Сили оборони України провели успішну атаку на російські військові об'єкти в Криму. Як результат, вразили чотири пускові установки зенітно-ракетних комплексів С-400 "Тріумф", а також остаточно знищили підводний човен "Ростов-на-Дону", пишет РБК-Україна.
Які результати крайніх ударів по Криму
Згідно зі зведенням Генерального штабу, напередодні, 2 серпня, підрозділи ракетних військ ЗСУ разом із Військово-морськими силами пошкодили чотири пускові установки ЗРК С-400 на окупованому півострові.
Також у севастопольському порту вражений підводний човен "Ростов-на-Дону".
"Внаслідок влучення човен затонув на місці", - повідомили у Генштабі.
Зазначимо, Б-237 "Ростов-на-Дону" (за класифікацією НАТО - клас "Kilo") є одним із чотирьох підводних човнів класу "Kilo", здатних запускати крилаті ракети "Калібр". Був введений в експлуатацію 26 грудня 2014 року. Вартість оцінюється в 300 млн доларів
Вперше українські сили вразили "Ростов" 13 вересня 2023 року. Надалі проводився ремонт та проходили випробування у Севастопольській бухті.
"Знищення "Ростов-на-Дону" вкотре доводить, що для російського флоту немає безпечного місця в українських територіальних водах Чорного моря", - додали військові.
Що відомо про "Ростов-на-Дону" та вересневу атаку
Б-237 "Ростов-на-Дону" - це дизель-електричний підводний човен проекту 636.3 "Варшавянка". Був закладений у 2011 році на заводі "Адміралтейські верфі" у Санкт-Петербурзі, а у 2014-му його спустили на воду та зарахували до чорноморської бригади з базуванням у Новоросійську.
Крім того, у Чорному морі ще три підводні човни цього проекту. Разом із "Ростовом" вони неодноразово задіялися для ракетних ударів по Україні. Зокрема, ці субмарини несуть по чотири крилаті ракети "Калібр".
Інші характеристики:
- водотоннажність - 2350 т (надводна) та 3950 т (підводна)
- довжина - 73,8 м
- ширина - 9,9 м
- осаду - 6,2 м
- швидкість - від 11 до 17 вузлів над водою (від 20 до 31 км/год) та до 20 вузлів під водою (до 37 км/год)
- робоча глибина - 240 м
- гранична глибина - 300 м
- автономність плавання - 45 діб
- екіпаж - 52 особи
Українські сили завдали першого удару по "Ростову-на-Дону" в ніч проти 13 вересня 2023 року. Повідомлялося про вибухи та пожежу у Південній бухті на території Севастопольського морського заводу (Севморзавод) ім. Орджонікідзе, а також у районі Кілен-балки, де знаходиться 13-й судноремонтний завод.
Пізніше українська сторона заявила про удар крилатими ракетами авіаційного базування Storm Shadow. В результаті було знищено великий десантний корабель "Мінськ". Але по-справжньому унікальним, причому не лише для України, а й взагалі в історії воєнних дій, стало ураження субмарини крилатою ракетою.
Тепер "Ростов" знищено? Що кажуть експерти
Опитані РБК-Україна експерти погоджуються: зі 100% впевненістю можна говорити про знищення "Ростова".
За словами військово-морського експерта Defence Express Володимира Заблоцького, підводний човен ще у вересні був майже знищений. Коли Storm Shadow влучила в носову частину, прошила весь корабель і вибухнула в кормовій системі, що призвело до пожежі та двох пробоїн.
"Тоді вона стояла в сухому доці і не могла затонути. Її потягли ремонтувати на 13-й судноремонтний завод. Ремонт - досить складне завдання, але оскільки Росія сама її будувала, запчастини є. Замінили те, що було знищено всередині, і майже через рік проводили випробування", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
За його словами, окупанти фактично спростили завдання Силам оборони, вивівши субмарину на воду.
"Вона всередині Севастопольської бухти сама ходила сюди-туди. Не знаю, занурювалася чи ні, але отримала своє і занурилася назавжди. Навіть якщо її зможуть підняти, то відновити буде дуже важко. Вся електроніка і всі кабелі знищені водою. Можна сказати, що справу щодо знищення "Ростова" довели до логічного кінця", - додав він.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко наголошує: ракетний удар у вересні 2023-го відправив підводний човен у нокдаун. А всі спроби відновити судно швидше за все проходили не без корупційних схем.
