За настановою ватажка, який сам безпосередньої участі у пограбуваннях майже ніколи не брав, а керував підопічними дистанційно – даючи вказівки у телефонному режимі, одного літнього вечора кримінальна трійця (Віктор, Валентин та Степан) зібралися в обумовленому місці у центрі Хуста. Було близько 19.30, пише zakarpatpost.net.
Там на них чекав Володимир Маринець. Він розповів кожному з них про завдання, дав детальний план будинку, в який потрібно проникнути, та чіткі інструкції для виконання, забезпечив підопічних знаряддями для злочину – пістолетами, дерев’яними бітами, ножами, проінформував про те, як потрапити до помешкання та як покинути житло, а також надав їм у користування сіре «Пежо», аби вони могли безперешкодно дістатися до Бедевлі Тячівського району. Саме там потрібно було втілити в життя злочинні ідеї Володимира.
Отже, тріо вирушило на пошуки нових пригод. Була вже майже 21 година. Під покровом ночі вони оглянули місцевість, чи немає поблизу якихось свідків, припаркували автівку неподалік будинку Романа Пилипа, одягнули маски з прорізами для очей, взяли знаряддя для катування та валізу для грошей і через незачинені бокові двері тихенько проникли до оселі. У хаті були господарі разом із двома неповнолітніми дітьми.
Увірвавшись до кімнати, зловмисники напали на Романа з дружиною. Прямо на очах у малечі вони почали гамселити їх бітами по головах. При цьому погрожували вбити і дорослих, і дітей, якщо вони не скажуть, де ховають гроші. Лупцювали щосили. Били куди заманеться. У руках грабіжників були ножі та пістолет. Не витерпівши знущань, Роман віддав своїм катам 104000 гривень та 7000 доларів США. Зрадівши грошам, грабіжники квапливо спакували їх у сумку і втекли.
Потерпілі негайно викликали правоохоронців та пройшли огляд у судово-медичного експерта. У них діагностували струс головного мозку, численні забої тіла, підшкірні гематоми. Поліціянти зайнялися пошуками злочинців, але знайти їх було не так легко. Занадто «чисто» вони діяли, не залишаючи за собою абсолютно ніяких зачіпок.
Невдовзі злочинна група постала перед судом. Відповісти перед законом довелося кожному. Володимир опинився за ґратами на 10 років, а всі інші – на 8. Хочеться вірити, що після звільнення закарпатські грабіжники більше не ступлять на злочинну стежку і почнуть заробляти на життя чесним шляхом й не катуватимуть більше земляків.