https://vesti-ua.net/uk/ uk Sat, 15 Aug 2026 20:25:51 +0300 15 Новини, статті та думки експертів. Головні новини та події України та світу. https://vesti-ua.net/yandexlogo.png https://vesti-ua.net/yandexsquarelogo.png vesti-ua.net https://vesti-ua.net/uk/articles/287983-rezerv-znadobitsya-za-kordonom-komu-z-ukrayincv-vdmovlyayut-u-timchasovomu-zahist-v-yes.html Fri, 14 Aug 2026 14:43:33 +0300
У соцмережах останніми днями шириться інформація про нібито масові відмови українцям у наданні тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Зокрема, українські біженці пишуть, що під час оформлення статусу в окремих країнах ЄС у них вимагають показати військово-облікові документи із застосунку «Резерв+». Повідомлення про посилені перевірки з’явилися в Іспанії, Чехії тощо. Йдеться передусім про чоловіків, однак у Мережі вже є інформація про випадки, коли «Резерв+» просили показати і жінок. Якщо в застосунку вказаний статус «військовозобов’язаний», але немає відстрочки, виключення з військового обліку чи іншої законної підстави, у наданні тимчасового захисту справді можуть відмовити. Окремо перевіряють і законність виїзду з України. ТСН.ua розповідає, чи дійсно змінилися правила для українців у ЄС, кого можуть не допустити до програми тимчасового захисту та чи стосуються нові вимоги жінок. Чому українцям почали відмовляти у тимчасовому захисті У мережі з’явилася інформація про нові перевірки українців під час оформлення тимчасового захисту. Зокрема, повідомлялося про випадки в іспанському Аліканте. За інформацією, яку поширила користувачка із ніком «Зоряна Іспанія», на початку серпня поліція Аліканте нібито надала тимчасовий захист лише трьом чоловікам із великої кількості заявників. Решті, за її словами, відмовили. Авторка допису зазначила, що правоохоронці перевіряли дані з «Резерв+». За її інформацією, тимчасовий захист чоловікам надавали, якщо в застосунку було зазначено, що людина знята з військового обліку або непридатна до військової служби із зазначенням відповідної підстави. Також за її словами, поліція звертала увагу на наявність у паспорті штампа про законний виїзд з України. Частина чоловіків, яким нібито відмовили, прибула до Іспанії з інших країн ЄС, зокрема Польщі, Німеччини та Нідерландів. У поширених у Мережі документах видно, що йдеться про інструкції Міністерства закордонних справ Іспанії. У них справді міститься вимога щодо надання витягу з «Резерв+» у перекладі іспанською мовою. Також у документі йдеться про необхідність враховувати рішення ЄС 2026/1012. Водночас пишуть, що нові правила не поширюються на людей, які прибули до Іспанії до 4 серпня 2026 року. Що змінилося для українців у ЄС Окремі повідомлення про нові вимоги надходять і з інших країн Євросоюзу. Зокрема, в Чехії десятки українських чоловіків не змогли отримати тимчасовий захист через відсутність підтвердження виконання військового обов’язку перед Україною. За словами експертки з питань міграції МВС Чехії Вероніки Воточкової, за кілька днів таких випадків було вже кілька десятків. Нові правила почали діяти на території ЄС від 5 серпня. Вони стосуються чоловіків віком від 23 до 60 років, які вперше звертаються по тимчасовий захист. Підтвердити виконання військового обов’язку або наявність законних підстав для виїзду з України можна, зокрема, витягом з електронної військової книжки чи іншим військово-обліковим документом. У деяких випадках таким підтвердженням може бути штамп про перетин кордону. Чехія була однією з держав ЄС, які найактивніше виступали за посилення та звуження умов надання тимчасового захисту українцям. У чеській владі нові правила також розглядають як один із кроків до поступового завершення режиму тимчасового захисту після закінчення війни. Чи вимагають «Резерв+» у жінок У Мережі також з’явилися повідомлення про випадки, коли дані з «Резерв+» просили надати у жінок. Зокрема, про такі ситуації повідомляли в Мадриді. Йдеться про випадки, коли жінки не могли одразу підтвердити, що на них не поширюється військовий обов’язок і вони мають право на законний виїзд з України. Через це їм нібито могли відмовити у наданні тимчасового захисту. Що відомо про нові вимоги Адвокатка Марина Бекало у коментарі ТСН.ua пояснила, що інформація про посилення перевірок українців у ЄС — не просто чутки. За її словами, це наслідок впровадження нового рішення Ради ЄС 2026/1912 щодо підтримки оборонних потреб України. Водночас вимога надати дані з «Резерв+» стосується не всіх українців. Йдеться саме про нових заявників — людей, які вперше звертаються по тимчасовий захист або змінюють країну перебування. Такі заявники мають підтвердити законність виїзду з України або виконання чи звільнення від військового обов’язку. Для цього можна надати офіційний документ, зокрема електронний документ із «Резерв+», паперове підтвердження відстрочки чи документ про виключення з військового обліку. «Якщо особа є військовозобов’язаною, але не має таких підтверджень, у наданні захисту дійсно можуть відмовити», — пояснила ТСН.ua Марина Бекало. Водночас, за словами адвокатки, саме заявник має довести наявність необхідних підстав для отримання тимчасового захисту. Водночас нові вимоги не поширюються на українців, які вже мають тимчасовий захист у відповідній країні ЄС та безперервно ним користуються. Для них статус подовжується за спрощеною процедурою до 4 березня 2028 року. Кому можуть відмовити у тимчасовому захисті Отже, проблеми з отриманням тимчасового захисту насамперед можуть виникнути у нових заявників, які не можуть підтвердити виконання військових обов’язків або законність виїзду з України. Якщо людина має статус «військовозобов’язаний», але не має відстрочки, виключення з військового обліку чи іншої законної підстави, є ризик отримати відмову. Окремо перевіряють і законність перетину українського кордону. За словами адвокатки, відмовити можуть також особам, які виїхали з України поза офіційними пунктами пропуску. Водночас, як наголошує Марина Бекало, нові правила не означають автоматичного скасування тимчасового захисту для тих українців, які вже його мають. Щодо жінок, адвокатка зазначає, що через новизну правил єдиної практики щодо таких випадків поки немає. Водночас вона прогнозує, що військовозобов’язані жінки, зокрема медики та фармацевти, матимуть високі шанси отримати тимчасовий захист або відстояти це право в суді. «За українським законодавством військова служба для жінок є добровільною, а сам факт перебування на обліку не означає автоматичного ухилення від обов’язку чи нелегального виїзду», — пояснила адвокатка. За її словами, для жінок ключовим підтвердженням у такій ситуації може бути документ про законний перетин кордону. Водночас Марина Бекало каже, що нові правила набрали чинності зовсім нещодавно, тому єдина правозастосовна практика та судові прецеденти щодо оскарження таких відмов у ЄС ще не сформувалися. «Підсумовуючи, відмовити у наданні захисту зараз можуть новим заявникам, які не можуть довести виконання військових обов’язків чи законність перетину кордону, а також особам, які виїхали поза офіційними пунктами пропуску», — каже адвокатка. Що таке тимчасовий захист у ЄС Тимчасовий захист — це спеціальний статус для людей, які виїхали з України через війну. Він дає можливість легально перебувати в країні ЄС протягом визначеного періоду. Залежно від країни статус передбачає доступ до соціальної та медичної допомоги, освіти для дітей, а також можливість працювати без окремого дозволу на роботу. ЄС подовжив дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Водночас нові вимоги стосуються передусім тих, хто звертається по цей статус уперше або змінює країну перебування.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287983-rezerv-znadobitsya-za-kordonom-komu-z-ukrayincv-vdmovlyayut-u-timchasovomu-zahist-v-yes.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287970-kiyevu-blshe-ne-znadobitsya-prositi-dozvolu-biti-po-clyah-u-rf-koli-zyavitsya-ukrayinska-balstika.html Fri, 14 Aug 2026 10:31:03 +0300
Вже цієї осені українська компанія Fire Point планує випробувати в бойових умовах першу вітчизняну балістичну ракету FP-7. Нова зброя разом із далекобійною системою FP-9 відкриває можливості для ураження цілей у глибині Росії, включно з Москвою. Про це повідомила генеральна директорка Fire Point Ірина Терех, йдеться у статті Politico. Що відомо про ракети FP-7 та FP-9? Перша балістика Fire Point може бути готова до застосування вже восени. Йдеться про тактичну балістичну ракету малої дальності FP-7. Її дальність становить близько 200 км, а маса бойової частини — 150 кг. Ракету створюють для ураження наземних об’єктів, однак паралельно її адаптують для використання у складі систем протиповітряної оборони. Окрім FP-7, Fire Point займається розробкою балістичної ракети FP-9. Вона матиме бойову частину вагою 800 кг і зможе долати до 855 км, що потенційно дозволить уражати цілі в районі Москви. Для України обидва проєкти мають особливе значення через дефіцит ракет-перехоплювачів для Patriot. Київ зацікавлений у створенні власних далекобійних ракет, які можна було б використовувати для ударів по військових об’єктах у глибині Росії, зокрема по пускових установках балістичних ракет. Коли буде готова балістична ракета FP-7? «Наша FP-7 вже перебуває в процесі сертифікації. Для цього необхідна певна кількість випробувальних запусків у бойових умовах, які проводяться за спеціальною процедурою. Ми проведемо ці запуски, доведемо її ефективність у реальному бою проти нашого ворога, і після цього вона буде готова до укладення контрактів», — розповіла Терех цього тижня. За словами представниці Fire Point, якщо процес розробки й випробувань відбуватиметься без ускладнень, ракету вдасться підготувати у визначені терміни. Вона додала, що за сприятливого розвитку подій «цілком реально підготувати її до цієї осені». Про можливі терміни готовності FP-7 раніше також говорив президент України Володимир Зеленський. Водночас він зауважував, що для масштабного розгортання ракети знадобиться допомога