Повна відсутність валютних обмежень, принцип "дозволено все, що не заборонено", та прості повідомлення НБУ про операції замість отримання дозволів — уже у найближчий час так може змінитися валютний ринок України.
Після двох років "повзучої лібералізації" НБУ запропонував чорнову версію нового закону "Про валюту".
У разі ухвалення документ замінить застарілий декрет Кабміну "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 1993 року та закон "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 1994 року.
Документ може стати справжньою революцією для України. Правда, ця революція відкладена в часі — частина норм закону почне діяти через шість місяців після ухвалення.
Що передбачає новий проект, і як може змінитися життя рядових українців та бізнесу у разі його ухвалення ? Про це в матеріалі ЕП.
Законопроект — рамковий документ. Чимало відносин регулюватимуть підзаконні акти НБУ, тож неможливо передбачити, коли регулювання стане ліберальним.
Що зміниться одразу
1. Скасують валютні ліцензії для інвестування за кордон.
Новий законопроект залишає лише два види ліцензій: звичайна банківська ліцензія та валютна ліцензія для небанківських фінансових установ.
Таким чином, населення та компанії зможуть інвестувати за кордон без потреби отримувати спеціальні ліцензії. Ймовірно, НБУ підзаконними актами запровадить замість ліцензій дозволи — в рамках закону це можливо зробити на розсуд НБУ. Наскільки складно буде їх отримати, залежатиме від Нацбанку.
2. Скасують санкції за порушення валютного законодавства компаніями.
Державні органи позбавляються можливості зупиняти діяльність підприємств у разі порушення строків розрахунків за експортними та імпортними операціями.
Закон скасовує 37 статтю закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка описує спеціальні санкції для порушників — індивідуальне ліцензування кожної операції або їх заборону. Підприємства платитимуть пеню та штрафи.
3. Банки зможуть вільніше оперувати валютою.
Поки що не зрозуміло, які операції з валютою будуть доступні відразу. Проект декларує принцип "дозволено все, що не заборонено законом". Проте українські банки, ймовірно, ще якийсь час розбиратимуться в деталях підзаконних актів.
Невідомо, чи зможуть банки пропонувати клієнтам валютні перекази між рахунками, відкривати гривневі рахунки для нерезидентів, купувати іноземні цінні папери або надавати кредити компаніям з інших країн.
Як виглядатиме валютний нагляд
Деталі нової моделі валютного нагляду не до кінця зрозумілі без підзаконних актів. НБУ як орган валютного нагляду та банки як його агенти матимуть право вимагати від компаній та фізосіб документи за операціями. Які це будуть документи? Чи проводитиметься без них операція? Які будуть заходи впливу у разі порушення?
Ці та інші питання хвилюють банки, але відповіді на них поки що нема.
Органи валютного нагляду також матимуть право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, накладати пеню і штрафи. Якщо закон порушує не банк чи фінансова компанія, а інша юридична або фізична особа, штрафи на них накладатиме ДФС, однак деталей законопроект не містить.
Які норми пов'язані з "анти-BEPS"
Від ухвалення пакета "анти-BEPS" залежатиме право Нацбанку застосовувати захисні обмеження на рух капіталів та валютний обмін.
Під час кризи 2014-2015 років НБУ мав таке право й активно ним користувався. Багато обмежень досі не зняті. Новий проект передбачає, що будь-які валютні операції здійснюються без обмежень, але НБУ зможе вживати антикризові "заходи захисту" на шість місяців за погодженням з Радою фінансової стабільності.
Такі обмеження описані загальними словами.
Це обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлення особливостей проведення операцій з руху капіталу, запровадження спеціальних дозволів на проведення окремих валютних операцій, резервування коштів за валютними операціями.
Зняття цих обмежень відкладається до ухвалення пакета "анти-BEPS". Обмеження будуть чинними безстроково, на них не діятиме правило шести місяців. Відсутність цих законів прирівнюється до ознак нестійкого фінансового стану банківської системи і тиску на платіжний баланс України.
Це ключовий фактор побоювань учасників ринку. На їхню думку, новий закон упорядкує лише загальні відносини, а на вільний рух капіталів, спрощений обмін та переказ валют українці чекатимуть ще довго.
Пакет "анти-BEPS" повинен зробити революцію у податковому законодавстві.
Україна зможе обмінюватися інформацією з офшорами та оподатковувати операції з такими юрисдикціями. Ситуація з пакетом складна, бо для його ухвалення потрібен закон про амністію капіталів, а це політично чутливий момент.
Замість підсумку
Банківські та бізнес-асоціації до вересня можуть запропонувати поправки до тексту законопроекту. У вересні НБУ планує подати його в Нацраду реформ і в разі затвердження — до Верховної Ради. Якщо його швидко ухвалять, уже навесні 2018 року валютний ринок може стати більш ліберальним.
За незначного доопрацювання проект може стати величезним кроком уперед для економіки України, допомогти компаніям інтегруватися у глобальні ринки і стати мультинаціональними корпораціями, підштовхнути експорт, стати локомотивом розвитку фінансового ринку і недержавного пенсійного забезпечення.
Однак деякі моменти проекту вимагають уваги з боку бізнесових, фінансових та банківських асоціацій. Їм слід ретельно розглянути законопроект і взяти участь в його обговоренні. Ухвалення документа може стати галактичним стрибком для українського економічного клімату, адже він має такий потенціал.
Джерело: Марія Репко, epravda.com.ua