Прем'єр Володимир Гройсман може спати спокійно — найближчим часом йому не доведеться йти у відставку — напередодні парламент ухвалив "пенсійну реформу". 288 народних депутатів натиснули кнопку "за".
Під час обговорення найгарячіші суперечки точилися навколо того, як індексувати пенсії та оцінювати страховий стаж, як платити пенсії чорнобильцям, зберігати чи не зберігати пільгові пенсії.
Загалом у другому читанні до проекту депутати внесли до 500 правок.
У підсумку депутати "пом'якшили" версію Кабміну, зберігши деякі види пільгових пенсій, і пішли на стандартний трюк загравання з електоратом — збільшили пенсії і деякі соціальні виплати.
Політичний компроміс був знайдений з Радикальної партією Олега Ляшка. Радикали підтримали реформу, а уряд погодився на їх поправки. Так, в самому кінці розгляду законопроекту слово взяла голова комітету соціальної політики Людмила Денисова і 17 хвилин зачитувала, за її словами, "конспект Радикальної Партії Олега Ляшка" з правками до законопроекту, які в результаті були ухвалені.
Основні нововведення пенсійної реформи, до другого читання, редакція вже описувала і раніше. У цьому матеріалі ЕП підсумовує всі зміни і тезисно пояснює, що чекає українців передпенсійного віку, пенсіонерів та громадян, яким ще далеко пенсії.
Що у підсумку
Опорні нововведення реформи залишилися без змін.
1. Парламент погодився з пропозицією уряду і збільшив вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію.
За час обговорення реформи ця норма отримала репутацію "прихованого підвищення пенсійного віку", оскільки в перспективі призведе до того, що українці будуть змушені більше працювати і пізніше виходити на пенсію.
Так, з'являється три можливих варіанти виходу на пенсію. З 2018 року — в 60 років при стажі 25 років, а не 15 як зараз, в 63 роки при стажі 15 років. Щороку вимоги до стажу будуть збільшуватися на рік. З 2019 року з'являється третій варіант — в 65 років при стажі від 15 до 16 років.
І це не все: поріг страхового стажу буде поступово підніматися і до 2028 року досягне 35 років. Це, якщо коротко. Більш детально з тим, як зміниться ситуація для кожного, можна ознайомитися в графіку нижче.
Скільки потрібно буде страхового стажу, щоб вийти на пенсію в 60, 63, 65 років (не поширюється на жінок 1961 року народження і старше)
| Достроково можуть вийти на пенсію при наявності відповідного страхового стажу* жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку | Народилися |
| 57 років 6 місяців | з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року |
| 58 років | з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року |
| 58 років 6 місяців | з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року |
| 59 років | з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року |
| 59 років 6 місяців | з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року |
| 60 років |
з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року |
|
Достроковий вихід на пенсію для цих жінок можливий щороку, але вимоги щодо стажу такі ж самі як для усіх - щороку на рік. |
|
2. Змінився підхід до оцінки страхового стажу. До недавніх пір рік страхового стажу множився на коефіцієнт 1,35, що впливало на розмір пенсії. За пропозицією Кабміну коефіцієнт був знижений до 1.
Ця норма фактично уповільнює зростання пенсій майбутніх пенсіонерів.
3. Пенсії чекає "осучаснення". Близько 5,6 мільйонам пенсіонерів — 50% від загальної кількості — підвищать пенсії. В середньому вони зростуть на 692 грн.
Що це означає? Справа у тім, що багато пенсіонерів, які, скажімо, вийшли на пенсію 10 років назад, отримують меншу пенсію, ніж їх колеги, які почали отримувати пенсію недавно.
Простий приклад: шахтар із страховим стажем понад 46 років. Якщо такому працівнику пенсія була призначена у 2008 році, він отримує 3312 грн. Якщо ж такий працівник вийшов на пенсію у 2016 році – 8446 грн.
Чому так відбувається? Тому що пенсія українців залежить від трьох показників: зарплати працівника, стажу та показника середньої заробітної плати по Україні. Всі ці показники враховуються при обчисленні пенсії. Середня зарплата зростає з кожним роком, тому пенсії українців повинні "осучаснюватись" і так само зростати. Але цього не відбувалось. .
Останній раз таке "осучаснення" відбулося в 2012 році, але із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік 1197,91грн. За цей час середня зарплата по Україні, яка застосовується при обчисленні пенсії, зросла до 3764,4 грн, або більше ніж втричі.
Тепер запроваджується нова формула нарахування пенсій за єдиним підходом для "старих" і "нових" пенсіонерів - з 1 жовтня пенсії уже будуть перераховуватися відповідно до показника середньої зарплати 3 764,4 грн.
У такому разі розмір мінімальної пенсії для тих, у кого є необхідний стаж, становитиме 1 452 гривень.
4. Впроваджується автоматична індексація. Тобто, пенсії в майбутньому будуть автоматично переглядатися залежно від інфляції та темпу росту середньої зарплати.