міжнародних партнерів. «Що стосується масового застосування, я не можу сказати, тому що є речі, які не залежать від України… є деякі елементи з інших країн», — казав глава держави. FP-7 використовуватимуть і в межах системи ПРО Freya FP-7 планують використовувати і в межах Freya — першої спільної європейської системи протиракетної оборони. Fire Point відповідатиме за постачання ракет та пускових установок, а партнери України — за окремі компоненти, а також радари для спостереження та супроводу цілей. Водночас Терех не стала розкривати подробиці міжнародної співпраці. «Я не можу розкривати деталі, тому що це залежить від партнерів — чи хочуть вони про це говорити. Але все відбувається досить швидко. Усі партнери працюють у ритмі українських оборонних компаній», — сказала гендиректорка Fire Point. Окремим напрямом роботи залишається адаптація FP-7 для ПРО. За словами Терех, хоча ракети для ураження наземних цілей і перехоплювачі мають схожі характеристики з погляду аеродинаміки та виробництва, їхні завдання суттєво відрізняються. «Їхня аеродинамічна форма та принципи виробництва схожі, але функції різні. Одна має пролетіти з точки А до точки Б і влучити в ціль; інша має складніше завдання — знайти та перехопити ціль», — пояснила вона. Майбутні перехоплювачі для системи Freyja планують створювати у двох модифікаціях. Перша буде близькою за принципом роботи до PAC-2, які застосовуються в комплексах Patriot та уражають ціль вибухом поблизу неї. Друга матиме складнішу систему наведення, що дозволятиме самостійно виявляти та перехоплювати ворожі ракети, як це відбувається з перехоплювачами PAC-3. «Ракету, подібну до PAC-2, виробити набагато швидше. Ми не маємо розкоші витрачати десятиліття на винахід власних перехоплювачів hit-to-kill [для прямого знищення цілі], тому вирішили рухатися поетапно… а в майбутньому ми навчимося виробляти власні hit-to-kill, подібні до PAC-3», — розповіла Терех. Виробництва ракет PAC-3 до Patriot в Україні Окрім розробки власних ракет, Київ намагається домовитися зі США про ліцензію на виробництво перехоплювачів PAC-3. Президент США Дональд Трамп минулого місяця повідомляв Зеленському про можливість такої угоди. Водночас згодом американський лідер змінив позицію та закликав Пентагон спершу поповнити власні запаси після інформації про значні витрати ракет Сполученими Штатами на початку війни з Іраном. За словами Терех, навіть за наявності політичної підтримки реалізація домовленостей щодо виробництва Patriot PAC-3 може зіткнутися з проблемами через обмежені можливості виготовлення необхідних компонентів. Натомість представниця Fire Point вважає доцільнішим укласти окрему угоду щодо виробництва Україною головок самонаведення. Ці системи розміщуються в носовій частині ракет і забезпечують їхнє автономне наведення на ціль. Терех назвала їх «критично важливим і найскладнішим у виробництві» компонентом. Водночас далекобійна ракета FP-9, за словами Терех, може бути готова вже восени, «якщо ніхто не втручатиметься в нашу роботу». У разі успішної реалізації проєкту Україна стане однією з приблизно 12 держав, які володіють подібними можливостями. Україні більше не треба просити дозволу бити по цілях Наразі Україна активно використовує далекобійні безпілотники. Серед них — FP-1 виробництва Fire Point із дальністю до 2300 км та FP-2, здатний долати до 700 км. Їх застосовують, зокрема, для ударів по російській нафтопереробній галузі та логістичній компанії Wildberries. «Цього року ми атакували Росію вдвічі більшою кількістю безпілотників, ніж вона атакувала нас. Про таке ми не могли мріяти 2022 року. І ми всі зробили це разом — українська армія, політики та виробники. І це наша спроможність, незалежна від інших, — більше не потрібно просити дозволу завдавати ударів по цілях», — акцентувала Терех. Тепер Україна прагне розширити свої можливості та перейти до використання значно потужнішого ракетного озброєння. Можливості ракети FP-9 та загроза з боку Росії Fire Point уже розробила крилату ракету FP-5 «Фламінго», яка здатна нести бойову частину масою 1 метрична тонна на відстань до 3000 км. Водночас її застосування поки що залишається епізодичним. Балістична FP-9 може стати складнішою ціллю для російської протиповітряної оборони, а також дозволить атакувати пускові позиції ворожих ракет. Такий підхід може бути ефективнішим за спроби перехоплювати ракети вже після їхнього запуску по Україні. Паралельно з розробкою та запуском у виробництво нових ракет Fire Point стикається із загрозою з боку Росії, яка намагається завдавати ударів по українських виробничих і дослідницьких об’єктах. У Москві українські балістичні ракети та збільшення виробництва далекобійних і середньодальніх дронів вважають серйозною загрозою. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький. За його словами, російська сторона проводить розвідувальну діяльність. «Вони намагаються не допустити, щоб ми перейшли до масового виробництва цієї зброї», — сказав він. Терех також підтвердила, що українські виробники працюють під значним тиском через російську загрозу. «Ніхто, крім наших партнерів, не хоче, щоб Україна була озброєна власною балістикою. Саме тому ми працюємо під таким величезним тиском», — сказала вона.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287970-kiyevu-blshe-ne-znadobitsya-prositi-dozvolu-biti-po-clyah-u-rf-koli-zyavitsya-ukrayinska-balstika.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287941-udari-po-rozpodlchih-centrah-chi-bude-defcit-produktv.html Thu, 13 Aug 2026 18:14:13 +0300
Удари по розподільчих центрах Fozzy Group та Novus, а також по окремих виробничих і розподільчих потужностях постачальників спричинили локальний дефіцит деяких товарів і змусили виробників та мережі шукати нову модель постачання. РБК-Україна з'ясувало, як адаптуються постачальники до логістичних труднощів і якої підтримки очікують учасники ринку. Серія останніх ударів по логістичній інфраструктурі оголила вразливість продуктового ритейлу, насамперед Fozzy Group та Novus, до втрати розподільчих центрів (РЦ) – вузлових складів, через які проходить основний товаропотік мереж. Проблема має загальноринковий масштаб. За оцінками Expandia, від 24 лютого 2022 року в Україні було пошкоджено 1,05 млн кв. м складських площ, з яких близько 750 000 кв. м. припадає на Київський регіон. Лише на початку серпня на Київщині були виведені з ладу приблизно 100 000 кв. м площ комерційної нерухомості. Для продуктових мереж проблема проявилася передусім у перебоях із постачанням. Після 5 серпня в магазинах "Сільпо", "Фора" та Thrash спостерігається локальний та тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, включаючи молочну продукцію та тютюнові вироби. У підсумку постраждали не лише самі ритейлери, а й постачальники, які втратили канали збуту або й власні потужності. На рівні полиць це виглядає як локальний дефіцит окремих товарів і тимчасове звуження асортименту, однак дефіциту виробництва немає: заводи продовжують працювати. Джерело проблеми – зруйнована логістика, яка перериває доставку між виробником і магазином. Як виробники переживають логістичний збій Цього літа атак РФ зазнали такі виробники, як Danone, Lactalis (ТМ Lactel, ТМ President) та Яготинський молокозавод дитячого харчування – у них були зруйновані або пошкоджені розподільчі потужності, нагадав виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур у коментарі РБК-Україна. Одночасно удари по логістичних центрах самих мереж Fozzy Group призвели до того, що асортимент молочної продукції на полицях "Сільпо" й "Фора" помітно збіднів, представляючи бренди обмеженого кола виробників. Паралельно постраждало постачання тютюнових виробів. У пресслужбі Japan Tobacco International визнали: "Знищення розподільчих центрів стало серйозним викликом для торговельних мереж і потребує значної перебудови логістичних процесів". Компанія розраховує, що продукція поступово повертатиметься на полиці до кінця тижня 10-16 серпня. Комерційний директор Philip Morris Ukraine Михайло Муллер пояснив РБК-Україна, що в частині магазинів полиці вже заповнені, а для інших компанія розглядає альтернативні варіанти. "Ми, як виробник та імпортер, не постачаємо продукцію напряму в кожен окремий магазин. Товар до мереж постачається або зусиллями самих мереж, або через дистриб'юторів", – зазначив Муллер. Як тимчасове рішення Philip Morris Ukraine розглядає постачання продукції через дистриб'юторів до тих мереж, які раніше возили товар власними силами. Спільною проблемою для виробників молочної продукції, дитячого харчування та тютюнових компаній стало порушення централізованої логістики. Водночас механізми втрат відрізняються: одні компанії зазнали пошкодження власних потужностей, інші – перебоїв у постачанні до торговельних мереж. Пряма доставка може допомогти лише частково Ідея тимчасово перевести частину поставок на прямі доставки до магазинів, оминаючи пошкоджені РЦ, виглядає логічною, але ані виробникам, ані ритейлерам не вистачає інфраструктури, транспорту та персоналу для регулярного обслуговування сотень торговельних точок. Як пояснює комерційний директор Philip Morris Ukraine, компанія як виробник та імпортер не постачає продукцію напряму в кожен окремий магазин: товар до мереж надходить або зусиллями самих мереж, або через дистриб’юторів. У JTI також наголошують, що "знищення розподільчих центрів стало серйозним викликом для торговельних мереж і потребує значної перебудови логістичних процесів", а повний перехід на модель обслуговування окремих торговельних точок є для компанії нереалістичним. Перехід на DSD додатково збільшив би навантаження на самі магазини, які змушені були б приймати більше автомобілів і працювати з більшою кількістю постачальників, залучаючи додатковий персонал і складські площі. За оцінкою виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, близько 75% виробників наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель. Більшість підприємств історично працювала через РЦ і не формувала автопарк та штат для