Поїхав на південь, звичайно, не окупанта погодувати, а просто треба було зустрітися із родичем. ''Любов'' до Російської Педерації починається з перетину кордону. Ми поїхали через Чаплинку із розрахунком, що не буде великої авточерги, як це зазвичай відбувається на Чонгарі. І не прорахувалися! Українських митників пройшли хвилин за 20. Хлопці, ви - найкращі! І уявіть, десь за 50 метрів у нас знову перевіряють паспорти і задають різні провокаційні питання типу: чому їдете через Україну? (а ми їхали з Донецька) Мета візиту в Крим? ... І такі недобрі погляди... Якісь дивні наші митники: тільки-но перевірили все, а тут знову якийсь допит. І тут хтось з нас раптом помічає триколор на їхній формі! Я особисто не очікував, що росіяни поставлять свій гендель так близько до наших митників. Дякуючи Богу, ми не встигли забагато пожартувати і вчасно розпізнали ''вежливых людей''. А далі цікавіше. Перед нами було 2 автівки. І перевірка цих автівок разом із нашою розтяглася аж на 2 години. Порівняйте: 20 хвилин (з нашого боку) та 2 години на митниці окупанта. Цей час вони витратили на те, щоб обійти автівки із собаками, витрусити всі речі та обнишпорити кожен сантиметр транспорту, на якому ми їдемо, а також заповнити мільйон декларацій... Щоб, не дай Боже, ми із собою сало не завезли!
Отже кордон ми перетнули. Ще декілька годин і ми на місці. Мені трохи пощастило: я жив безкоштовно, бо у друзів. У багатоповерхівці на південному узбережжі Криму. У дворі біля будинку одразу кинулося в очі те, що більшість автівок з російськими номерами, 1 чи 2 зустрілися АНки і навіть декілька днрівських. Місцевих, мабуть, зобов'язали перереєструвати своїх залізних коней, бо в те, що тут мир став дійсно руським я не вірю. Поперше через захмарні ціни на все. Починаючи від житла та закінчуючи звичайними овочами на салат. Але про ціни трохи згодом.
Оскільки ми потрапили до Криму у самісінький пік сезону, звичайно на пляжі люди були, брехати не буду. Але небагато, як при Україні, коли яблуку ніде було впасти. І здебільшого то росіяни. Українців-туристів я не зустрів жодного. Було багато вихідців зі Сходу Украіни, але вони вже місцеві, які придбали тут житло задовго до війни. Сказати, що напливу туристів немає, це взагалі нічого не сказати. Мене зацікавило, хто всі ті люди на пляжі та звідки вони. Як я вже казав, це руссо турісто обліко морале (вірніше "аморале"). І тут їх можна розділити на декілька категорій.
Перші - це ті, хто приїхав з Росії до своїх родичів-кримчан подихати свіжим повітрям та омити свої кістки чистим Чорним морем. Взагалі-то навіть це певний подвиг, бо квитки з Москви до Сімферополя коштують, м'яко кажучи, недешево: ціни стартують десь від 8-11 тисяч на 1 особу. До другої групи можна віднести тих росіян, які дійсно вважають "Кримнаш" і як справжні адепти цієї теорії приїхали зробити картинку для пропагандиських каналів, насправді імітуючи гарний відпочинок. Бо ледь не на останні гроші прилетіли до Криму, вибачте, з голим задом, а тому вимушені економити навіть на фруктах для дітей. На хвилиночку, алича, яка росте там ледь не на кожному кроці, на ринку коштує 150 рублів! І, нарешті, третя група росіян на пляжі. У батьків не став питати, бо зазвичай вони або уникають відповіді, або з підозрою дивляться у мій бік. Спитав у дитини. "Ти звідки?", - кажу. "Я з Пітера" - дівчинка повернулася до мене. Виявилось, що вона з сестрою та батьками живуть в готелі, бо батьки там працюють. От вам і туристи з росії!
А тепер питання знавцям: хто з цих трьох груп залюбки буде витрачати свої гроші на відпочинок по захмарним цінам, якщо вони самі або заробітчани, або приїхали до Криму, бо є, де жити. Житло, доречі, не кожен зможе собі дозволити: 1500-2000 рублів за добу квартира або будиночок без особливого комфорту. Якщо додати сюди ще харчування, то хоч м'ясоїдам, хоч вегетаріанцям буде дуже важко якісно нагодувати свою родину, бо і тваринна плоть і так само овочі з фруктами коштують однаково дорого. Один плюс: можна скинути зайві кілограми!)) Для прикладу куряче філе - 220-240 рублів, тонкий лаваш 2 шт у пакеті - 48 р. (в Україні 5-6 гривень), огірки - 50-80, яблука - 150 рублів, персики - 120-180 руб. А хто полюбляє лохину (темні ягоди, "голубика" російською), будьте готові викласти 1000 рублів за кілограм. Приблизно стільки ж коштувала й малина у червні, зараз 400-450.
Коли ввечорі виходиш гуляти, дивує, що вздовж довгих серпантинних сходинок до моря дуже-дуже брудно: люди кидають сміття собі прямо під ноги! Кафе, бари з літніми майданчиками пусті. Хоч як голосно музика грає, а лазерні промені, здається, зірок торкаються. Доречі про зірок. Про російських. Деякі з них чхати хотіли на міжнароне право та якісь там списки СБУ, до яких напевно попадають, приїжджаючи в Крим. Оголошення про приїзд до півострова Діми Білана, Лоліти, Нюші та Наргіз не здивували. А от Тетяна Овсієнко - це окрема історія! За декілька тижнів у Місхорі дали оголошення, що в санаторій "Ай-Петрі" 10 липня приїжджає вона. Виступати. Налітай на квитки! Але вже 9 липня на оголошенні наліпка: 14 липня виступ. Овсієнко настільки популярна, що навіть в Криму не назбирали охочих прийти до санаторію послухати її спів! І навіть на пляжі 13.07 за день до виступу жіночка ходила і пропонувала всім відвідати концерт Овсієнко. Жалюгідне видовище! Приблизно такого ж рівня "зірки" приїздять і до Донецька...
Взагалі українського в Криму сьогодні дуже мало, тому здивувала наявність Української православної церкви щоправда московського патріархату.
Коли вже їхали додому, вздовж дороги до Сімферополя в очі постійно потрапляли бігборди із путіним та його цитатами: щось він планує зробити в Криму, щось він там обіцяє. Але як завжди від слів до діла в нього та його банди один відомий вислів: "Грошей нема, але ви тримайтесь там..."
Джерело: obozrevatel.com