Донецький «професіонал», який три роки "банкрутував" птахівничий завод у Криму, тепер "відроджує" один з найбільших районів Київської області.
Мешканці села Світанок, що у Переяслав-Хмельницькому районі, оголосили акцію протесту проти рейдерського захоплення їхніх земель. 18 жовтня селяни збираються перекрити 80-й кілометр автотраси всеукраїнського значення Бориспіль-Кременчук.
Учасники протесту звинувачують голову Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Андрія Пряхіна у пособництві махінаціям місцевого рейдера Григорія Пушні.
«Війна» з Пушнею йде вже четвертий рік - з того моменту, як у місцевій райраді дивним чином з’явилося рішення сесії, за яке районі депутати не голосували. Цим рішенням земельні ділянки, що належали громаді села, передавали фермеру Пушні.
Після трагічних подій на Майдані 2014 року селяни сподівалися, що оновлена влада скасує підроблене рішення райради і поверне їм землю, яку вони обробляють з 1992 року і за яку сплачують податки. Однак надії виявилися марними. Новий голова райдержадміністрації, призначений рік тому одіозним екс-губернатором Максимом Мельничуком, встав на бік рейдера.
Кримські пригоди донецького комерсанта
Взагалі, сам по собі нинішній керівник Переяслав-Хмельницького району Андрій Пряхін – особистість доволі цікава. Вперше цей колишній приватний підприємець з Донецька потрапив у поле зору ЗМІ ще 2011 року, коли зненацька був призначений директором навчально-дослідного племінного птахівничого заводу імені Фрунзе у Криму.
Завод тоді належав київському Національному аграрному університету і був одним з провідних племінних підприємств в Україні.
Зазначимо, що за фахом Андрій Пряхін не був ані птахівником, ані аграрієм взагалі.
Власне, навіть вищу освіту він спромігся здобути лише у 38 років, та й вона була, м’яко кажучи, далека від птахівничої галузі – як вказано у офіційній біографії Пряхіна, у 2009 році він закінчив Донецький національний університет економіки і торгівлі за спеціальністю «товарознавець-комерсант».
Хазяйнування «товарознавця-комерсанта» дуже скоро далося підприємству взнаки: майже три тисячі гектарів у курортній зоні, що належали птахівничому заводу, почали танути, як сніг навесні. За якихось півтора роки Пряхін примудрився розпродати за безцінок значну частину рухомого і нерухомого майна підприємства через договори, укладені з фірмами Максима та Сергія Мельничуків – синів тодішнього ректора Національного аграрного університету Дмитра Мельничука.
Одним з найгучніших скандалів того часу стала спроба Пряхіна у 2013 році «штовхнути» заводський гуртожиток у селищі Фрунзе Сакського району. Цей гуртожиток Пряхін запланував перетворити на готель – бізнес, як ви розумієте, для Криму завжди актуальний. Мешканці гуртожитку, яким загрожувала перспектива залишитися безхатченками, влаштували серію мітингів під Сакським райсудом – перша, але не остання акція народного протесту, пов’язана з іменем Пряхіна.
Невідомо, чим закінчилася б ця оборудка, якщо б не грянула окупація Криму Росією. Після окупації наш герой на деякий час щезає з поля зору і спливає на поверхню аж у 2016 році – зненацька у ролі голови держадміністрації Переяслав-Хмельницького району, що на Київщині.
Призначений він був наказом свого колишнього «ділового партнера» – Максима Мельничука, який певний час займав посаду губернатора Київської області, аж доки не опинився у епіцентрі корупційного скандалу.
Те, що Пряхін до того не мав ані дня стажу держслужби, Мельничука-молодшого анітрохи не турбувало: недарма ж ще класики марксизму-ленінізму стверджували, що керувати державою може будь-яка кухарка. Та й прецедент вже був – врешті-решт, призначав же Мельничук-старший того ж Пряхіна директором птахівничого заводу, дарма що до цього часу цей «товарознавець-комерсант» бачив курей хіба що у супі.
Розкрадай і владарюй
За рік, що сплинув з часу призначення на нову посаду, Пряхін досяг не менших «успіхів», аніж на попередньому місці роботи. Донецький гарт давався взнаки: після того як син світанківського рейдера Пушні почав вчащати до кабінету новопризначеного голови, переяславська Феміда почала схилятися на бік загарбника селянських ділянок. За проханням Пряхіна керівник апарату РДА Валерій Перчук відправив юристів райадміністрації захищати рейдера на зборах селян, що проводилися у Світанку.
Однак тут трапила коса на камінь. Перший заступник Пряхіна Юрій Бобровник, обурений таким адмінресурсним перфомансом, зажадав від юристів офіційних пояснень відсутності на робочому місті у робочий час.
Зрозуміло, ніхто жодних пояснень не дав і у райадміністрації спалахнув внутрішній конфлікт.
Власне, ще був вже не перший випадок, коли Бобровник пішов проти свого шефа: окрім того, що непокірний «зам» став на сторону мешканців Світанка, він свого часу ще й не погодив розпорядження голови РДА щодо розширення у селі Велика Каратуль виробничих площ фірми «Вікінг».
Фірма мала «рідне» для Пряхіна донецьке коріння, і, звісно, таке зухвальство Бобровника мало бути покаране. Так воно і вийшло: у липні цього року Пряхін під надуманим приводом звільнив свого заступника. І навіть коли Національне агентство з питань держслужби після перевірки поставило Пряхіну вимогу скасувати незаконний наказ про звільнення і поновити Бобровника на посаді, Пряхін рішення Нацагентства просто просаботував і саботує його й досі.
А тим часом проблеми Переяслав-Хмельницького району зростали як на дріжджах. Окрім земельних негараздів, дуже швидко виявилося, що соціальна сфера у районі занепадає фактично на очах. Місцеві чорнобильці, на лікування яких у 2017 році уряд виділив 1 млн 700 грн, почали отримувати свої ліки лише у вересні. Освітня галузь опинилася на межі розвалу: так, услід за мешканцями Світанку збираються виходити на акцію протесту і жителі села Переяславське, чиї діти залишилися без школи, на яку райдержадміністрація не виділила коштів. 21 жовтня переяславчани планують перекрити трасу міжнародного значення Київ – Харків.
Пряхін, у свою чергу, ховається за безкінечними лікарняними. Вище керівництво, включаючи нинішнього губернатора Київщини, чомусь досі не звертає уваги на численні сигнали щодо результатів «хазяйнування» цього вдаваного хворого. Можливо, масові протести селян нарешті пробудять керівництво області від сплячки, і воно позбавить Переяславщину від профнепридатного та корумпованого ставленика одіозного екс-губернатора.
Іван Куля, Резонанс