доставки невеликих партій до тисяч торговельних точок. "Забезпечити 100-відсоткову розвозку по всіх приблизно 1300 магазинах АТБ чи 800–900 магазинах Fozzy Group переробні підприємства фізично не можуть", – підкреслив виконавчий директор СМПУ. У таких умовах прямі поставки можуть лише частково пом’якшити перебої – на окремих маршрутах, у певних регіонах або для конкретних категорій товарів – але не здатні замінити розподільчі центри, відновлення або створення альтернативних яких є ключовою умовою стабілізації товаропотоків. Зруйновані РЦ загострили питання розподілу ризиків Перебудова логістики потребує додаткових витрат на транспортування, залучення дистриб’юторів і використання тимчасових складських потужностей. Учасники ринку поки не мають спільного бачення, як ці витрати мають розподілятися між мережами та постачальниками. За словами виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, окремі мережі вимагають від виробників 100% компенсації логістичних ризиків. Якщо така практика пошириться, постачальники можуть переорієнтуватися на інші канали збуту – зокрема, на іншу дистрибуцію, внутрішній ринок або експорт, зазначає експерт. Для споживачів це може означати тимчасове скорочення асортименту, заміну окремих брендів і потенційне подорожчання товарів через вищу вартість доставки. Водночас йдеться передусім про перебої в ланцюгах постачання, а не про дефіцит виробництва. РБК-Україна звернулося до відомих ритейлерів з проханням прокоментувати цю інформацію, однак вони утримались від коментарів з міркувань безпеки. Хто постраждав найбільше: переробники, курятина та тютюнові Найбільш вразливими залишаються категорії з коротким терміном придатності. Голова Асоціації ритейлерів України (RAU) Андрій Жук наголошує, що саме молочні продукти, м'ясо, риба та охолоджені товари першими потрапляють під удар при збоях холодильної логістики. Якщо одночасно постраждають кілька вузлів однієї мережі та виникнуть проблеми у постачальників, локальне скорочення асортименту може затягнутися. Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка підтверджує, що логістичні перебої суттєво вдарили по компаніях харчової переробки: "Удари по логістиці дуже вплинули, компанії понесли великі збитки". Особливо складна ситуація у постачальників та експортерів молочної продукції та охолодженого м’яса. Через обмеження морського експорту українські компанії змушені використовувати сухопутні маршрути через Румунію та інші країни ЄС, а автомобільні перевезення до країн Центральної Азії через високу вартість логістики економічно невигідні. Тютюнові імпортери, своєю чергою, зіткнулися не лише з логістичним, а й із фіскальним викликом: частина продукції була знищена ще до введення в обіг, однак акциз на неї вже сплачений. За оцінками учасників ринку, проблема наразі полягає передусім не у дефіциті виробництва, а в розриві окремих ланцюгів постачання. Його подолання залежить від швидкості відновлення РЦ і гнучкості регуляторних процедур. Держава і бізнес: варіанти порятунку та критика Учасники ринку сформулювали кілька конкретних запитів до держави. У тютюновій компанії JTI пропонують два кроки: механізм коригування акцизу для продукції, знищеної до введення в обіг; тимчасовий дозвіл переміщувати товар з пошкоджених складів навіть якщо частково не працює відеоспостереження – інакше компанії ризикують ліцензією, шукаючи нові приміщення в умовах війни. Арсен Дідур додає до переліку логістичну субсидію для компенсації вартості перевезень та диференціацію транспортних шляхів – активніше використання "Укрзалізниці" й сухопутних маршрутів через Румунію та Польщу замість заблокованого морського експорту. Також він пропонує залучити міжнародні страхові компанії для страхування воєнних ризиків. Андрій Жук у цьому ж контексті наголошує на пільговому кредитуванні, страхуванні воєнних ризиків, спрощенні дозвільних процедур і прискореному ввезенні холодильного обладнання – уряд уже почав опрацьовувати доступ бізнесу до державних складських площ. Проте економіст Олег Устенко застерігає від надмірних сподівань на державну допомогу: за його оцінкою, пільгове фінансування вкрай обмежене і забюрократизоване, а тому не може розглядатися як повноцінна альтернатива ринковим рішенням. Додатковий ризик – висока інфляція та можлива девальвація гривні, які підвищуватимуть внутрішню вартість імпортованих товарів і обладнання незалежно від пільгових режимів. На тлі цієї критики галузь не розраховує на масштабне пільгове фінансування і натомість просуває більш вузькі, практичні рішення – диверсифікацію маршрутів, логістичні субсидії та фіскальні послаблення – інструменти, які менше залежать від бюрократичних процедур і швидше дають ефект в умовах, коли основні морські шляхи обмежені, а безпекова ситуація залишається непередбачуваною. * * * Швидкої заміни розподільчим центрам наразі немає: прямі поставки та альтернативні маршрути можуть лише частково компенсувати перебої. Ринок потребує відновлення складської інфраструктури, збалансованого розподілу ризиків і точкової державної підтримки, тоді як для споживачів основним наслідком залишаться тимчасові зміни асортименту, а не системний дефіцит.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287941-udari-po-rozpodlchih-centrah-chi-bude-defcit-produktv.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287877-vstignuti-na-ltak-bometrichniy-kontrol-u-yes-prizvv-do-zblshennya-cherg-v-aeroportah.html Wed, 12 Aug 2026 14:01:30 +0300
Нова система біометричного прикордонного контролю ЄС Entry/Exit System (EES) спричинила значні затримки для пасажирів у розпал літнього сезону. Через довгі черги окремі аеропорти та прикордонні пункти тимчасово призупиняють збір біометричних даних, коли кількість пасажирів перевищує пропускну спроможність системи. Про це пише POLITICO. Що таке EES Систему біометричного контролю на кордоні поступово запроваджували з жовтня 2025 року, а повністю система запрацювала 10 квітня 2026 року. Вона поширюється на громадян країн, що не входять до ЄС, які в’їжджають до 29 європейських країн, що використовують систему EES. Більшість із них входить до Шенгенської зони. Замість звичних штампів у паспорті пасажири мають проходити електронну реєстрацію. Під час першої реєстрації необхідно надати паспортні дані та пройти фотографування. У безвізових мандрівників також сканують чотири відбитки пальців. Водночас у власників короткострокових віз відбитки пальців уже зберігаються у Візовій інформаційній системі, тому в EES для них реєструють зображення обличчя. Відбитки пальців дітей до 12 років не сканують. Дані в EES зберігаються протягом визначеного законодавством строку. Для більшості записів він становить три роки. В окремих випадках індивідуальна справа може зберігатися три роки і один день після останнього виїзду або відмови у в’їзді. Якщо виїзд не зафіксований, дані можуть зберігатися до п’яти років після завершення дозволеного строку перебування. Метою EES є автоматизація реєстрації перетинів кордону, контроль термінів перебування іноземців та фіксування випадків використання чужих документів або інших видів шахрайства з особою. Через EES пасажири можуть годинами стояти в чергах Нова процедура виявилася складнішою для прикордонних служб, особливо в періоди пікового туристичного навантаження. У популярних туристичних пунктах пропуску пасажири змушені чекати годинами. За даними POLITICO, керівники авіакомпаній та представники аеропортів повідомляли про проблеми у Франкфурті, Брюсселі, Амстердамі та Мілані. У деяких пунктах пропуску пасажири не встигали на стикувальні та інші рейси. Зокрема, генеральний директор Lufthansa Карстен Шпор заявив, що через EES пасажири пропускали стикувальні рейси. "Стикувальні рейси були пропущені через систему в’їзду до ЄС", — сказав він. Проблема виникла не лише через технічні можливості системи. Для здійснення всіх процедур EES потрібен додатковий персонал, а кожен пасажир, який реєструється вперше, потребує більше часу на проходження контролю. Представник профспілки прикордонників в аеропорту Мілан-Мальпенса Крістіан Стернавіто зазначив, що нинішньої кількості працівників недостатньо для роботи системи в періоди найбільшого навантаження. За його словами, в аеропорту працюють близько 35 співробітників прикордонного контролю, однак у пікові години потрібно ще 10–15 працівників. Не варто було й очікувати, що EES працюватиме на повну потужність за нинішньої кількості персоналу, оскільки нова система потребує більше часу, сказав він. Аеропорти почали призупиняти збір біометрії Через утворення довгих черг деякі аеропорти використовують передбачений європейськими правилами механізм тимчасового призупинення збору біометричних даних. В Air France-KLM повідомили POLITICO, що під час формування черг у періоди літнього пікового навантаження збір біометрії тимчасово призупиняють, щоб забезпечити нормальний рух пасажирів у паризьких та амстердамських вузлових аеропортах. Подібна практика застосовується і в інших великих транспортних вузлах, зокрема у Франкфурті, Брюсселі та Мілані. Водночас це не означає повного вимкнення EES або скасування прикордонного контролю. У таких випадках прикордонні служби можуть не збирати відбитки пальців і зображення обличчя, але продовжувати реєструвати дані про проїзний документ та здійснювати контроль відповідно до правил. У Брюссельському аеропорту призупинення збору біометрії почалося ще до літнього сезону. Наприкінці березня там отримали спеціальний дозвіл на відступ від повної процедури після того, як за 21 годину 600 пасажирів не встигли на свої рейси. Бельгійська федеральна поліція підтвердила, що прикордонний контроль може застосовувати цей виняток за необхідності. При цьому призупинення збору біометрії не означає повної відмови від прикордонного контролю. За даними бельгійської поліції, дані про проїзний документ пасажира все одно вносять до системи, а контроль продовжує здійснюватися відповідно до правил. Єврокомісія дозволила послаблення до 6 вересня Через проблеми з пропускною спроможністю