"Але для мене найголовніше те, що по Севастополю і знову по важливому об'єкту, де проводилися відновлювальні роботи, було завдано успішного удару. І при цьому, як завжди, "російська ППО відпрацювала на всі 100%", - іронізує співрозмовник.
На його думку, той факт, що удари по Криму успішно та ефективно продовжуються, набагато важливіше ураження субмарини.
Чим Україна могла потопити підводний човен
Знищення "Ростова-на-Дону" збігається з масованими ударами по російських об'єктах в окупованому Криму. Зокрема, у ніч на 2 серпня повідомлялося про вибухи у Севастополі, Балаклаві, Саках, Євпаторії та Сімферополі.
Представники окупаційної "адміністрації" заявляли про атаку безпілотників та ракетний удар по Севастополі. Місцевий гауляйтер Михайло Развожаєв стверджував, що нібито частина балістичної ракети ATACMS пробила дах дев'ятиповерхівки.
Коваленко вважає версію про те, що "Ростов" могла потопити ракета ATACMS, цілком правдоподібну.
"Тим більше, що напередодні було опубліковано відео, як запускаються ці ракети у бік Криму. Звичайно, там немає верифікації, коли саме відео було зроблено. Але в принципі, так. ATACMS - саме ті ракети, перед якими російські засоби ППО майже безпорадні" , - Розповів він виданню.
У свою чергу Заблоцький вважає, що скоріше за все удар був комбінованим. І сумнівається, що підводний човен потопила ракета ATACMS.
"Навряд чи, тому що касетний ATACMS більше для ураження аеродромів, скупчення техніки та піхоти. А це точкова ціль. Тому, я вважаю, що це була крилата ракета", - каже експерт.
Чи будуть нові удари по російських субмаринах
На сьогодні важко сказати, чи продовжить Україна методично знищувати підводні човни Чорноморського флоту РФ. У тому числі тому, що вони базуються не в портах Криму, а в Новоросійську.
"Вони можуть заходити до кримських портів, але ненадовго. Залишатися довше ніж на добу - це самогубство. Крім того, росіяни зведуть до мінімуму надводне положення субмарин, коли ті виконуватимуть завдання в морі. Щоб мінімізувати ризики ураження не тільки ракетною зброєю, а й важкими дронами", - пояснює Олександр Коваленко.
Не виключено, що за деякий час з основної бази в Новоросійську підводні човни взагалі переведуть до Абхазії, де закінчується будівництво морської бази. Тим більше, що заявлена дальність ракет "Калібр" перевищує 2000 км і по Україні їх запускають навіть з Каспійського моря.
"Хоча я не бачу причин, чому морські дрони не можуть атакувати базу в Абхазії. Це окупована територія Грузії, не думаю, що для нас можуть бути якоюсь проблемою такі удари", - вважає співрозмовник.
Крім трьох суден проекту "Варшавянка", у Чорному морі є ще підводний човен проекту "Алроса", який також нібито може запускати "Калібри". Але це не підтверджено, наголошує Володимир Заблоцький.
Щодо можливостей по знищенню інших субмарин, тут багато факторів, які слід враховувати.
"Я припускаю, що можуть бути вражені, але в Крим вони навряд чи заходитимуть. У них спеціальна база в Новоросійську, вони ховаються, щогодини перешвартовуються, змінюють місця стоянки. Але, можливо, у нас просто нічим вдарити або ж не дозволяють західні партнери", - каже експерт.
Новоросійськ є найбільшим портом у Чорному морі та з нього здійснюється відправка нафти.
"База знаходиться практично всередині міста. Якщо вдарити, то горітиме дуже довго. Я б на місці нашого керівництва завдав удару по тій базі. Але чим? Хіба що дронами. Останні приклади з НПЗ у Туапсе показали, що об'єкти там неприкриті, вони всю протиповітряну оборону стягнули до Криму. А так, звісно, росіяни активно використовують носії "Калібрів" і, я думаю, підводні човни мають бути нашою пріоритетною ціллю", - додав Заблоцький.
