Україна ініціювала діалог з НАТО про надання Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Країни-члени НАТО "із задоволенням прийняли" дану ідею української сторони. Саме такою заявою вразив журналістів Петро Порошенко на прес-конференції в понеділок.
От тільки за деякий час оголошена перемога обернулася на розчарування. Надвечір прес-служба НАТО поширила офіційний коментар про те, що жодної домовленості про рух до ПДЧ досягнуто не було.
"Європейська правда" з’ясувала, що ж насправді сталося в понеділок та який шлях здатен привести Україну до Альянсу.
Незнайома ідея
Вечірня заява НАТО справді виявилася несподіваною, адже генсек Альянсу мав можливість виправити Порошенка ще до того, як новина розійшлася в ЗМІ, та не скористався нею.
Єнс Столтенберг стояв поруч із Петром Порошенком на прес-конференції, де той зробив заяву про ПДЧ, але не став сперечатися з колегою та обмежився кількома стандартними фразами про те, що Україна рухається до стандартів НАТО незалежно від членства. У його подальших виступах, в тому числі під час дискусії у Верховній раді, також не прозвучало жодних ремарок.
Співрозмовники ЄП називають дві причини цього.
По-перше, такою є особливість генсека. Столтенберг відомий вмінням уникати конфліктних висловлювань; публічна полеміка з президентом України точно не входила в його плани. По-друге, він не мав мандату від країн-членів на обговорення цієї теми. Це так, адже
НАТО наразі просто не має офіційної позиції щодо ідеї Порошенка!
Та передусім варто зазначити: в Альянсі не чекали на таку заяву від українського президента.
Саме тому промовчав Єнс Столтенберг: заява його українського візаві так само стала для нього несподіванкою.
Відразу кілька джерел "Європейської правди" підтвердили: принаймні частину іноземних учасників Комісії Україна-НАТО (КУН) здивувало не лише те, що вони "позитивно сприйняли" пропозицію Порошенко, але й те, що вони взагалі її обговорювали!
"Схоже, президент говорив розмито – не всі звернули увагу на його слова про новий формат. Виступ Порошенка справді був сприйнятий позитивно, але саме виступ, а не ця ідея", - зауважив один зі співрозмовників. "Посли, виходячи з засідання, говорили протилежне – що Порошенко зміг уникнути всіх спірних моментів та пропозицій. Тобто цю ідею вони не почули", - зазначив ще один співробітник структур альянсу, що не був особисто присутній під час дискусії
То що ж було насправді?
Наразі дипломати відсилають до тексту спільної заяви Комісії Україна-НАТО, оприлюдненої в понеділок ввечері. В цьому документі немає ані згадок, ані навіть натяків на новий формат співпраці чи то консультації з приводу ПДЧ.
Водночас, кілька учасників зустрічі підтвердили: Порошенко справді говорив послам про такий діалог. "Так, президент чітко заявив, що ми хочемо вести діалог про надання Україні ПДЧ, і я на власні вуха це чув", - запевнив один з українських посадовців.
Та проблема в іншому – насправді жоден з представників Альянсу під час засідання КУН не заявив про підтримку цієї ініціативи. А отже, ремарка президента про те, що Альянс "із задоволенням сприйняв його пропозицію", виявилася чи то помилкою, чи свідомим блефом.
Наразі більше схоже на друге:
Порошенко піднімає ставки. І має підстави для цього.
"Європейська правда" вже писала про те, що багато хто на Заході вкрай негативно поставився до рішення Києва законодавчо закріпити мету вступу України до Альянсу (детальніше про це – в публікації Європравди "Реформи без права на НАТО").
В політичних та дипломатичних колах цей опір ще більший, аніж у експертних. Кажуть, що під час підготовки до зустрічі КУН окремі країни навіть переконували колег не їхати до Києва через небезпеку того, що Україна "подасть заявку на вступ".
Авторові цих рядків достеменно відомо, що понеділкова заява Порошенка спричинила справжню бурю в альянсі (цікаво, що найбільше обурювалися деякі центральноєвропейські держави, які у нас часом зараховують до друзів Києва).
І саме тому надвечір з’явилася заява прес-служби альянсу про те, що НАТО не підтверджує домовленість щодо офіційного запуску діалогу з Україною.
Заборонити не можна дозволити
Хай там як, але процес розпочався.
Київ оголосив, що буде йти до ПДЧ і, без сумніву, скоро знову підніме це питання. А отже, рано чи пізно альянс буде змушений дати на нього офіційну відповідь.
І знайти консенсус з цього питання для Альянсу буде вкрай непросто.
Згоди на зближення з Україно в Брюсселі немає і близько, чимало країн хотіли би відкласти це питання у довгу шухляду. Але водночас, принцип "відкритих дверей" не дозволяє Альянсу сказати тверде "ні" у відповідь на запит Києва.
Дуже показовою є відповідь Столтенберга на запитання в парламенті про прагнення України отримати План дій щодо членства. Генсек уникнув коментарів щодо заяви українського президента, але чітко заявив:
Україна має повне право заявляти про свої прагнення вступити до НАТО.
А альянс, зі свого боку, не має права обмежувати євроатлантичні прагнення України.
"Для НАТО абсолютним та фундаментальним принципом є те, що кожна країна має право обирати свій шлях. В тому числі – визначати, чи хоче вона стати членом певного безпекового альянсу. Тому ми поважаємо ваше рішення (яке законодавчо визначило вступ до НАТО метою України – ЄП)", - заявив Столтенберг.
А отже, восени 2017 року на нас чекають непрості дискусії у штаб-квартирі Альянсу. І є високий шанс на те, що за їх підсумками Україна та НАТО святкуватимуть нехай невелику, але спільну перемогу.
Та найголовніше – пам’ятати, що діалог про ПДЧ хоча і є політично важливим, але на практиці – ані на крок не наближає Україну до повноцінного членства. Щоби просуватися цим шляхом, Україні потрібно проводити реформи, як політичні (зокрема, у сфері протидії корупції), так і військові (структура ЗСУ та Міноборони має бути повністю перебудована) .
Без цих кроків всі розмови про Україну в НАТО та закони про прагнення до членства залишаться лише красивими словами.
Джерело: Сергій Сидоренко, eurointegration.com.ua