та тиск з боку туристичної галузі Європейська комісія дозволила тимчасово послабити процедури на період літнього піку. Такий режим діє до 6 вересня 2026 року. Водночас дев’ять урядів, серед яких вісім країн ЄС та Швейцарія, закликають продовжити можливість застосування цих винятків і після цієї дати. Єврокомісія наголошує на перевагах EES для безпеки. За словами представника Єврокомісії Гійома Мерсьє, система підвищує безпеку громадян ЄС та замінює паперові штампи сучасною системою реєстрації та перевірок. У Єврокомісії також заявляли, що використання біометричних перевірок дозволило виявити випадки шахрайства з особою, які за старої системи, ймовірно, залишилися б непоміченими. Що це означає для українців Українці, які подорожують до країн, що використовують EES, також підпадають під правила системи як громадяни країни, що не входить до ЄС, якщо в’їжджають на умовах короткострокового перебування. Водночас EES зазвичай не застосовується до громадян країн поза ЄС, які мають чинний дозвіл на проживання або довгострокову візу, видані європейською країною. Під час першої реєстрації в системі мандрівнику потрібно буде надати дані про проїзний документ і зробити фотографію. Для безвізових мандрівників додатково сканують відбитки пальців. Надалі система використовуватиме вже створений цифровий запис під час перетину кордону. Зазвичай тривалість проходження контролю залежить від конкретного пункту пропуску, кількості пасажирів, технічного стану обладнання та кількості працівників. Тому під час подорожей до ЄС варто враховувати можливість довшого проходження паспортного контролю, особливо в аеропортах із великим пасажиропотоком. Окремі випадки затримок у чергах на кордоні уже призводили до пропущених стикувальних рейсів, хоча ситуація в різних пунктах пропуску суттєво відрізняється. Наприклад, один із пасажирів Eurostar розповів POLITICO, що в лондонському вокзалі St Pancras біометричну процедуру пройшов приблизно за 15 хвилин. Водночас інший мандрівник повідомив, що під час поїздки через німецький аеропорт узимку процедура тривала 40–50 хвилин. Що буде після 6 вересня Поки що Єврокомісія дозволила тимчасово призупиняти збір біометрії під час надзвичайного літнього навантаження до 6 вересня. Дев’ять урядів уже виступають за продовження такого механізму. Проблеми з EES також можуть стати лише першим етапом масштабнішої зміни правил перетину європейських кордонів. Наступною буде система ETIAS, тобто Європейська система інформації та авторизації подорожей. Вона передбачатиме попередню онлайн-реєстрацію, перевірку безпеки та сплату збору для громадян країн, які можуть подорожувати до Європи без візи. ETIAS має запрацювати у четвертому кварталі 2026 року. І хоча точну дату запуску поки не оголосили, відомо, що система буде потрібна для поїздок до 30 європейських країн, а її вартість становитиме 7 євро. Які права має пасажир під час контролю в аеропорту — поради юриста Ситуація з посиленням контролю на кордонах ЄС привертає увагу не лише через черги, а й через питання прав пасажирів під час перевірок. Особливо важливо розрізняти авіаційний контроль безпеки, прикордонний та митний контроль. Для кожного з них діють різні правила. Водночас процедура EES сама по собі передбачає перевірку документів і збір біометричних даних, а не особистий огляд чи вимогу роздягнутися. Правила щодо огляду залежать від того, яка саме служба його проводить. Особливо важлива стаття 186f польського Закону про авіацію. Вона прямо вимагає, щоб ручний огляд проводився у спосіб, що якомога менше порушує інтимність людини Як пояснює Фокусу юрист ЮК "Приходько та партнери" Данило Віннік, остаточна правова оцінка конкретного інциденту залежить від того, яка саме служба проводила процедуру, а також від відеозаписів та інших доказів. Якщо пасажира, наприклад, змушують роздягнутися до спідньої білизни у відкритій зоні аеропорту на очах у сторонніх, за відсутності надзвичайної загрози це може свідчити про можливе порушення польського законодавства та права людини на приватність і гідність. За словами юриста, звичайна перевірка паспорта сама по собі не дає посадовцям права змушувати людину роздягатися. Під час авіаційного контролю пасажира можуть попросити зняти верхній одяг або окремі предмети, якщо це необхідно для перевірки. Однак таке втручання має бути необхідним та пропорційним конкретному ризику. Зокрема, польський закон про авіацію передбачає, що ручний огляд має проводитися способом, який якомога менше порушує інтимність людини. Огляд поверхні тіла повинен проводити працівник тієї самої статі та в умовах, які гарантують приватність. Водночас ця норма стосується передусім авіаційного контролю безпеки, а не автоматично всіх процедур, які проводить прикордонна служба. Звичайна перевірка паспорта сама собою не надає посадовцям права змушувати людину роздягатися Якщо ж особистий огляд проводить прикордонна служба, діють окремі правила. За загальним правилом така процедура також має проводитися у приміщенні, недоступному для сторонніх, працівником тієї самої статі та лише в необхідному обсязі. Конкретні вимоги залежать від законодавства відповідної країни та підстав проведення огляду. "Звичайний поспіх, черга або суб’єктивна "підозрілість" пасажира самі по собі не створюють надзвичайної ситуації, яка дозволяла б ігнорувати гарантії приватності", — зазначає Данило Віннік. Юрист радить пасажирам в разі конфліктної ситуації не чинити фізичного опору, але вимагати пояснити, яка саме процедура проводиться, якою службою та на якій правовій підставі. Також варто зафіксувати ім’я та посаду працівника, попросити викликати керівника зміни, за можливості вимагати проведення огляду в окремому приміщенні та працівником тієї самої статі. Після інциденту юрист радить зберегти посадковий талон, зафіксувати точний час і місце події, знайти свідків та звернутися із запитом про збереження записів камер відеоспостереження, оскільки вони можуть бути автоматично видалені. У разі порушення прав пасажир може звертатися зі скаргами до відповідних органів залежно від того, яка служба проводила контроль. Також можливі звернення до омбудсмана, консульства України та, за наявності підстав, вимоги про захист особистих немайнових прав. "Навіть коли поглиблений огляд має законну мету, закон не дозволяє перетворювати його на публічне приниження. Безпека аеропорту може вимагати ретельної перевірки, але не скасовує гідність, приватність і право пасажира знати, хто, чому та на якій правовій підставі змушує його роздягатися", — підсумовує Данило Віннік.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287877-vstignuti-na-ltak-bometrichniy-kontrol-u-yes-prizvv-do-zblshennya-cherg-v-aeroportah.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287829-udar-pomedikam-pedagogam-tabyudzhetnikam-tarifi-na-proyizd-u-kiyev-viklikali-spravzhny-shok.html Tue, 11 Aug 2026 15:04:10 +0300
У Києві вже майже місяць діють нові тарифи на проїзд у комунальному транспорті: місцева влада збільшила їх майже у чотири рази — з 8 до 30 гривень. Таке різке зростання вартості вже відчутно вдарило по гаманцях людей із невеликими доходами. Крім того, з 1 серпня подорожчав проїзд і в приватних маршрутках столиці — до 20–25 гривень за поїздку. Підвищення тарифів ударило по гаманцях киян Про серйозні проблеми вже заявляють столичні медики. Після подорожчання проїзду медперсонал лікувальних закладів може скоротитися, що загрожує колапсом для галузі. Йдеться насамперед про медичних сестер та санітарок, які щоденно приїжджають на роботу до Києва з області. На думку Ольги Голубовської, заслуженої лікарки України, медичний працівник, який щодня їздить із Білої Церкви чи інших міст області, платить орієнтовно 250 гривень за автобус в один бік. У Києві ще потрібно дістатися роботи: це додаткові 60 гривень за пересадковий квиток, плюс 25 гривень вартість маршрутки за потреби. Дорога назад коштує стільки ж. У результаті лише транспорт може обходитися понад 600 гривень за одну зміну. «За 20–22 робочі зміни на місяць транспортні витрати перевищують 12 тисяч гривень! Для багатьох це сума, співставна з їхньою місячною заробітною платою. Виходить, що людина працює лише для того, щоб мати можливість приїхати на роботу», — наголошує Ольга Голубовська. Експерти: справжній ефект подорожчання проявиться восени У громадській організації «Пасажири Києва» погоджуються: через підвищення вартості проїзду страждатимуть саме містяни з невеликим доходом, яким потрібно часто користуватися транспортом. Водночас експерти додають, що від моменту підвищення минув лише місяць, тож люди ще не відчули проблеми на повну силу — далі ситуація може ускладнитися. Передусім це пов’язано з тим, що зараз певна частина киян досі користується запасом пільгових поїздок за ціною 6,50 грн, які вони придбали перед подорожчанням. Окрім цього, частина людей не надто активно їздить громадським транспортом улітку через виїзд із міста, російські атаки та сезон відпусток — попри війну люди намагаються відпочити. «Поки ніяких помітних розбіжностей стосовно пасажиропотоків ми не виявили, валідація проїзних квитків відбувається без якихось істотних змін. Це можна пояснити тим, що до середини вересня багато людей у Києві мають можливість користуватися оптовими поїздками по 6,5 грн, які вони придбали до підвищення тарифів на проїзд. Поки у людей є ці поїздки, то здорожчення буде не так сильно впливати на кількість валідацій і пасажиропотоки у місті. Всі наслідки подорожчання більш коректно можна буде аналізувати після 15 вересня, коли ці поїздки буде скасовано. І містяни будуть змушені купувати поїздки по 30 гривень або ж оптові за 25 гривень», — пояснює ТСН.ua Олександр Гречко, співзасновник ГО «Пасажири Києва». Саме після цієї дати стане чітко зрозуміло, наскільки в Києві скоротився пасажиропотік і як містяни сплачують нову вартість. Удар по медиках, освітянах та бюджетниках «Стосовно проблеми, про яку вже зараз говорять медики, а саме про витрати на проїзд медичних сестер і санітарок, які щодня приїжджають до Києва