Річна інфляція в Україні у вересні 2026 року прискорилася до 10% проти 8,1% у серпні, а споживчі ціни за місяць зросли на 2,1%. За таких умов гроші, які не приносять доходу, поступово втрачають купівельну спроможність. Про це у подкасті Finance.ua розповів віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов.
За його словами, інфляція у 10% означає, що умовний набір товарів і послуг, який рік тому коштував 1000 грн, зараз обходиться приблизно у 1100 грн.
Чому особиста інфляція може бути вищою
Офіційний показник не завжди збігається з тим, як подорожчання відчуває конкретна родина.
У вересні, наприклад, яйця подорожчали на 43,6%, освітні послуги — на 17,4%, одяг і взуття — на 8,5%. Водночас овочі подешевшали на 2,3%, а фрукти — на 5,7%.
Тому фактичне навантаження на сімейний бюджет залежить від того, на які товари та послуги людина витрачає найбільше.
Що відбувається з базовою інфляцією
Базова інфляція у вересні становила 8,8% у річному вимірі та 2% за місяць.
Цей показник дозволяє оцінити більш стійкі тенденції, оскільки менше залежить від сезонних коливань цін та адміністративних рішень.
Серед основних причин зростання цін Мамедов називає наслідки війни, пошкодження енергетичної інфраструктури, витрати бізнесу на генератори, пальне, логістику та безпеку, а також вплив валютного курсу на імпортні товари та сировину.
Чи можуть депозити перекрити інфляцію
Одним із доступних інструментів захисту заощаджень банкір називає гривневі депозити.
За його словами, максимальні ставки за окремими програмами зараз можуть сягати 17,5% річних.
Після оподаткування процентного доходу за ставкою 23% фактична номінальна дохідність такого вкладу становитиме близько 13,5% річних.
Якщо інфляція протягом року залишатиметься на рівні близько 10%, така дохідність, за оцінкою Мамедова, може компенсувати зростання цін і забезпечити невеликий реальний дохід.
Водночас фактичний результат залежатиме від майбутньої інфляції, строку депозиту та конкретних умов банку.
