Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці — тривалістю до 35 календарних днів.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах, передає kr24.com.ua.
Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (із змінами).
Мінсоцполітики України в листі від 21.09.2016 р. № 1344/13/84-16 зазначає, що розділом XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» вищевказаного Списку для працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (у тому числі персональних комп’ютерах), передбачено надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів.
Ця позиція Списку поширюється на всіх працівників, на яких розповсюджується дія Закону України «Про відпустки», незалежно від обійманої посади (професії), які у своїй роботі застосовують персональний комп’ютер.
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці передбачена законодавством і має надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку, у тому числі якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колективному договорі не встановлено гарантію щодо встановлення працівникам таких відпусток.
Згідно з Порядком застосування зазначеного вище Списку, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16 і зареєстрованим у Мін’юсті України 30.01.98 р. за № 58/2498 (із змінами), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.