на роботу, то це цілком можливо. Ще місяць тому мав розмову з лікарями з державних лікарень і поцікавився, чи є пільги на проїзд у медичних працівників. Їх у них немає, люди змушені платити повну вартість вже зараз. На жаль, місто не подбало про запровадження таких пільг або про транспорт, який би розвозив медиків хоча б до метро. Все це дуже боляче битиме по гаманцях саме людей, які працюють у сфері медицини: лікарів, медсестер, санітарок. А з вересня до них доєднаються освітяни: вчителі, викладачі, науковці, бібліотекарі. Тобто містяни, які отримують невеликі кошти, а користуватися громадським транспортом змушені регулярно», — каже Олександр Гречко. Якщо раніше людина витрачала на проїзд 500 гривень, то тепер доведеться віддавати 2000 і більше. Це суттєвий удар по бюджету працівників цих сфер, який не мине безслідно. За словами Олександра Гречка, хтось буде змушений звільнятися, а хтось — шукати житло ближче до роботи або змінювати її. За таких тарифів людям доведеться працювати лише заради дороги на роботу, що загрожує соціальним вибухом та зростанням невдоволення. «Громадський транспорт має бути доступним і мати нормальне тарифне меню, щоб забезпечувати мобільність більшості людей у місті. Це основа для нормального життя людей із невеликими статками. Інша справа — люди, які можуть собі дозволити автомобіль. Підвищення цін на пальне не вплинуло на те, щоб автомобілів стало менше на вулицях Києва. Автовласники один раз мали змогу отримати від держави кешбек за паливо, і вже понад два місяці його немає — і нічого, автомобілі їздять: ніхто масово не продає автівки і не відмовляється від них. А от малозабезпечені люди, яких позбавили можливості користуватися громадським транспортом — медики, освітяни, соціальні працівники та багато інших — потерпатимуть. Для них це підвищення буде великим ударом по гаманцю», — додає Олександр Гречко. Він також згадує інфографіку від КМДА, яку називає маніпулятивною: уній йшлося про те, що середня зарплата у Києві нібито становить 50 тисяч гривень. За словами експерта, люди з такими доходами зазвичай не користуються метрополітеном, а їздять на власних авто. «Маніпуляція якраз у тому, що дуже невелика кількість населення Києва отримує заробітну платню в 50 чи більше тисяч гривень, а більшість людей отримує менші гроші. І відповідно для них підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті є дуже вагомою статтею витрат. Киянам просто не дали можливість користуватися дешевими проїзними, як це працює у європейських містах. Там вартість проїзного на місяць — 1,5% від середньої чи мінімальної зарплати, а у Києві — 10–15%. Це суттєво більші витрати на те, на що люди взагалі не повинні сильно витрачатися. Все це потягне за собою негативні наслідки, які вже зараз відчувають медики. Ситуація погіршиться у вересні, коли платити за дорогий громадський транспорт будуть змушені всі», — зауважує Олександр Гречко. Чому безкоштовний транспорт у Харкові — це «красива казка» На запитання, чому у Харкові проїзд у транспорті безкоштовний і чи не означає це, що тамтешня влада більше піклується про містян, експерт відповідає скептично. «Тема безкоштовного проїзду — це красива казка. Якщо у Харкові безкоштовний проїзд, то тамтешній мер думає не про людей, а про вибори. Безкоштовний проїзд у громадському транспорті Харкова має свою ціну. А вона така: харківські транспортні підприємства не платять за комунальні послуги, зокрема за електроенергію. У Харкова багатомільярдні борги за спожиті послуги. Ось що стоїть за безкоштовним проїздом. Харків просто накопичує велетенські борги, які несуть шкоду для усієї країни», — зауважує Олександр Гречко. Він переконаний, що безкоштовний транспорт і послуги, які надаються бездумно, шкодять усім українцям, адже перед енергетиками та комунальниками накопичуються колосальні борги. «Проїзд у громадському транспорті не може бути безкоштовним, він має бути збалансованим. Тобто за будь-яких варіантів має бути певний тарифний мінімум, щоб для людей ці витрати не були суттєвими, але вони мають платити за проїзд. Коли підприємство не отримує «живі» гроші, це одразу спричиняє економію, що позначається на запчастинах, якості обслуговування, зарплатах працівників. Так не має бути. Та й пасажир більше цінуватиме транспорт, за який сплачує кошти, хоч і невеликі, аніж той, де їздить безкоштовно», — пояснює експерт. Досвід Вінниці: як сформувати грамотне тарифне меню З 1 серпня вартість проїзду зросла і у Вінниці. Експерт не називає місцеве тарифне меню ідеальним, проте вказує на суттєву відмінність від підходів столичної влади. «У Вінниці разова поїздка коштує 25 гривень. Але якщо житель міста купує проїзний на місяць — а він там, до речі, починає діяти не з першого календарного дня, а з будь-якого числа, коли його придбали, — тоді разова поїздка обходиться у 15 гривень. Тому у Вінниці подорожчання відбулося, але 25 гривень — це більше для гостей міста, туристів, які приїхали туди на пару днів. А для містян, які користуються транспортом щодня, є можливість купувати квиток, дешевший на третину», — каже Олександр Гречко. У Києві ж ця знижка значно менша. Ще один показовий факт: проїзд у маршрутках Вінниці коштує 30–35 гривень. Тобто тарифне меню продумане так, щоб комунальний транспорт був вигіднішим за умови купівлі проїзного. «У Києві все зробили абсолютно навпаки: дешеві проїзні квитки відсутні, а разові квитки по 30 гривень лише створюють умови для того, щоб люди пересідали на приватні маршрутки, які дешевші на 5 гривень. Не здивуюся, якщо у перспективі маршрутки подорожчають до 30 гривень уже у вересні», — підсумовує Олександр Гречко.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287829-udar-pomedikam-pedagogam-tabyudzhetnikam-tarifi-na-proyizd-u-kiyev-viklikali-spravzhny-shok.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287817-dostupnst-lkuvannya-v-ukrayin-mediki-byut-na-spoloh-cherez-noviy-nakaz-moz.html Tue, 11 Aug 2026 10:52:03 +0300
Тиск 190/120? Ідіть додому. Інфаркт? Це не привід для госпіталізації. Українські медики б'ють на сполох через новий наказ МОЗ, який змушує лікарів чекати, поки пацієнт опиниться між життям і смертю. Як нові правила вплинуть на доступність лікування — з'ясовував Фокус. З серпня стало складно потрапити та пройти лікування в державних клініках. МОЗ України затвердило Стандарт "Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги" — наказ МОЗ від 30 липня 2026 року № 1044. Згідно з документом, госпіталізація має бути клінічно обґрунтованою. Недостатньо лише діагнозу чи бажання пацієнта — мають бути медичні показання. Документ встановлює єдині правила не лише щодо госпіталізації, а й щодо продовження лікування в стаціонарі, переведення між закладами та безпечної виписки. Мета благородна — створити єдину систему критеріїв госпіталізації, щоб, як зазначають у МОЗ, одним пацієнтам, які потребують допомоги, не відмовляли у ліжку в стаціонарі, а інші не лежали в стаціонарі без необхідності й лікувалися вдома. "Новий Стандарт" — це не про обмеження госпіталізації чи скорочення медичної допомоги. Якщо стан людини вимагає цілодобового спостереження, складного лікування або втручання, яке неможливо безпечно провести амбулаторно, пацієнта слід госпіталізувати. Водночас лікарняне ліжко саме по собі не є лікуванням — результат забезпечують діагностика, терапія, втручання та робота команди. Наше завдання — щоб кожен отримував допомогу в належному місці та відповідно до свого стану, а стаціонар завжди залишався доступним для пацієнтів із гострими та тяжкими станами", — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. В основу Стандарту лягли приклади з європейської практики. Основні показання до госпіталізації: важкий або нестабільний стан; ризик погіршення стану без стаціонарного лікування; необхідність цілодобового спостереження; необхідність лікування або обстеження, яке неможливо провести амбулаторно. Якщо ці критерії відсутні, пацієнт повинен лікуватися амбулаторно або в денному стаціонарі. Якщо ж пацієнта госпіталізували, лікар повинен регулярно оцінювати необхідність подальшого перебування в стаціонарі. Якщо підстав більше немає — пацієнта виписують або переводять на амбулаторне лікування. Встановлено режим спостереження протягом 24 годин, коли ще не зрозуміло, чи потрібна повноцінна госпіталізація. За цей час визначають подальшу тактику. Це нововведення вже викликало чимало запитань у медиків та обурення пацієнтів. Адже, по суті, артеріальний тиск 190/120 згідно з наказом № 1044 вже не є приводом для госпіталізації. Навіть якщо пізніше, вже з інсультом, "швидка" не встигне довезти до лікарні, уточнюють медики. "У нас у Дніпропетровській області вже не госпіталізували пенсіонера з інфарктом, якому "швидка" вдома, а потім по дорозі до лікарні — двічі проводила реанімаційні заходи за допомогою кардіостимулятора. У приймальному відділенні лікар-кардіолог, оглянувши пацієнта, сказав, що саме такий інфаркт не є приводом для госпіталізації", — розповідає Фокусу лікар Світлана Філоненко. А ще одному її пацієнту кілька днів тому відмовили у госпіталізації, сказавши, що для того, щоб його прийняли на стаціонарне лікування, його ШОЕ має бути не нижче 40. Підвищений рівень ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) означає, що в організмі відбувається запальний, інфекційний або аутоімунний процес, і потрібно шукати причини запалення. Звичайно, це не смертельно, але це тривожний сигнал, потрібно обстеження, пояснює лікар. "Але сьогодні ми зіткнулися з тим, що ургентним пацієнтам можуть відмовити в госпіталізації, відсилаючи їх до сімейного лікаря, тобто, по суті, лікуватися вдома. А якщо пацієнт за добу помре вдома, відповідатиме сімейний лікар?! Про це не зазначено в нових критеріях. Тобто виходить, що поки не почнеш помирати, до лікарні не потрапиш. Хоча й вмираючому можуть відмовити", — вважає лікар. Ліжко нададуть лише вмираючим, якщо вони доживуть Вся структура Наказу № 1044 побудована не для того, щоб гарантувати чи полегшити надання медичної допомоги. Вона