<

Пенсії по-новому: хто серед українців може залишитися без виплат

19-01-2026, 18:56

Головна причина, чому людина не має права на пенсію у 60 років — це нестача страхового стажу, вимоги до якого щороку зростають. Хто у групі ризику, з’ясував сайт ТСН.ua.

В Україні триває пенсійна реформа, в рамках якої щороку зростає страховий стаж, тобто період, за який роботодавець або сам працівник сплачував внески до Пенсійного фонду України (ПФУ). Простіше кажучи, людина працювала легально і отримувала зарплату офіційно, а не "в конверті". І на цю зарплату нараховувався єдиний соціальний внесок (ЄСВ, 22% від зарплати), який дає право після досягнення пенсійного віку отримувати пенсію — довічну виплату із «спільного казана».

Нагадаємо: від 2026 року для виходу на пенсію в 60 років як чоловікам, так і жінкам, страховий стаж має бути не менше 33 років, на рік більше, ніж 2025 року. 2027-го стаж зросте ще на рік, а 2028-го дійде до 35 років, і його зростання припиниться.

Група ризику -1: «Покоління Х»

«Поколінням Х» демографи називають тих, хто народилися у 1965–1980 роках. За оцінками фахівців, якщо нинішні 45–50-річні ще мають шанс вийти на пенсію в 60 років, то серед на 10 років старших таких буде через одного. На сьогодні кожен сьомий українець, який досягає 60-річчя, вже стикається з відмовою у призначенні пенсії через брак стажу. Для тих, кому 60 виповниться 2028 року, ця пропорція може зрости до «кожен другий», в абсолютних цифрах це сотні тисяч людей.

Чому саме це покоління під ударом?

Причина перша: «тіньові» 90-ті. Початок активної трудової діяльності тодішніх 20–25-річних припав на 1990-ті роки, коли багато хто працював неофіційно, на ринках або за кордоном без сплати внесків. Немало з них і надалі воліли заробляти більше, але без оформлення (бо роботодавець економив на ЄСВ), ніж менше, зате з записом у трудовій книжці і сплатою ЄСВ.

Причина друга: реформа 2004 року. До 2004 року стаж рахувався за записами в трудовій книжці (трудовий стаж), а після — лише за сплатою внесків (страховий стаж). Багато хто втратив по 10–15 років через недобросовісних роботодавців.

Причина третя: вплив війни. Починаючи від 2014-го і особливо від 2022 року, багато людей втратили роботу, опинилися в окупації або за кордоном, що перервало накопичення стажу. Хтось виживає на соціальну допомогу, хтось працює неофіційно, особливо якщо вік передпенсійний, а затребуваного фаху за плечима нема.

Що робити «іксам»?

Що робити, коли по факту трудилися все життя, а стажу не вистачає? На жаль, важко порадити таким людям щось путнє.

Якщо ви досягли 60 років, але вам бракує стажу для виходу на пенсію, є кілька варіантів:

Група ризику -2: трудові та інші мігранти

Не секрет, що немало українців і до війни працювали за кордоном. Мешканці насамперед західних та південних регіонів працювали у Європі, мешканці сходу — в росії. Їх дещо зневажливо називали заробітчанами, а офіційно — трудовими мігрантами. Картина працевлаштування була строката. В РФ — переважно офіційно і на висококваліфікованих посадах: буровики, водії-далекобійники, будівельники по євроремонтах тощо. На Заході, насамперед у Польщі, це була сезонна робота, часто без оформлення: збирання «трускавки» (полуниці) або низько кваліфікована робота покоївки, доглядачки за хворими тощо.

