Крилаті ракети BGM-109 Tomahawk, які десятиліттями вважалися ключовою ударною силою США, опинилися під критикою через серію збоїв. У різних регіонах світу все частіше фіксують випадки, коли ракети не детонують після удару, пише Forbes.
За останні місяці фото нерозірваних боєголовок з’являлися у Сирії, Іраку та Нігерії. Зокрема, біля Кіркука зафіксували щонайменше одну таку ракету, а після атак у Нігерії – одразу кілька.
Одна ракета Tomahawk коштує майже 2 мільйони доларів разом із пусковим контейнером. Попри це, навіть сучасні модернізовані версії не гарантують стовідсоткової ефективності.
Компанія RTX (колишня Raytheon) у 2024 році отримала контракт на 287 мільйонів доларів для продовження ресурсу 166 ракет ще на 15 років. Фактично це означає додаткові 1,7 млн доларів за кожну – лише для підтримання їхньої боєздатності.
Втім, навіть після оновлення частина ракет, імовірно, продовжує давати збої.
Проблема не лише у детонаторі. Ракети мають складну систему активації, яка запускається лише після виконання кількох умов: стабільного польоту, віддалення від точки запуску та підтвердження цілі системою наведення.
Це робиться для безпеки, але водночас збільшує ризик відмови на фінальному етапі.
Ще під час війни в Перській затоці офіційний рівень успішності "Томагавків" становив близько 85%. Інші 15% включали різні типи збоїв – від невдалого запуску до відмови при ударі. Сучасні оцінки можуть бути ще гіршими, хоча точні дані засекречені.
Ракети, що не здетонували, становлять не лише військову, а й технологічну загрозу. Іран вже має досвід копіювання західної техніки, зокрема безпілотників, і може використати такі знахідки для створення власних аналогів.
На тлі проблем із дорогими ракетами США почали активніше використовувати ударні дрони, зокрема LUCAS. Вони значно дешевші: за ціну одного Tomahawk можна отримати десятки таких апаратів.
Цікаво, що сам LUCAS частково створений за зразком іранських дронів Shahed.
У 2026 році RTX отримала ще один контракт – на 380 мільйонів доларів для модернізації ракет. Водночас експерти ставлять питання: чи виправдані такі витрати, якщо навіть після оновлення ракети не гарантують результату?