спроектована так, щоб створити максимальну кількість юридичних та бюрократичних перешкод для її отримання, підкреслюють у ГО "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор"". Якщо раніше лікарі могли госпіталізувати пацієнта профілактично, щоб стабілізувати його стан і не допустити погіршення, то тепер держава вимагає дочекатися реальної загрози життю. Поки ваша сатурація не впаде до ≤92%, частота дихання не досягне ≥30 за хвилину, а середній артеріальний тиск не опуститься нижче 65 мм рт. ст. — для стаціонару ви є "амбулаторним пацієнтом". Цей документ робить так, що лікареві стає юридично небезпечно рятувати людину "на випередження", зазначають експерти. Щоб госпіталізувати пацієнта, який не відповідає жорстким критеріям стандарту, лікар повинен написати письмове обґрунтування, звернутися до завідувача для узгодження та щодня проходити моніторинг доцільності госпіталізації. Система буквально спонукає лікаря просто сказати: "У вас немає показань згідно з наказом, йдіть додому". Соціальні підстави для перебування в лікарні зведені до мінімуму. У наказі прямо зазначено, що відсутність транспорту, вихідний день або очікування планових консультацій не є підставою для продовження госпіталізації. Навіть якщо людину госпіталізують через соціальну безвихідь (наприклад, самотність або нездатність до самообслуговування), це дозволено лише як "тимчасовий захід" на 24–48 годин із постійними перевірками. Тобто пацієнтам, яким відмовлять у повноцінному ліжку, пропонують лікуватися в "амбулаторних умовах" або в денному стаціонарі. Для важкохворого з лихоманкою чи болем щоденні поїздки на крапельниці туди-сюди замість цілодобового спостереження — це знущання, а не доступна медицина. "Цей наказ — це свідоме звуження "горлечка" доступу до безкоштовної медицини. Ті пацієнти, у яких є гроші, просто розвернуться й поїдуть до приватних клінік, де їх покладуть у стаціонар, не чекаючи на передкоматозний стан. А ті, хто повністю залежить від держави, залишаться вдома чекати, поки їхній стан не стане достатньо "критичним" для виклику швидкої допомоги. Тому це не реформа і не покращення. Це холоднокровне, технічне відсікання громадян від бюджетних коштів", — до такого висновку приходять експерти центру. Пастка для лікарів Практикуючі лікарі здивовані новим документом. З одного боку, логіка зрозуміла: не кожна людина потребує цілодобового стаціонарного лікування. Необґрунтовані госпіталізації дійсно спричиняють зайві витрати. Як написав у Facebook засновник медичного центру Святої Терези Михайло Смачило, у Стандарті серед підстав враховується не лише погіршення окремих показників, а й "стійка тенденція до погіршення кількох показників". "А що таке "стабільна тенденція"? Година? Шість годин? Доба? Кілька повторних звернень? І головне питання: де саме пацієнт повинен чекати, поки ця тенденція стане достатньо "стабільною"? Вдома? Лікар може бачити, що перед ним літня людина, пацієнт із тяжкими супутніми захворюваннями, імуносупресією або високим ризиком стрімкого погіршення стану. Але потрібних цифр у таблиці ще немає. Відступ від критеріїв допускається за наявності задокументованих клінічних підстав або значних соціальних ризиків. Однак таке рішення потрібно узгодити з завідувачем відділення та/або черговим лікарем, а потім окремо розглядати під час щоденного моніторингу госпіталізацій. Тобто лікарю начебто залишили право на клінічне рішення, але одразу змусили це право узгоджувати, пояснювати та обґрунтовувати", — підкреслює медик. І лікар, за словами Смачило, опиняється в пастці: госпіталізував без повного набору критеріїв — пояснюй, чому зайняв ліжко і хто оплатить лікування. Не госпіталізував, а пацієнту стало гірше — пояснюй родині, керівництву, інспекторам та правоохоронцям, чому не передбачив небезпеку. Відповідальність лягає на конкретного лікаря. А свобода професійного рішення стає дедалі меншою. Ще один ризик — виписка пацієнта, підкреслює лікар. Людина може вже не потребувати реанімації чи безперервних процедур, але залишатися в нестабільному стані, потребувати спостереження, коригування лікування або швидкого втручання у разі погіршення стану. Але коли заклад щодня мусить пояснювати тривалість перебування пацієнта, дуже легко перетворити медичне рішення на фінансове: не "чи вже безпечно виписувати?", а "чому він досі займає ліжко?" "Ми живемо в країні, де триває війна. Не кожна людина має транспорт, рідних поруч, можливість завтра знову приїхати до лікаря або швидко викликати допомогу. Не в кожній громаді є доступний денний стаціонар, необхідні обстеження та цілодобове медичне спостереження. Тому відмова в госпіталізації — це не завжди "лікування вдома". Іноді це означає, що пацієнт залишається сам на сам зі своєю хворобою", — підкреслює лікар і констатує: коли правило стає важливішим за людину — це вже не медицина. Це економія на ризиках, за яку в кінцевому рахунку заплатять пацієнти та лікарі. Є гроші — буде лікування Затверджені критерії — це практично всі реанімаційні стани та хірургічна патологія. До цього часу не було таких жорстких меж, констатують медики. Тому загалом зменшиться кількість госпіталізацій до стаціонарів терапевтичного профілю, адже не все можна обґрунтувати соціальними показаннями чи недоступністю повноцінного амбулаторного лікування. І це при тому, що денні стаціонари практично всі ліквідовані, лікарі первинної ланки не мають права призначати ін’єкції та інфузії. На практиці доступність стаціонарної допомоги зменшиться, а альтернативи не створено. Єдиний вихід — домовлятися з лікарями, шукати "знайомства", нести подарунки тощо, або звертатися до приватної клініки, де є все — від денного стаціонару до можливості госпіталізації, хоча й вони теж повинні дотримуватися тих самих правил, що й державні заклади. Але вони заробляють і навряд чи відмовляться від грошей, які їм принесуть пацієнти за ліжко-місце.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287817-dostupnst-lkuvannya-v-ukrayin-mediki-byut-na-spoloh-cherez-noviy-nakaz-moz.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287785-lcenzya-na-virobnictvo-raket-patriot-chomu-tramp-peredumav-peredavati-tehnologyi.html Mon, 10 Aug 2026 17:52:25 +0300
Президент США Дональд Трамп пообіцяв Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot, але за кілька тижнів відмовився від своїх слів через побоювання, що технології опиняться в чужих руках. Про це повідомляє видання The Telegraph. Обіцянка, яку не виконали У липні на полях саміту НАТО в Анкарі Трамп звернувся до президента України Володимира Зеленського з несподіваною пропозицією. "Ми збираємося дати вам ліцензію на виробництво Patriot", - сказав тоді Дональд Трамп. Щойно американці показали українцям технологію виробництва, Трамп заявив, що заводи України могли б "досить швидко" розпочати випуск власних ракет. Чому Трамп передумав Мине лише кілька тижнів, і президент США змінить свою позицію. На засіданні кабінету міністрів у Кемп-Девіді, штат Меріленд, він визнав, що передавати такі технології складно. "Важко віддавати такі технології... Люди, яким ви даєте ці технології, можуть колись відвернутися від вас", - заявив Трамп. Зміна позиції сталася на тлі суперечки всередині адміністрації щодо того, чи варто передавати технологію, яка, за оцінками помічників і експертів, може потрапити до рук Росії. Радар, від якого залежить усе В основі бажання Києва отримати Patriot лежить невеликий радар, який виготовляє компанія Boeing на заводі в Алабамі. Ця деталь настільки просунута, що Білий дім обмежує її експорт навіть найближчим союзникам. Прилад називають активним радіолокаційним шукачем PAC-3 Ka-діапазону. Він служить очима та вухами перехоплювача - виявляє ракету, що наближається, в останні миті її польоту й направляє Patriot до прямого зіткнення. Діаметр носової частини ракети - близько 10 дюймів. Сам радар займає приблизно 8 дюймів. Під час вторгнення США в Ірак у 2003 році, за даними Boeing, він не пропустив жодної ракети. Чому це критично важливо для України Росія готується до чергової зимової кампанії ракетних та дронових ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі. Тим часом запаси ракет Patriot вичерпалися. "Кожен пакет протиракетної оборони рятує життя наших людей. І кожна ніч, коли у нас її немає, призводить до жертв", - сказав Зеленський. За наявною інформацією, шанси України отримати необхідні 300 ракет для захисту країни цієї зими виглядають незначними.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287785-lcenzya-na-virobnictvo-raket-patriot-chomu-tramp-peredumav-peredavati-tehnologyi.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287768-ekspert-rozpovv-koli-putn-bude-gotoviy-perevriti-rshuchst-nato.html Mon, 10 Aug 2026 11:55:54 +0300