Так, у 2019-2020 роках будуть враховуватися показники за один попередній рік, з 2021 року — за три попередні роки. Передбачається, що індексація не залежатиме ані від рішень Кабінету міністрів, ані від рішень парламенту, перерахунок буде відбуватися автоматично.
5. Мінімальна пенсія (для тих, у кого відсутній необхідний стаж) зростає до 1373 гривень.
Депутати узаконили норму про те, що мінімальний розмір пенсії не може бути меншим за прожитковий мінімум. Ця норма торкнеться майже 1 млн пенсіонерів, які отримували пенсію 949 грн через відсутність необхідного стажу. Їх пенсія зросте до рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб — до 1373 грн.
6. До страхового стажу дозволено включати такі періоди роботи окремих категорій населення.
По-перше, це періоди ведення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 1998 до 31 грудня 2000 року — у випадку надання довідки про реєстрацію підприємця. Для тієї ж категорії буде рахуватися період з 1 січня 2001 року до 31 грудня 2017 — за умови сплати підприємцем страхових внесків, незалежно від сплаченого розміру.
По-друге — для військових — це період проходження військової служби до 31 грудня 2017 включно.
По-третє — для жінок, які народили та виховують дітей — відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку.
По-четверте — для студентів — роки навчання на стаціонарі у вишах, а також навчання в аспірантурі і докторантурі. За умови сплати страхових внесків.
Якщо стажу не вистачає, можна доплатити страхові внески за періоди, коли вони не сплачувались, і отримати таким чином додатковий стаж.
7. Змінився підхід до визначення розмірів соціальних виплат дітям-інвалідів та особам, які не мають права на пенсію. З 1 жовтня розмір соціальної допомоги становитиме не менше 1 452 грн. В майбутньому розмір цих виплат не повинен бути меншим за прожитковий мінімум.
Реформою також передбачається, що з 1 січня 2018 року скасовується право на призначення пенсій для прокурорів, держслужбовців, наукових працівників, депутатів, працівників дипломатичної служби.
9. Для окремих категорій пенсіонерів залишились пенсійні пільги.
Пенсіонери, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві, зможуть і далі отримувати дві виплати: страхову та пенсії з інвалідності. Пенсіонери з гірських населених пунктів мають право розраховувати на 20% надбавку до розміру пенсії.
Артистам (балеринам, музикантам і ін.) пенсії будуть призначатися з єдиною умовою — наявність стажу творчої діяльності 20-35 років, незалежно від віку.
Кожен член сім'ї загиблого (померлого) або зниклого безвісти військовослужбовця також має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
10. Скасовується оподаткування пенсій.
З 1 жовтня пропонується відмінити оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів. Наразі пенсії, розмір яких перевищує 12 470 гривень (10 прожиткових мінімумів), підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% у частині такого перевищення.
Незакриті питання
Насправді, пенсійна реформа — це мікс маніпуляцій із соцстандартами і розмірами пенсій для того, щоб підвищити і страховий стаж на догоду МВФ, і состандарти на догоду електорату.
Реформа не закінчена. Вона вимагає конкретизації і нових рішень.
По-перше, ефект на бюджет до кінця не зрозумілий. Пішовши на поводу у Радикальної Партії заради голосів в залі, Кабмін погодився на більш високе підтягування пенсійних виплат до згаданих 1 452 грн, що обіцяє додаткові витрати бюджету.
"Рішення по рівню мінімальної пенсії в розмірі 1452 грн. було прийнято в результаті консультацій з фракціями. Це була пропозиція Радикальної Партії. Ціна питання - 600 млн грн до кінця року", — сказав ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, додавши, що все це зроблено в рамках бюджету Пенсійного фонду на цей рік.
Крім того, згідно з реформою, держава буде платити ЄСВ за студентів-бюджетників, що також вплине на витрати кошторису. Як раніше говорив у розмові з ЕП Андрій Рева, ціна цієї норми — додаткові 6 млрд грн витрат, не погоджених з Мінфіном.
Таким чином, з урахуванням депутатських поправок чіткість фіскального ефекту на дефіцит бюджету ПФ і держбюджети 2017-2018 років загубилася.
В Мінфіні поки що прогнозують: за заплановані на цей рік видатки Пенсійному фонду вийти не повинні, однак видатки на виплати дітям-інвалідам та деяким іншим категоріям можуть збільшитись. Поки що Мінфін чекає на остаточні розрахунки від Мінсоцу.
По-друге, найбільш суперечливе в пенсійній реформі — введення обов'язкового накопичувального рівня з 2019 року. Зараз при Кабміні працює робоча група, яка повинна напрацювати дорожню карту його запуску.
Якщо Кабмін піде на введення обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи, то в наступному році нас чекає черговий досить серйозний етап пенсійної реформи.
Запуск накопичувального рівня вимагає поновлення пенсійного законодавства і функцій профільних органів виконавчої влади, але про це в наступному матеріалі на ЕП.
Джерело: epravda.com.ua