Цієї зими для багатьох українців ключовим стало питання не про погоду, а про те, скільки тепла втримає квартира після зникнення електрики. Відповідь залежить не лише від погоди за вікном чи стану опалення - вирішальну роль відіграє тип будинку та його енергоефективність.
Керівник будівельної бригади Володимир Соловко у коментарі для Новини.LIVE пояснив, що охолодження житла - це комплексний процес, де матеріал стін є лише одним із факторів.
Тепло активно "втікає" через старі вікна, кутові стіни, вентиляційні канали та неутеплені фасади. Найвразливішими залишаються будинки радянської забудови, які про енергоощадність "не чули" ще на етапі проєктування.
Панельки 70–80-х років демонструють найгірші показники. Бетон майже не утримує тепло, а стики між плитами працюють як "містки холоду".
Цегляні хрущовки мають певний запас міцності завдяки товстим стінам, однак старі комунікації та неякісні вікна зводять переваги нанівець.
Масивні стіни товщиною до 70 см працюють як природний акумулятор тепла. Такі будинки повільно прогріваються, але й повільно холонуть.
Експерти наголошують, що у разі тривалого блекауту головне - мінімізувати тепловтрати, зокрема:
Втім, Соловко попереджає: якщо опалення відсутнє понад добу, температура в квартирі майже зрівнюється з зовнішньою, і жодні побутові хитрощі цього не зупинять.