6 серпня газета Wall Street Journal опублікувала статтю про нову оцінку розвідки США, в якій описується, як Володимир Путін може перевірити рішучість НАТО в найближчі роки, пише старший науковий співробітник Інституту миру та дипломатії у Вашингтоні Ендрю Латам в статті для 19fortyfive.  Зокрема, Латам зазначив, що чиновники описали цілий спектр варіантів – від кібератак і дій опосередкованих сил, за які можна не брати на себе відповідальність, до, в крайньому випадку, невеликого наземного вторгнення на східному фланзі альянсу в період між цією осінню та 2029 роком.  Автор додав, що раніше у Вашингтоні вважали, що Путін не ризикне провокувати НАТО, доки питання України залишатиметься невирішеним, але це припущення було спростоване на початку цього року, коли війна зайшла в глухий кут, а Кремль не зміг здобути необхідної перемоги. Науковець поділився, що в оцінці є один рядок, який майже ніхто не цитував повністю. Мова йде про найекстремальніший сценарій - обмежене наземне вторгнення. Латам зауважив, що воно оцінюється як малоймовірне, але шанси на його реалізацію поступово зростають з роками. "Автори документа не надають журналістам відсотків щодо таких питань, і те, що зрештою потрапило до друку, більше нагадує обережну оцінку прогнозиста, ніж ставки на тоталізаторі", - висловив думку автор статті. Він наголосив, що ця доповідь з’явилася приблизно через тиждень після того, як російська крилата ракета Х-101 впала на поле поблизу Тарнави-Колонії на сході Польщі.  "Обидві події мають значення з однієї й тієї ж причини: те, як НАТО реагує зараз на невелику провокацію, яку можна заперечити, є найкращим доказом того, як альянс відреагує на більш масштабну", - вважає Латам. Зокрема, літаки F-16 були підняті в повітря, а прокуратура в Любліні ідентифікувала уламки ракети вже за кілька днів. Міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс виступив на каналі LRT і заявив, що політична реакція НАТО на цей інцидент могла б бути набагато рішучішою. Автор статті зазначив, що це той самий чиновник, який раніше цього року стверджував, що "місії НАТО Eastern Sentry та Baltic Sentry вже дають відчутні результати: менше порушень повітряного простору та менша активність дронів". Також він відзначив менше інцидентів, спрямованих проти підводної інфраструктури в Балтійському морі. Науковець вважає, що найнебезпечнішою російською кампанією проти НАТО є та, яку можна заперечити, – вона здійснюється за допомогою кабельних мереж і дронів. Далі йдеться про сценарій, який лежить в основі всіх заголовків цього тижня, та про те, чому Москва має всі підстави його уникати. Головний генерал Німеччини Крістіан Фройдінг у червні заявив, що всі тридцять дві країни-члени НАТО зараз згодні з тим, що Росія може мати потенціал для вторгнення в одну з держав-членів до 2029 року. Латам пояснив, що це твердження стосується того, що Москва зрештою зможе створити, а не того, що Путін захоче зробити, коли отримає цей потенціал, і ця різниця майже зникає щоразу, коли цю історію повторюють у новинах на кабельних каналах. Другий аспект – це мотив, і дотримуватися дисципліни в цьому питанні складніше. Міністр оборони Литви Робертас Каунас 20 липня заявив, що Кремлю потрібна якась нова перемога, вказавши на застій на фронті та дефіцит палива всередині країни.  Науковець вважає, що Каунас має рацію. Проте він радить звертати увагу не на висловлювання міністра в ефірі литовського радіо, а на те, чи почнуть російські інциденти втрачати ту можливість заперечення, яка досі була їхньою характерною рисою. На думку автора статті, далі йде аспект, якому слід приділити найбільше уваги, оскільки саме над ним НАТО має певний контроль: чи очікує Москва, що відповідь буде виглядати впевненою. Також автор поділився, що існують дві окремі причини, через які вторгнення залишається ірраціональним, і вони розвиваються за двома різними сценаріями.  Одна з них – структурна: перетин кордону позбавляє Москву можливості заперечувати свої дії, незалежно від того, що робить НАТО, і крапка. Інша – це вибір, який НАТО активно робить саме зараз і який могла б припинити робити: утримання очікуваних витрат на відповідь на достатньо високому рівні, щоб цей ризик не окупився. "Саме ця друга частина є тією, яку можна змінити, і саме на неї варто звертати найбільшу увагу", - наголосив він.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287768-ekspert-rozpovv-koli-putn-bude-gotoviy-perevriti-rshuchst-nato.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287650-putn-pered-viborami-udarami-po-kiyevu-ryatuye-svy-avtoritet-v-ochah-rosyan.html Fri, 07 Aug 2026 11:56:07 +0300
До перших парламентських виборів у Росії залишилося шість тижнів, і Володимир Путін, який ударами по Києву рятує свій авторитет в очах росіян, зіткнувся з дилемою. Про це пише Newsweek. Його партія, "Єдина Росія", навряд чи ризикує програти: багаторічне культивування авторитарного правління російським президентом означає, що членам його партії не потрібно надто ретельно проводити передвиборчу кампанію. "Але навіть квазідиктатору, який головує на інсценованих виборах, потрібно бути обережним, тому що військова кампанія України останнім часом здобула кілька значних перемог", - йдеться у статті. Зазначається, що ефективна кампанія Києва з нанесення дальніх ударів по нафтопереробних заводах, енергетичній інфраструктурі та складах найбільшої російської компанії електронної комерції Wildberries призвела до скорочення доходів і серйозного дефіциту палива всередині країни. Лінія фронту, можливо, й утримується стабільно, але українські збройні сили знищують російських солдатів із жахливою швидкістю. На думку журналістів, більшість варіантів вирішення цих проблем, доступних Путіну, були б вкрай непопулярними та ризикованими напередодні виборів до Державної Думи. Але чим довше він намагається захистити російське суспільство від наслідків війни, тим сильнішими стають позиції Києва. Можливість мобілізації в РФ Українські сили безпілотних систем заявили, що втрати російської армії з грудня по квітень перевищили кількість новобранців, тоді як прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що в першій половині 2026 року контракти з Міністерством оборони нібито уклали близько 200 000 осіб, що з лишком задовольняє потреби в людських ресурсах. У статті зазначено: "У будь-якому разі, місяці дороговартісних боїв не привели до вирішального стратегічного прориву. Це спричинило поширення чуток про те, що через чотири роки після першої мобілізації готується ще одна масштабна мобілізація". Тим часом російська влада застосовує метод "пряника", а не "батога", щоб спробувати збільшити показники призову. 22 липня Держдума виключила ще 11 кримінальних злочинів зі списку злочинів, що перешкоджають укладенню військових контрактів обвинуваченими та засудженими. Регіональна влада також підвищує верхню межу одноразових бонусних виплат для тих, хто бажає вступити на військову службу, а Міністерство оборони розпочало кампанії з набору в російських університетах. "Автократ, одержимий бажанням продемонструвати вражаючу національну єдність на загальнонаціональних виборах, не може ризикувати створенням черг із чоловіків призовного віку за кілька тижнів до дня голосування шляхом поспішної військової мобілізації", - пише видання. Вибухи в РФ тривають Нещодавня серія атак України на об’єкти, що належать російському аналогу Amazon, справедливо потрапила в заголовки світових новин. Зазначається, що безперервні руйнування Україною російських нафтопереробних та енергетичних заводів завдають Путіну найбільшого головного болю. З червня більшість російських регіонів борються з добре задокументованою нестачею палива; автомобілісти стикаються з багатогодинними чергами, нормуванням бензину та дизельного палива і, звісно ж, високими цінами на заправках. Збитки також позначаються на експортних показниках; згідно з даними нафтового трекера Київської школи економіки, експорт нафтопродуктів із Росії в червні впав до рекордно низького рівня - 1,6 мільйона барелів на добу. Зазначається, що для членів партії Путіна ці фактори навряд чи суттєво вплинуть на їхню популярність напередодні вересня. Наразі "Єдина Росія" контролює понад 300 місць у 450-місній Думі, що значно перевищує необхідну для ухвалення законів кількість без підтримки більшості. Путін може спокійно втратити кілька місць, і це ніяк не вплине на його здатність керувати країною. У статті зазначено: "Але в країні, де вибори давно стали заздалегідь вирішеною подією, все ще є способи оцінити, наскільки популярна правляча партія, як вона хоче, щоб ви думали". На думку журналістів, "Єдина Росія" здобуде перемогу у вересні, що супроводжуватиметься ретельно спланованими проявами патріотичного ентузіазму та результатом, достатнім для того, щоб політична машина Путіна продовжувала працювати.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287650-putn-pered-viborami-udarami-po-kiyevu-ryatuye-svy-avtoritet-v-ochah-rosyan.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287645-postavki-raket-rzko-skorotilisya-zahdn-partneri-dedal-strimanshe-reaguyut-nazakliki-zelenskogo.html Fri, 07 Aug 2026 10:11:40 +0300
Україна зіткнулася з найгострішим дефіцитом засобів протиповітряної оборони від початку повномасштабної війни. Тим часом західні партнери дедалі стриманіше реагують на заклики президента Володимира Зеленського щодо передавання додаткових ракет-перехоплювачів до Patriot. Про це пише The New York Times, аналізуючи ситуацію на тлі найінтенсивнішої російської ракетної кампанії за весь час війни. За даними видання, скорочення постачань засобів ППО відбувається одночасно зі зростанням кількості російських ударів по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. У Києві дедалі частіше заявляють, що без термінових рішень союзників захист цивільного населення та енергетичної системи країни опиняється під загрозою. Постачання ракет різко скоротилося Після чергових масованих атак Росії президент Володимир Зеленський повідомив, що кількість ракет для систем ППО, отриманих Україною від партнерів 2026 року, скоротилася утричі порівняно з минулим роком. За словами глави держави, союзники мають необхідні ракети та технічні можливості для підтримки України, однак бракує політичних рішень щодо їх передавання та прискорення виробництва. The New York Times нагадує, що в попередні роки активні дипломатичні зусилля Зеленського сприяли отриманню Україною перших систем Patriot та додаткових комплексів від західних держав. Проте нині його заклики не дають такого результату. Захід неохоче передає перехоплювачі Як зазначає видання, західні країни дедалі обережніше ставляться до передавання ракет-перехоплювачів, оскільки прагнуть зберегти власні запаси на тлі зростання глобальної нестабільності та конфліктів в інших регіонах світу. Додатковою проблемою є обмежені виробничі можливості оборонної промисловості. За оцінкою The New York Times, Росія нині виробляє балістичні ракети швидше, ніж країни Заходу здатні випускати сучасні перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot. Від початку року Росія застосувала проти України сотні балістичних ракет, тоді як темпи виробництва ракет-перехоплювачів залишаються недостатніми для повного покриття українських потреб. Ефективність ППО суттєво знизилася Як наголошує The New York Times, останні масовані атаки продемонстрували різке погіршення можливостей української протиповітряної оборони. Під час одного з останніх ударів українські сили змогли перехопити лише незначну частину випущених ракет, а в окремих випадках балістичні та гіперзвукові цілі взагалі не було збито. Унаслідок двох недавніх атак загинули десятки цивільних. