Валютний спред розшириться, а курс готівкового долара в пунктах обміну валют підскочить вгору. Самі обмінники будуть закриватися, натомість розквітне чорний ринок та повернуться міняйла. До таких наслідків призводить ухвалення Верховною Радою законопроекту №7655, спрямованого на підпис президенту Володимиру Зеленському.
Податок на обмінники
Верховна Рада спрямувала на підпис президенту закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі" (законопроект №7655), згідно з яким:
- кожен обмінний пункт, що розташований у населеному пункті з населенням понад 50 тис., сплачує внесок у сумі 3 мінімальних зарплат (МЗП) – загалом 20,1 тис. грн на місяць;
- пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів, сплачує податок в 1 МЗП на місяць;
- якщо сума авансового внеску перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів;
- протягом 2023 року платники податку сплачують внески: з 1 січня 2023 року до 30 червня 2023-го – із застосуванням коефіцієнта 0,33; з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.
Фактично внески є нічим іншим, як мінімальним податком на точки небанківських обмінників, які тримають фінансові компанії.
"Сплата внеску не звільнятиме від сплати інших авансових внесків, встановлених ПКУ, і сума внеску не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань за іншими податками та зборами, тобто вважатиметься узгодженою сумою грошових зобов'язань. У разі несплати внеску платник податків буде притягатися до відповідальності у вигляді штрафів, визначених ПКУ", – прокоментувала UBR.ua головний бухгалтер юридичної компанії GLS Наталія Бута.
Зібрати більше грошей
У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що сегмент небанківських обмінників у країні активно розвивається протягом останніх років, а податків сплачують мало. Як випливає з розрахунків, представлених автором закону, головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, насправді записку готував юридичний департамент Національного банку, який зібрав докупи дані Нацбанку щодо обмінників.
Дійсно, торгівля валютними цінностями є прибутковим бізнесом, який не втрачає своєї актуальності й під час воєнного стану. Декілька разів у пресі анонсувалося запровадження заходів щодо цього сектору, як введення додаткового оподаткування імпорту, але не всі вони отримували позитивні відгуки.
"У серпні цього року НБУ виступив на підтримку введення в Україні податку в розмірі 10% на купівлю валюти для здійснення імпортних операцій. Цей захід мав безліч недоліків, зокрема міг неминуче відбитися на цінах для кінцевого споживача, та не вирішував проблему з пунктами обміну валюти", – зауважила Наталія Бута.
Інструменти, які пропонує новий закон, дозволяють зібрати гроші з обмінників в інший спосіб. За заявами НБУ, небанківські фінансові установи сплачують податки, що становлять 0,00185% податкового навантаження – сума сплачених податків у реалізовану валюту за норми 1%. Надходження до бюджету від одного пункту обміну валют 2021 року склали близько 1,7 тис. грн на рік, 2022 року – 0,9 тис. грн на рік.
"З введенням внеску бюджет щороку буде гарантовано отримувати з кожного пункту 6,7 тис. грн та 20,1 тис. грн (в населених пунктах менше та більше 50 тис. – ред..) на місяць. Отже, очевидно, що запровадження додаткового внеску надасть приплив додаткових суттєвих надходжень до бюджету – до 1 млрд грн на рік за даними НБУ", – констатує Наталія Бута.
Війна НБУ з обмінниками
Нинішні суворі посилення щодо небанківських пунктів обміну валют, кажуть експерти, є продовженням тієї війни Національного банку проти обмінників, яку НБУ розв'язав ще влітку, коли заборонив вуличні табло курсів для небанків.
Подібних заходів, розповів аналітик фінансових ринків Іван Угляниця, вже було вжито щодо обмінників в "епоху Януковича" та в результаті жодної "корисної" ролі вони не відіграли.
"Пам'ятаєте, була постанова про заборону публікацій котирувань – це те саме продовження для того, щоб знизити вплив приватних обмінок, які важко контролювати. Для того, аби перевести систему в нормальне функціонування. Тому що існує великий сірий ринок, який не є під контролем, і нічого Нацбанк зробити не може", – звертає увагу керівник аналітичного відділу Міжнародної академії біржової торгівлі Андрій Шевчишин.
На думку Наталії Бути, безумовно, ці зміни можуть вибити з ринку валютних послуг небанківські установи, які не витримають конкуренції з банками та не впораються з податковим навантаженням за рахунок незначних спредів.
Всі експерти одностайні, що внаслідок дії закону багато обмінників залишать ринок, оскільки для багатьох дрібних небанківських обмінників, яких на кінець минулого року було близько 4 тис., сплата таких сум є непідйомною.
"Закриється маса маленьких обміночок, бо їхня ефективність одразу зведеться до нуля. Або для того, щоб сплатити таку комісію, вони мають показати відмінний результат своєї роботи, інакше навіщо таке тримати. Це ж заробіток на спреді, це операційні видатки, охоронець, оренда приміщення тощо. Це дуже сильно підріже крила обмінникам. І вони будуть змушені закритися. І перепотік фактично перетікатиме в банківський сектор", – вважає Андрій Шевчишин.
Процвітання чорного ринку
Інша частина потоків піде до міняйл на чорний ринок, як це вже неодноразово бувало раніше. Адже в цьому випадку взагалі не потрібно буде сплачувати жодних податків та зборів державі, а нелегальний валютний аукціон просто "розійдеться" вшир на всю країну.
"Святе місце порожнім не буває. Зворотною стороною буде поява міняйл. Ці оголошення в інтернеті – вони вже є. Частина ринку, безумовно, піде в чорну зону. Система настільки вже є налагодженою, що деякі проводять ці операції у VIP-залах в банках з рахунковими машинками. Орендувати кімнату можна завжди, а що там відбувається: послуги за квартиру, за машину – неважливо – банк надає кімнату. А на вулиці потрібно формувати базу своїх міняйл", – резюмує Андрій Шевчишин.
Нагадаємо, У Львові обстріляли автомобіль ТЦК: усередині були й поліцейські.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, У Європі змоделювали напад РФ на Литву: результати виявилися невтішними.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →