Українцям обіцяють провести кардинальну податкову реформу та знизити більшість ставок приблизно на 10%. І хоча такі зміни все ще викликають великий скепсис, без податкових нововведень 2023-го не обійтися. Про те, як і кому можуть перерахувати податки наступного року, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
- Що буде з податками в Україні
Офіс президента ще кілька місяців тому здивував економістів заявою про різке зниження податків (до 10% за ключовими ставками). Розрахунки, як компенсувати втрату бюджетних надходжень, ніхто не опублікував.
"Я хочу, щоб усі зрозуміли, що "10-10-10" – це не догма. Можливо, це буде 8-12-9 або 11-7-12. Не важливо, якою буде цифра. Просто ми розуміємо, що сама цифра близько 10% – точка беззбитковості з оптимізації податків. З іншого боку, це досить конкурентоспроможна цифра, якщо ми конкуруємо з податковою системою з іншими державами", – заявив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма в інтерв'ю ЗМІ. Крім того, пропонують також запровадити податок на зняття готівки (близько 10%).
У Мінфіні цю ідею не схвалили. А заступник голови комітету з питань фінансів та податкової політики Ярослав Железняк розповів OBOZREVATEL: він особисто намагався домогтись розрахунків від ідеологів такого кроку, але документів так і не отримав.
"На жаль, жодна людина, яка брала участь у цьому економічному шапіто, не надає такої інформації. Ростислав Шурма (заступник голови ОП, який анонсував реформу. – Ред.) посилався на міфічних експертів. Експерти – на Мінекономіки. А в Мінекономіки взагалі говорили, що вони до цього не причетні. А коли міжнародні партнери запитали в Офісі президента, чи реальна це реформа, їм сказали, що це політичний піар", – розповів Ярослав Железняк.
Проте певні податкові нововведення таки очікуються. Серед них:
Скасування зниженої ставки в 2% для ФОПів третьої групи (за словами голови профільного комітету Данила Гетманцева, рішення планують реалізувати наступного року). Ставку знизили з 5% до 2%, а ліміт за річним доходом збільшили до 10 млрд. Така новація в перші місяці повномасштабної війни мала сприяти збереженню бізнесу. Однак тепер, коли ситуація щодо стабілізувалася, виникла потреба повернути ставку хоча б до 5% та поповнювати скарбницю.
Наразі бюджет більшою мірою фінансується за рахунок міжнародної допомоги. А армію має забезпечувати за рахунок власних доходів. Якщо не скасувати податкові пільги, є ризик, що коштів на армію просто не вистачить.
Є й низка приємних для платників податків ініціатив. Наприклад, разом із Мінцифрою профільний комітет Ради розробляє законопроєкт, який фактично звільнить ФОПів від необхідності комунікувати з податківцями. Натомість це робитимуть банки, а зареєструватися фізособою-підприємцем можна буде за допомогою Дії.
Також у комітеті анонсують:
Е-акциз. Рух товару під спеціальним QR-кодом від виробника до постачальника.
Е-аудит. Платник, одним кліком подаючи декларацію, може перед поданням її перевірити через ПЗ податкової, встановити ризики та їх виправити, а ДПС після цього не може пред'явити жодних інших ризиків. Жодних виїзних перевірок.
Передзаповнення податкової декларації за платників фізосіб, у тому числі ФОПів податкової.
Смарт-ФОП або повне адміністрування податків банком.
- Що буде з податками після війни
У Кабміні, Раді та Офісі президента немає єдиної ідеї, як має працювати податкове законодавство в Україні. Умовно є два протиборчі табори: одні активно закликають до детінізації та скептично ставляться до ідеї знижувати податки (до цього табору належить і Мінфін), інші – вірять, що різке зниження податкової ставки дозволить бізнесу вийти з тіні: податки платитиме більша кількість підприємств і це нібито компенсує їхнє зниження. Але точних розрахунків немає і до кінця війни, мабуть, бути не може.
Навіть прихильники зниження податків кажуть: потрібні чіткі розрахунки. Железняк у розмові з OBOZREVATEL заявив про ідею переглянути у бік зниження розміри податків на зарплати (ПДФО, ЄСВ). Але також зауважив, що таку ідею можна розглянути, коли з’являться демографічні дані, аналіз впливу такого рішення на доходи бюджетів.
Це дуже чутливе питання. З одного боку, політикам вигідно говорити про те, що податки для українців знижуватимуться. Але з іншого боку, натомість варто говорити і про те, що грошей на підвищення пенсій не буде. З кожної зарплати українці платять єдиний соцвнесок (22%), зібрані гроші надходять до Пенсійного фонду і розподіляються між пенсіонерами.
Співвідношення тих, хто працює, і пенсіонерів до війни було критичним (один працюючий утримував одного пенсіонера). Внаслідок війни таке співвідношення може погіршитися. У результаті, наприклад, з білої зарплати у 12 тис. грн розмір ЄСВ складе 2,6 тис. грн. Частина цієї суми піде на соціальне страхування (у разі лікарняного, втрати працездатності), а решта – на пенсії. Ось і виходить, що з таким рівнем зарплат та таким розміром внеску українські пенсіонери не можуть розраховувати на гідну старість.
"Зараз я вірю в менші кроки, які не змінюють податкові правила гри глобально, але спрощують життя бізнесу. Наприклад, велика проблема нашої податкової – це складність адміністрування", – говорить Ярослав Железняк.
Однак, якщо Офіс президента все-таки зможе реалізувати свою реформу і досягти значного зниження податків, перед Україною відкриються два шляхи: або жорстока бюджетна криза і повернення до старих податків, або розквіт бізнесу на тлі низького податкового навантаження. Але тут також варто нагадати, що такі нововведення не можна реалізувати без консультації з міжнародними партнерами. Якщо раніше насамперед такі кроки потрібно було узгоджувати з МВФ (вони давали і дають кредити і стежать за тим, щоб бюджетні кошти ефективно витрачалися, а бюджет поповнювався), тепер важливо буде отримати схвалення і в Єврокомісії. Україна набула статусу кандидата в ЄС, і головним завданням після перемоги буде вступ до Євросоюзу. А там є певні ліміти, наприклад, жодна з країн-членів не може встановлювати розміру ПДВ нижче 15%. І це стосуватиметься і України.
Хороша новина: всередині умовної команди "Слуги народу" (до якої можна віднести і однойменну парламентську фракцію, і ОП, і Кабмін) є певна конкуренція поглядів, що дозволяє балансувати та згладжує надто ризиковані рішення. Наприклад, "слуга народу" Данило Гетманцев, який очолює податковий комітет, дуже обережно ставиться до реформи "10-10-10". А без згоди його комітету ухвалити такий закон буде вкрай складно. Також достатньо скептиків є і у складі Кабміну.