Стівен Гокінг – блискучий фізик, який зробив новаторські відкриття про космос, чорні діри та інші недосліджені аспекти всесвіту, в якому ми живемо.
Він жив із захворюванням мотонейронів (ALS). Недугу діагностували, коли вченому був 21 рік.
Через хворобу Гокінг опинився на візку і міг розмовляти лише через мовний синтезатор.
Лікарі прогнозували, що він проживе лише декілька років після постановки діагнозу, а він прожив ще 55, спокійно померши 14 березня 2018 року у віці 76 років.
Стівен Гокінг народився 8 січня 1942 року, на 300-і роковини смерті Галілео.
У школі у нього були середні оцінки. Його цікавило, як працюють годинники, тому він регулярно розбирав їх на деталі. Однак у збиранні годинника докупи він був не надто успішним.
Він вчився в Оксфорді, шість разів на тиждень займався греблею.
Він був скеровувачем: управляв човном і відповідав за безпеку гребців.
Єдина проблема – його навчання страждало і він визнав, що йому довелося "обійти правила", щоб скласти іспити.
Впродовж 30 років Гокінг працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, на тій же посаді, що її триста років тому обіймав Ісаак Ньютон.
Життя Стівена Гокінга – це неймовірна історія чоловіка, який став одним з найвідоміших науковців сучасності, пише Lifehack.
ОСЬ 20 ЙОГО ВІДОМИХ ЦИТАТ, ЯКІ НАДИХНУТЬ ВАС, КОЛИ У ВАС ОПУСКАТИМУТЬСЯ РУКИ:
"Я помітив, що навіть люди, які стверджують, що все уже визначено наперед і нічого з цим вдіяти уже не можна, оглядаються перед тим, як перейти дорогу".
"Недолік моєї знаменитості у тому, що я не можу нікуди піти у світі, щоб мене не впізнали. Мені недостатньо одягнути темні сонячні окуляри і перуку. Інвалідне крісло видає мене".
| Фото: Time |
"Перше: пам'ятайте дивитись на зорі, а не на свої ноги. Друге: ніколи не відмовляйтесь від роботи. Робота дає вам значення і ціль, і без неї життя пусте. Третє: якщо вам достатньо пощастило знайти любов, пам'ятайте, що вона є і не відкидайте її".
"Деякі люди твердять, що такі речі як любов, задоволення і краса належать до іншої категорії, ніж наука, і їх не можна описати науковими термінами. Але я думаю, їх можна пояснити теорією еволюції".
"Агресія, найбільший порок людства, знищить цивілізацію".
"Інтелект – це здатність адаптуватись до змін".
"Люди, які хваляться своїм I.Q. – невдахи".
"Моя порада людям з інвалідністю: концентруйтесь на речах, які вам ваша інвалідність не перешкоджає робити добре, і не шкодуйте про речі, які не можете робити через неї. Не майте інвалідності психологічно, так як фізично".
"Наступного разу, коли хтось скаржиться, що ви зробили помилку, скажіть йому, що це може бути доброю річчю. Тому що без недоліків не існувало б ні тебе, ні мене".
"Злитись через мою інвалідність – пуста трата часу. Потрібно продовжувати жити, і я не зробив це погано. У людей не буде часу на вас, якщо ви завжди злитеся чи скаржитеся".
| Фото: Metro |
"Найвеличніші досягнення людства були наслідком спілкування, а найбільші невдачі – відсутністю спілкування. Так не має бути. Наші найбільші надії можуть стати реальністю у майбутньому. З технологіями у нашому розпорядженні, можливості необмежені. Усім нам потрібно впевнитись, що ми продовжимо спілкуватись".
"Усі ми різні, але ми ділимо один і той же людський дух. Можливо, те, що ми адаптуємось і виживаємо – це людська природа".
"Якби я мав обрати, яким супергероєм бути, я б вибрав Супермена. Він є всім, чим я не є".
"Намагайтесь зрозуміти, що ви бачите і цікавтесь, що змушує всесвіт існувати. Будьте допитливими, і хоча життя може здаватись складними, є завжди щось, що ви можете зробити, і в чому досягти успіху. Те, що ви просто не здаєтесь, має значення".
"Я лише дитина, яка ніколи не виростає. Я досі продовжую питати "як" і "чому". Іноді я знаходжу відповідь".
"Я жив з перспективою рано померти впродовж останніх 49 років.
Я не боюся смерті, але я не поспішаю померти.
Є так багато всього, що я хочу спочатку зробити".
"Ми в небезпеці знищення самих себе через нашу жадібність та дурість. Ми не можемо продовжувати дивитися всередину себе на маленькій, все більш забрудненій та перенаселеній планеті".
"Ставати розлюченим, якщо ви застрягли – недобре. Що роблю я? Продовжую думати над проблемою, але працюю над чимось іншим. Інколи минають роки, перш ніж я бачу шлях вперед. У випадку втрати інформації та чорних дір, це було 29 років".
"Збереження активного мозку було життєво важливим для мого виживання, як і збереження почуття гумору".
"У мене ще так багато того, що я хочу зробити. Ненавиджу марнувати час".
Джерело: pravda.com.ua