В Україні спостерігається певна "втома від інтеграції".
Серед відповідей на запитання: "Членство в якій iнтеграцiйнiй моделі найбільше відповідає інтересам України?" на першому місці за популярністю опинився варіант: "Створення нового регіонального союзу за участі України (без участі Росії)".
Такі результати показало опитування, презентоване Інститутом світової політики в рамках "Програми сприяння громадській активності "Долучайся!". Опитування проводилося компанією GfK Ukraine у період з 17 по 24 травня 2017 року методом телефонного інтерв’ю з дзвінками на мобільні телефони. Усього було опитано 1000 респондентів віком 18 років і більше.
Головні результати опитування:
– Майже половина українців потребує більшого інформування щодо стану виконання Україною Угоди про асоціацію.
– Майже 40% переконані, що європейська інтеграція України є незворотним процесом.
– Більшість громадян України не вірять, що нейтральний статус здатен захистити їх від агресії Росії.
Як змінилося ваше ставлення до Європейського Союзу після Революції гідності 2014 року?
Відповідаючи на це запитання, абсолютна більшість українців обрала опцію "не змінилося" (58%), 14% респондентів зазначили, що їхнє ставлення до ЄС покращилося, а ще 24% — що погіршилося.
Прикметно, що погіршення або покращення ставлення до ЄС суттєво відрізняється залежно від статі та освіти респондента. Так, жінки виявилися більш євроскептичними — покращення ставлення відзначили 10% респонденток (проти 18% респондентів-чоловіків), а погіршення — 28% (серед чоловіків — тільки 20%).
Також серед респондентів із середньою та неповною вищою освітою рівень євроскептицизму майже вдвічі вищий (31% і 28% відповідно) порівняно з більш освіченими респондентами (16%).
Більшість тих, у кого ставлення до ЄС змінилося на гірше, у відповідь на відкрите питання пояснюють це погіршенням рівня життя та стану економіки у країні (63%). Наступний за популярністю (хоч і з великим відривом) аргумент полягає в тому, що через прагнення до євроiнтеграцiї Україна втратила території i продовжує воювати (7%), найчастіше цю опцію називали у Східному регіоні, найрідше — у Західному.
Прикметно, що українці не засвідчують погіршення ставлення до ЄС через недостатню підтримку у протистоянні з Росією — менше одного відсотка тих респондентів, хто засвідчив погіршення ставлення до ЄС, обрали цю опцію.
Чи потребуєте ви більшого інформування щодо переваг Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для України?
37,5% українців визнали, що потребують більшого інформування щодо переваг Угоди про асоціацію, тим часом як достатньо обізнаними вважають себе 62,5% громадян України. При цьому найбільшу потребу в інформуванні засвідчили мешканці Західного і Північно-Центрального регіонів (42% і 41% відповідно), найменшу — мешканці Східного регіону (26%).
Очікувано ті, кого цікавлять деталі щодо Угоди про асоціацію, найбільше хотіли б знати про переваги Угоди для пересічних громадян (49%) і взагалі усі можливі переваги (45%).
На третьому місці — переваги Угоди для українського бізнесу (17%), при цьому ця опція має суттєво більше прихильників серед молоді й чоловіків (23% респондентів в обох категоріях).
Чи потребуєте ви більшого інформування щодо стану виконання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом?
У цьому питанні думки респондентів розділилися майже порівну — більше про імплементацію Угоди про асоціацію хотіли б знати 45% українців, задоволені своєю поінформованістю 55%.
Прикметно, що найбільше станом виконання Україною Угоди про асоціацію цікавляться старші люди (48%) та мешканці Західного регіону (54%).
Хто або що асоціюється з Євросоюзом для вас сьогодні?
Відповідь на це питання засвідчила, що наразі Євросоюз не має стандартних асоціацій серед українців — половина опитаних взагалі не змогла дати будь-якої асоціації, а найпопулярніші відповіді не набрали й 10% респондентів.
Серед найчастіше згадуваних асоціацій — покращення рівня життя (9%), цивілізованість, культурні цінності, європейські стандарти (9%), країни Європи (8%).
Варто відзначити, що, попри наявність певної частки євроскептиків серед населення, в Україні відсутні негативні асоціації з Євросоюзом — тільки 3% усіх респондентів асоціюють ЄС з погіршенням рівня життя, а інші негативні асоціації в цілому не набрали і 2%.
Чи вважаєте ви європейську інтеграцію України незворотним процесом?
Щодо цього питання серед українців немає одностайності: 39% респондентів обрали опцію "так, європейській інтеграції немає альтернативи", 22% надали перевагу варіанту відповіді "ні, Україна може відмовитися від європейської інтеграції у будь-який момент", а ще 28% вважають, що в Україні не відбувається європейської інтеграції.
Молодь найбільше схильна вважати, що Україна може зупинити європейську інтеграцію у будь-який момент – 28% на противагу 19% серед респондентів середнього і 21% серед респондентів старшого віку.
Найбільше переконані у незворотності європейської інтеграції України люди з вищою освітою (46%).
Членство в якій iнтеграцiйнiй моделі найбільш відповідає інтересам України?
Як вже зазначалося, 25% респондентів схиляються до "створення нового регіонального союзу за участі України (без участі Росії)" (25%). Також 22,5% респондентів обрали варіант відповіді "Україні не потрібне членство у будь-якому об’єднанні".
Прикметно, що обираючи між членством в ЄС і НАТО одночасно і окремо у кожному об’єднанні, переважна більшість обрала опцію "і ЄС, і НАТО" (24%). Найбільше прихильників членства в ЄС і НАТО серед громадян середнього віку (28%), нового регіонального союзу — серед молоді (32%).
Союзу з Росією надають перевагу 7,5% респондентів.
Чи здатен нейтральний статус захистити Україну від агресії Росії?
Зважаючи на дискусію, яка точиться навколо безпекових гарантій для України, ми також вирішили з’ясувати ставлення українців до оголошення Україною нейтрального статусу як способу захисту від агресії Росії. Виявилося, що більшість громадян України (52%) не вірять, що нейтральний статус здатен захистити їх від агресії Росії, 35% — вірять і ще 12% не змогли визначитися. Найбільше скептиків щодо нейтрального статусу проживає у Східному регіоні України (44%), як, утім, і тих, хто не визначився щодо цього питання (28%).
Джерело: Інститут світової політики, eurointegration.com.ua
Напомним, Как кислые мандарины быстро сделать сладкими: лайфхак.
Ранее Вести-ua.net писали, Від ГКЧП до АТО: етапи російської агресії.
Также Вести-ua.net сообщали, В РФ семья планирует назвать дочь Орешницей - в честь баллистической ракеты.
Почему вы можете доверять vesti-ua.net →