Динаміка трудової міграції докорінно змінилася від 2022 року. «Циклічна» міграція (приїхали на 3 місяці — поїхали) стала стаціонарною. За офіційними дані соціальних служб європейських країн, на початок 2026 року у Євросоюзі офіційно працевлаштовані та сплачують внески до місцевих пенсійних фондів 1,8–2 млн українців з загальної кількості мігрантів у 4,5 млн осіб, тобто 45%. Враховуючи, що експерти з міграції оцінюють кількість працездатних дорослих українців у 3 млн осіб, ще 0,5–0,7 млн працюють неофіційно, решта, близько 2 млн людей, включаючи дітей і пенсіонерів, живуть на соціальну допомогу.

Ці 2 мільйони офіційно влаштованих не сплачують ЄСВ в український бюджет, але, завдяки міжнародним угодам, роки офіційної роботи не пропадуть. Ті ж, хто працюють за кордоном за зарплату "в конверті", нічим не відрізняються від таких же нелегалів в Україні, і страховий стаж їм не нараховується. Те ж саме можна сказати і щодо працездатних отримувачів соціальної допомоги в країнах ЄС.

Пенсія на «дві кишені»

Україна має такі типи міжнародних угод щодо пенсійного забезпечення. Від того, у якій країні ви працюєте, залежить, хто саме і як буде платити вам гроші.

  1. Пропорційний принцип (пенсія "на дві кишені").

Це найбільш сучасний і вигідний варіант. По досягненні пенсійного віку пенсіонер отримає дві окремі виплати. Україна платить за стаж, здобутий тут, а інша держава — за стаж, здобутий у неї. Список країн, які підтримують даний принцип: Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Литва, Латвія, Естонія, Іспанія, Португалія.

Як це працює. Припустимо, 60-річний громадянин України відпрацював 25 років в Україні та 10 років у Польщі. Він подає документи до ПФУ. Той обмінюється даними з польським «колегою» ZUS. У результаті українська пенсія за 25 років нараховується в гривнях на українську картку, а польська пенсія у злотих чи євро — на інший рахунок або через спеціальні перекази.

  1. Територіальний принцип (пенсія за місцем проживання).

Витрати на пенсію бере на себе та держава, у якій ви постійно проживаєте на момент виходу на пенсію. Стаж обох країн просто підсумовується. Список країн: Угорщина, Румунія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Монголія.

Як це працює. Якщо ви проживаєте в Румунії, вона нарахує пенсію за своїми законами, врахувавши всі роки роботи в Україні як свій власний стаж. Якщо пенсіонер повернеться жити до України — платити буде Україна, враховуючи румунський стаж.

  1. Україна враховує офіційний стаж, набутий у будь-якій країні світу (крім рф та Білорусі), для того, щоб визначити, чи має право пошукач пенсії право отримувати її з 60 років. Та, наприклад, із такими країнами, як США, Канада, Німеччина, Італія Україна не має повноцінних пенсійних угод. Стаж роботи там допоможе лише отримати право вийти на пенсію в Україні у 60 років, щоб не чекати до 65, але фінансово ці роки українську пенсію не збільшать. Тобто стаж зарахують як «час роботи», а не як «високий заробіток».

Щоб іноземні роки роботи не «зникли», потрібні документи з країни перебування: трудовий договір або контракт, довідка про сплату соціальних внесків (аналог нашого ЄСВ), витяг з іноземного реєстру соціального страхування. Якщо отримати документи складно, це можна зробити через ПФУ. Його працівники надішлють офіційний запит до іноземної установи через Міністерство закордонних справ.

  1. Добровільні внески («Пенсія в „Дії“)

Якщо ви працюєте за кордоном, але хочете, щоб ваша майбутня українська пенсія була вищою, ви можете самостійно сплачувати добровільні внески в Україні через застосунок «Дія» чи вебпортал ПФУ. Мінімальний платіж на 2026 рік — 1 902 грн на місяць. Кожен такий платіж додає повний місяць страхового стажу та збільшує базу для розрахунку майбутніх виплат.

https://vesti-ua.net/news/society/278276-pensyi-po-novomu-hto-sered-ukrayincv-mozhe-zalishitisya-bez-viplat.html