Формат АТО вже давно себе вичерпав. Він відразу не був пристосований до тих реалій, з якими ми зіткнулися на Донбасі. Але тоді в української влади був важкий вибір – або оголошувати, що ми перебуваємо у стані війни з Росією, що було логічно, але викликало б різні юридичні нюанси. Справа в тому, що Росія не визнавала і не визнає своєї причетності до подій на Донбасі. Відповідно, якби ми юридично закріпили, що перебуваємо у стані війни з Росією, то Росія почала би стверджувати, що Україна оголосила їй війну. Було прийнято рішення діяти у форматі антитерористичної операції. Але потім стало зрозуміло, що цей формат не відповідає тому, що відбувається на Сході України. Сам закон про антитерористичну операцію, який ми мали на початок 2014-го року, передбачав дуже обмежену участь ЗСУ. Але і тоді, і зараз цією операцією, де-юре, керувала і керує СБУ.
Російська сторона почала використовувати на Донбасі весь спектр піхотних озброєнь, відповідно із нашого боку головний спектр завдань ліг на Збройні сили України. Законодавчим форматом ми намагалися розширювати формат АТО, щоб привести її до реалій, але саме поняття боротьби з тероризмом і антитерористичної операції – дуже вузьке. Безмежно розтягувати його не можна, так само як і застосувати під той збройний конфлікт, який відбувається на Донбасі.
Тобто вже давно була потреба у заміні формату АТО на якийсь інший. Але думаю, що остаточною крапкою стала широка дискусія щодо прийняття законопроекту про статус окупованих територій і про відновлення територіальної цілісності.
Якщо ми приймаємо закон про окуповані території, то виникає запитання, а хто ж окупант. В це поняття окупації ми не можемо втиснути поняття АТО. Цілком очевидно, що треба переформатовуватися.
Тим більше, що по закону АТО має керувати СБУ. Але левову частину завдань в зоні АТО виконують Збройні Сили України. Ненормально з будь-якого погляду, коли армією керує СБУ. Є багато нюансів, коли від формату АТО вимагають переходити до якогось іншого, який більше враховує реалії гібридної агресії Росії.
Але у нас йде дуже багато спекуляцій навколо воєнного стану. Це триває вже не перший рік. Не думаю, що саме застосування воєнного стану дасть відповіді на ті питання, які перед нами стоять. От прочитайте закон про правовий режим воєнного стану. Цей режим не розкриває питання оборони чи наступу і таке інше. Воєнний стан запроваджуються на певній території і полегшує завдання для військового керівництва. Це створення військових адміністрацій, запровадження комендантського часу, обмеження особистих прав і свобод громадян на певних територіях. Ті люди, які зараз вимагають його запровадження – потім будуть першими його критикувати і казати, що так не можна у демократичній країні.
Який саме формат замість АТО буде запроваджений – ще не відомо. Секретар РНБО повідомив, що йдуть напрацювання і сподіваюсь, вони будуть представлені найближчим часом. І коли ми побачимо законодавчі розробки – тоді і будемо більш предметно їх обговорювати.
Джерело: Дмитрий Тымчук, obozrevatel.com