ст.141 НБУ, до 10 числа поточного місяця НБУ подаватиме з січня 2023 року до ДПС (Державна податкова служба, – ред.) інформацію про пункти обміну іноземної валюти, внесені до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, із зазначенням їхнього місцезнаходження та суб'єкта господарювання, від імені якого відповідний пункт обміну іноземної валюти має право здійснювати торгівлю іноземною валютою у готівковій формі", – прокоментувала UBR.ua головний бухгалтер юридичної компанії GLS Наталія Бута.
Надзвичайний податок
Кожен пункт обміну валюти зобов'язаний сплачувати до податкової спеціальний внесок:
- кожен обмінний пункт, що розташований у населеному пункті з населенням понад 50 тис., сплачує внесок у розмірі 3 мінімальних зарплат (МЗП) – загалом 20,1 тис. грн на місяць;
- пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів, сплачує податок в 1 МЗП на місяць;
- якщо сума авансового внеску перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання, сума такого перевищення не переноситься до зменшення податкових зобов'язань наступних періодів;
- протягом 2023 року платники податку сплачують внески: з 1 січня 2023 року до 30 червня 2023-го – із застосуванням коефіцієнта 0,33; з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.
Сам внесок можна назвати надзвичайним податком через його характер. Формально гроші вносяться як аванс у рахунок податку на прибуток, але якщо за підсумками місяця прибуток валютного обмінника за фактом буде меншим, то різниця все одно йде до держбюджету без переведення на наступний місяць як переплата.
"Це обумовлено ст. 137 ПКУ, згідно з яким платники податків, які провадять діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов'язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожен пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця", – пояснила Наталія Бута.
Банкам заборонили зовнішню рекламу
Якщо податок на класичні валютні обмінники (які належать фінансовим компаніям) ще можна пояснити тим фактом, що багато хто здійснює валютообмінні операції в тіні та уникає таким чином сплати податків, то такий самий податок на відділення банків має вигляд аномального – хто вже, а банки жорстко регулюють та контролюють все, що відбувається у відділеннях.
Втім, це пояснюється просто. Національний банк дозволяє банківським відділенням не сплачувати "податок на валютників". Якщо банки знімуть з вулиць табло з курсами, то такі відділення не вважаються пунктами обміну валют, не потрапляють до реєстру, але... однак там все одно можна здійснювати валютообмінні операції. Немає табло на вулиці – немає "податку на валютників". Звісно, ніхто з банків не побажав залишати рекламу на вулицях.
"З 1 січня всі прибрали рекламу з вулиці і все. Тему закрито. Навіщо потрібні ці реєстри, податки незрозуміло за що, якщо можна просто зняти зовнішню рекламу", – прокоментували UBR.ua в одному з банків.
Втім, таке просте та ефективне рішення прийшло до банків після місяця плутаних роз'яснень з боку НБУ, який надсилав листа за листом, але учасники ринку все одно не могли зрозуміти, чого від них хочуть. Так, 8 грудня було направлено циркуляр першого заступника голови НБУ Катерини Рожкової №Р/33-0005/85036, але безуспішно.
20 грудня надав свої роз'яснення вже заступник голови НБУ Дмитро Олійник у циркулярі №27-0006/87801, який зажадав від банків надати всю інформацію щодо обмінників до 26.12.2022, що й цього разу було проігноровано. У черговому, вже третьому за рахунком зверненні НБУ, направленому директором департаменту ліцензування НБУ Михайлом Федоренком (циркуляр №27-0006/90782 від 29 грудня 2022 року), констатувалося, що потяг й нині там.
З огляду на це Нацбанку довелося "зайти дуплетом": 17 січня звернутися до банків публічно від імені прес-служби НБУ та одночасно направити їм ще один циркуляр, вже четвертий за рахунком (№27-0007/3704 від 17 січня), де їм пропонувалося подати інформацію вже через автоматичну систему. Такий хаос у зверненнях свідчить про те, що банки вперто не подавали інформацію до реєстру, просто знявши вуличні табло з курсами, після чого банківські відділення перестали вважатися "пунктами обміну валют".
Головні офіси – обмінники
Втім, зовсім відкрутитися від сплати "надзвичайного податку" банкам не вдалося. У циркулярі від 29 грудня Нацбанк вказав, що головні офіси банків, де є каси, вважаються "пунктами обміну валют" навіть у тому випадку, якщо відмовилися від зовнішньої реклами. У цьому разі "пунктом обміну валют" та платником "надзвичайного податку" вважається юридична особа банку.
Щоправда, не всі банки тримають в головному офісі каси. Крім того, нові вимоги до банківських відділень є більш жорсткими, ніж навіть до небанківських валютних обмінників. Але не такими жорсткими, як до Ощадбанку, який останніми місяцями "постачає" НБУ нову когорту керуючих під протекцією голови НБУ Андрія Пишного.
"Найцікавіше: чомусь у "фінок" можуть висіти борди "обмін валют" без встановлених цифр курсів. А банкам вони сказали, що навіть напис "обмін валют" є рекламою. Сказали просто телефоном, що навіть табличка з написом "обмін валют" є рекламою. Хоча в Ощадбанку табло загасили, а "два слова" так і залишилося", – розповіли UBR.ua учасники ринку.
За умови такого підходу, іронізують банкіри, назви банків на вході до відділень також можна вважати зовнішньою рекламою.
Податок на валютників
Хоча нові нормативні документи виписано під закон авторства Данила Гетманцева, який вносить зміни до Податкового кодексу, саме "фінансові" закони голови податкового комітету, як свідчить практика, ініціюються самим керівництвом Національного банку, і неважливо, хто конкретно посідає в НБУ високе крісло. Банкіри вважають, що нововведення НБУ стосуються банків виключно з метою примусити їх прибрати вуличні табло з курсами.
"Вся ідея відмови від реклами для небанківських обмінників була заради зниження психологічного тиску, щоб перед людьми не миготіли ці цифри постійно перед очима. В цьому була ідея, ніхто цього не приховував. Далі воно перекочувало в закон, а в законі там чомусь "народилися" банки. Певно, концепт такий самий – тиснути психологічно на учасників ринку", – прокоментував UBR.ua банкір, який побажав не називати свого імені.
Експерти погоджуються, що метою нового керівництва НБУ є примушування банків "ховати" готівковий курс подалі від громадян, щоб ті менше замислювалися про поточну економічну ситуацію, хоча для самих тенденцій на валютному ринку такі заборони загалом є марними.
"Має такий вигляд, щоб не було зовнішньої реклами курсів. Не знаю, можливо, це трохи й збиває ажіотаж. Можливо, менше в пресі пишуть або люди обговорюють. Але судячи з того, що Нацбанк кожні 1-2 тижні продає по $700-800 млн із ЗВР, це, на мою думку, жодним чином не вплинуло. У системи така логіка, що вона далі працює вже без логіки, сама проти себе. Люди фантазують, накручують одне на інше. Вони, може, повністю й самі не розуміють, для чого це робиться, навіщо", – резюмує аналітик фінансових ринків Іван Угляниця.
Нагадаємо, Путін згортає удари з Ту-95 по Україні, - аналітики.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Вартість долара та євро: де купити валюту за найкращим курсом.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →