<

«Емісійна» гривня вийшла в готівку: чим загрожує цей процес

9-08-2022, 15:31

Майже п'ятсот мільярдів нічим не забезпечених гривень було надруковано в Україні з початку повномасштабної війни, але певний час вони "ховалися" у безготівці як прихована емісія. Але зараз, схоже, "емісійна" гривня вийшла в готівку. Чим загрожує цей процес, у матеріалі UBR.ua.

"Емісія"

У соціальних мережах користувачі все частіше стали описувати випадки, коли у фінансових установах їм видають на руки новенькі "хрусткі" гривні. Деякі випадки особливо цікаві.

"Знімав у банкоматі 500-ки, всі номери поспіль. В обміннику брав купюри по 1 000 грн, та сама пісня. Верстат працює", – написав про свій досвід користувач Олег Іванов.

У цьому повідомленні є два важливі моменти:

Видача банкнот з номерами один за одним свідчить про те, що на руки видають гривні з партії, яку в банківських колах називають "емісією". Йдеться про свіжонадруковані купюри, щойно поставлені прямо з Банкнотно-монетного двору Національного банку (БМД).

Купівля готівки в НБУ

"Емісія" може потрапити у відділення банку двома шляхами: як стандартний обмін зношених банкнот, які банк передав до НБУ, на нові, або в порядку так званого підкріплення банку готівкою. У першому випадку, здав, наприклад, банк протягом двох тижнів зношених банкнот на 3 млн гривень і отримав натомість нові. Тоді банк отримує "емісію" безкоштовно, оскільки Нацбанк зобов'язаний стежити за зношеністю банкнот і оновлювати їх на вимогу.

Коли в банку є гроші на рахунку, але немає готівки, він її замовляє у НБУ в порядку "підкріплення". У такому разі банківська установа готівкову гривню фактично "купує": оплачує певну суму з коррахунку, а НБУ за "підкріплення" знімає комісію 0,2-0,3%. Банки не дуже люблять купувати гривню у НБУ і платити за це підвищену комісію.

"Коли тобі потрібна готівка, ти виходиш на ринок. У когось надлишок – він продає. Ось він приходить і продає сьогодні 10 млн грн готівкою, деякі банки-партнери можуть віддавати навіть безкоштовно, їм потрібно її скинути, оскільки потрібно терміново поповнити коррахунок. Хтось може продавати за 0,01%, а Нацбанк продає за 0,2%. Нацбанк – це остання інстанція або найнадійніша інстанція", – розповів UBR.ua директор департаменту одного з банків.

"Цеглини"

Яким із цих двох варіантів потрапила готівка в банк? Зі слів клієнта про те, що "емісію" видав банкомат, випливає, що саме як "підкріплення". Секрет у тому, що в банках не люблять заряджати "емісію" в банкомати через її потенційну ризиковість внаслідок нюансів роботи БМД.

"Коли йде стрічка, друкується готівка, вона розрізається і відразу фасується в пачки. Ніхто не просушує, фарба свіжа, і під пресом купюри злипаються одна з одною. Жодна лічильна машина відразу їх не перерахує, вони "плюються", банкноти вилітають. Калібрування машини розраховане на довжину і товщину, на забрудненість, і якщо дві купюри злиплися, вона "плюється", – розповідає співрозмовник UBR.ua.

У банкоматі банкноти вставляються в касети, там теж є свого роду прес – тримач із пружиною. Тому є ризики, що емісійна гривня видаватиметься двома купюрами замість однієї, що веде до недостачі. "І коли привозять "цеглини" (пачки нових банкнот, – ред.), їх потрібно "віялом розкласти", як колоду карт, або пропускати через машинку раз по раз", – розповідає співрозмовник.

Це досить нудний процес, який забирає багато часу, тому "емісію" частіше направляють у касу, а в банкомати віддають вживану гривню. Але навіть у касах емісійна гривня, як правило, довго не залежується.

"Якщо ми отримуємо з Нацбанку емісію, то завжди її притримуємо. Тому що розуміємо, прийде 15 число, прийде голова правління, зніме пів мільйона, і йому потрібна хрустка банкнота. Навіть пачку ніхто не відкриває, вона одразу на зарплати йде – не тільки керівництва, а й усіх співробітників банку. Навіть якщо знімати всього 1 тис. грн, якщо є емісія, дають її. А вже клієнту віддають усе підряд", – розповідає банкір.

Не особливо любить роздавати "емісію" і Національний банк, там теж намагаються видавати вживану гривню, якщо вона є в наявності.

Таким чином, зі слів клієнта банку може випливати, що:

Цей випадок можна було б списати на звичайний збіг, якби не загальновідомий факт, що в Україні з початку війни "надруковано" масу гривні так званої прихованої емісії.

Друкарський верстат працює

З початку війни Нацбанк викупив у Мінфіну держоблігацій на 246 млрд грн, а всього на його балансі значиться вже 556 млрд грн. На сьогодні структура власників ОВДП виглядає наступним чином:

При цьому купівля ОВДП державними банками за кошти від докапіталізації з боку держбюджету також є прихованою емісією. Якщо підняти звіти банків, то на сьогодні ця сума становить 225 млрд грн (із 520 млрд грн).

"Та й раніше Нацбанк не напряму, а через якісь схематози вивалював в економіку. Наприклад, карусель була: видається рефінанс, він іде в ОВДП, ось пряме фінансування бюджету. Цей же рефінанс закладається банком під заставу, береться наступний рефінанс, і пішли по колу. Класична карусель і класична прихована емісія. Але по суті ми розуміємо, що це Нацбанк фінансує. Коли дають рефінанс, звідки вони його беруть? Звідки в Нацбанку гроші? Він заробляє? Ні. Просто бере і видає "гроші", рядок додав", – розповідає джерело UBR.ua в іншому банку.

Після того, як виникають зобов'язання банку перед НБУ, «гроші», що з'явилися з нізвідки, йдуть на фінансування економіки. Гривень стає більше, але вони не підкріплені економічно, оскільки ВВП в умовах війни падає. Зростає інфляція.

У НБУ панікують

Таку загрозу, вочевидь, розуміють і в самому Національному банку. Так, голова НБУ Кирило Шевченко вже кілька разів висловлювався щодо ймовірності гіперінфляції, подібної до тієї, що була в 90-ті роки. Хоча загроза саме гіперінфляції спростовувалася, зокрема, його заступниками Катериною Рожковою та Сергієм Ніколайчуком, фактично суперечності немає, а йдеться в цьому випадку, мабуть, виключно про формулювання, щоб не лякати людей, які ще пам'ятають 90-ті роки. Останнім часом у публічній комунікації правління НБУ все частіше використовує в таких випадках новий нацбанківський новояз: «інфляційна спіраль» та «емісійне фінансування».

Побічно побоювання Кирила Шевченка підтверджує і той факт, що 2 серпня Рада НБУ, як випливає із заяви її голови Богдана Данилишина, фактично втрутилася в роботу Кабінету міністрів, надавши уряду рекомендації щодо податкової політики та політики державних позик, що само по собі є безпрецедентним.

Це може означати, що друкарський верстат, можливо, ось-ось перейде або вже перейшов червону лінію. Тільки з початку війни обсяг прихованої емісії досяг 471 млрд гривень. Поки ці гроші крутяться в безготівковому «контурі», ціни зростають відносно помірно. Але величезна «бульбашка» рано чи пізно прорветься – коли це вийде в готівкову гривню, це розкрутить маховик інфляції.

«Стало більше на 500 млрд, якщо на ці 500 млрд більше попиту готівкою, відповідно, доведеться їх додруковувати і вивалити на ринок. Але тут відіграє роль не тільки кількість грошей, а й попит конкретно на готівку. Попит на неї зріс, тіньова економіка 100% зросла. Одні тільки валютні обмеження на імпорт чого варті», – вважає співрозмовник UBR.ua.

https://vesti-ua.net/news/economics/218158-emisijna-grivnja-vijshla-v-gotivku-chim-zagrozhuye-cej-proces.html