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв назвав нинішню ситуацію найкритичнішою від початку війни. За його словами, раніше Україні також бракувало протиракетних засобів, однак Росія не мала таких обсягів балістичного озброєння, як зараз. Україна шукає нові механізми підтримки На тлі дефіциту ППО Київ продовжує переговори із союзниками щодо постачання додаткових ракет і систем Patriot. Зеленський обговорював це питання з президентом Фінляндії Александром Стуббом та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Україна також працює над довгостроковими рішеннями, зокрема над укладенням контрактів на закупівлю американського озброєння за європейські кошти, отриманням ліцензій на виробництво окремих систем та розвитком власних протиракетних технологій. Однак The New York Times підкреслює, що всі ці проєкти потребують часу, тоді як додаткові засоби ППО необхідні Україні вже зараз — насамперед для захисту міст, енергетичної інфраструктури та цивільного населення напередодні чергової зимової кампанії російських ударів. Видання також зазначає, що на тлі скорочення постачання засобів протиповітряної оборони зростає кількість жертв серед мирного населення. За даними ООН, за перші шість місяців 2026 року кількість загиблих цивільних в Україні суттєво збільшилася порівняно з попередніми роками, що ще більше посилює заклики Києва до союзників ухвалити рішення про додаткову підтримку української ППО.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287645-postavki-raket-rzko-skorotilisya-zahdn-partneri-dedal-strimanshe-reaguyut-nazakliki-zelenskogo.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287598-udar-rf-po-ukrayinskomu-bznesu-yakih-zbitkv-zaznali-pdpriyemstva.html Thu, 06 Aug 2026 11:56:50 +0300
За одну ніч Росія завдала наймасштабнішого удару за останній час по українському бізнесу. Під атакою опинилися логістичні центри, склади та виробництва NOVUS, "Нової пошти", ROZETKA, "Епіцентру", Fozzy Group, INTERTOP, PUMA, Toyota Україна та інших компаній. Деякі підприємства втратили ключову інфраструктуру, а частина повідомила про загибель своїх працівників. Про наслідки нічного обстрілу компанії розповіли на своїх офіційних сторінках у Facebook та Instagram. Фокус зібрав їхні заяви та проаналізував, яких збитків зазнали українські підприємства, що вже відомо про людські втрати та як компанії планують відновлювати свою роботу після наймасштабнішої атаки на бізнес за весь час великої війни. NOVUS вдруге пережив удар по "серцю" своєї логістики Зокрема першим на черзі, хто повідомив про наслідки російського обстрілу є мережа супермаркетів NOVUS. На своїй сторінці у Facebook компанія заявила, що її логістичний центр зазнав кількох прямих ракетних влучань. Саме цей об'єкт забезпечував роботу всієї мережі, адже звідси щодня товари вирушали до магазинів у різних регіонах України. У компанії наголосили, що ворог вже вдруге цілиться по головному логістичному центру від початку повномасштабної війни. На жаль, після атаки підприємство повністю припинило роботу. Ще зранку повідомлялося, що на місці триває ліквідація наслідків пожежі, а фахівці оцінюють масштаби руйнувань. Попри значні збитки, NOVUS повідомив і хорошу новину — під час повітряної тривоги працівники та партнери перебували в укритті. Саме тому серед персоналу немає загиблих. Компанія окремо подякувала співробітникам ДСНС, які працювали на місці удару, а також своїй команді за витримку в критичний момент. У Facebook компанія також звернула увагу, що останнім часом новини про зруйновані підприємства та виробництва стали майже щоденними. Цього разу цей список поповнив і NOVUS. У мережі наголосили, що за кожним таким підприємством стоять роки роботи, тисячі співробітників та відповідальність перед мільйонами українців. Попри втрату головного логістичного вузла компанія вже почала перебудовувати свою систему постачання. "Для NOVUS, як компанії, що забезпечує людей продуктами харчування та товарами першої необхідності, сьогодні головне – зберегти безперервність роботи. Команда вже працює над перерозподілом товарних запасів, щоб магазини й надалі були забезпечені всім необхідним. Ми робимо все можливе, аби наші покупці не відчули наслідків цієї атаки. Дякуємо кожному, хто сьогодні поруч із нами: рятувальникам, нашим співробітникам, партнерам і всім, хто підтримує команду NOVUS", — йдеться в публікації. "Нова пошта" втратила один із найбільших сортувальних центрів і трьох працівників Одним із найтрагічніших наслідків нічної атаки стали втрати "Нової пошти". На офіційних сторінках компанії повідомили, що російський удар повністю знищив сортувальний центр у Києві. У компанії заявили, що під час атаки російські військові застосували касетні боєприпаси. І, на жаль, внаслідок удару загинули троє людей. Серед них двоє водіїв компанії-партнера, яка займалася перевезеннями, а також працівник підрядної організації. Ще восьмеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Наразі ж "Нова пошта" підтримує постійний зв'язок із родинами загиблих та поранених. Також компанія пообіцяла надати їм усю необхідну допомогу та підтримку. Паралельно триває й оцінка збитків. Крім того, компанія вже заявила, що компенсує клієнтам повну оголошену вартість усіх відправлень, які постраждали під час удару. Представники "Нової пошти" уточнили, що зв'яжуться з кожним клієнтом окремо та повідомлять порядок отримання компенсації. Та попри втрату одного зі своїх ключових логістичних об'єктів оператор не припиняє роботу. У компанії наголосили, що за роки великої війни вдалося створити систему, яка дозволяє підтримувати роботу мережі навіть після таких масштабних ударів. Саме тому доставка та обробка відправлень по Україні тривають, хоча окремі маршрути можуть працювати за оновленими схемами. ROZETKA за тиждень втретє опинилася під російським ударом Інтернет-ритейлер ROZETKA також повідомив про серйозні втрати. На сторінці компанії у Facebook розповіли, що внаслідок нічної атаки був повністю зруйнований складський комплекс у Броварах. У компанії звернули увагу, що це вже третя атака на її інфраструктуру лише за останній тиждень. Водночас цього разу вдалося уникнути людських жертв. Після удару компанія одразу почала ліквідовувати наслідки руйнувань. ROZETKA також перебудовує логістичні процеси, щоб не допустити серйозних перебоїв із доставкою замовлень. У компанії наголосили, що, незважаючи на втрату складу, сервіс продовжує працювати, а команда робить усе можливе, щоб клієнти отримували свої покупки без значних затримок. Через кілька годин після першої заяви компанія опублікувала ще одне звернення. У ньому ROZETKA пояснила, що її діяльність давно вийшла за межі одного складського комплексу. "Сьогодні у нас важкий день, але ми не зупиняємося! І дякуємо кожному, хто робить замовлення", — зазначається в публікації. Fozzy Group: пожежі одразу на чотирьох логістичних центрах і загибель шістьох співробітників Ба більше, однією з цілей нічної російської атаки стали розподільчі центри Fozzy Group. Зокрема цей удар призвів не лише до масштабних руйнувань, а й до людських жертв. У компанії повідомили про загиблих співробітників і значні пошкодження логістичної інфраструктури. За даними Fozzy Group, пожежі виникли на чотирьох розподільчих центрах, які забезпечували товарами магазини "Сільпо", "Фора" та THRASH!. Компанія підтвердила загибель шістьох працівників, також є поранені. За попередньою інформацією, на одному з центрів вибухи пролунали майже одночасно з оголошенням повітряної тривоги, через що люди не встигли дістатися укриття. У Fozzy Group зазначили, що вже зв'язалися з родинами загиблих і постраждалих та нададуть їм необхідну допомогу. Крім того, компанія продовжує з'ясовувати всі обставини атаки. Водночас у "Сільпо" уточнили, що пожежі сталися на двох розподільчих центрах мережі. У компанії повідомили, що троє працівників загинули безпосередньо на одному з центрів, оскільки не встигли пройти до укриття після оголошення повітряної тривоги. Ще троє співробітників стали жертвами удару вже після завершення робочої зміни — вони перебували на залізничній станції та чекали на потяг додому. У "Сільпо" додали, що частина працівників досі не виходить на зв'язок, тому інформацію про наслідки атаки продовжують уточнювати. "Епіцентр" втратив два логістичні комплекси та один із найбільших заводів керамічної плитки в Україні Також великих втрат внаслідок нічної російської атаки зазнав "Епіцентр". На своїй сторінці у Facebook компанія повідомила, що під удар одночасно потрапили два логістичні комплекси та завод із виробництва керамічної плитки. За кілька хвилин були зруйновані об'єкти, які компанія будувала та розвивала багато років. Повністю згорів логістичний центр на вулиці Віскозній у Києві — один із ключових об'єктів компанії. Також ракета влучила в логістично-виробничий комплекс у Калинівці. Унаслідок атаки загинув один працівник "Епіцентру", ще троє людей отримали поранення і зараз перебувають у лікарні. Ще один удар припав по заводу Epicentr Ceramic Corporation. У компанії повідомили, що після прямого влучання підприємство було майже повністю зруйноване, тому виробництво керамічної плитки довелося зупинити. Крім того, біля логістичного комплексу згоріли близько 20 автомобілів співробітників. В "Епіцентрі" зазначили, що швидко відновити завод не вдасться. Щоб уникнути перебоїв із постачанням продукції, частину виробництва тимчасово перенесуть на два підприємства за кордоном. Паралельно компанія готується запустити ще один виробничий майданчик в Україні. За попередніми оцінками, відбудова підприємства триватиме щонайменше півтора року, однак повне відновлення може зайняти близько двох років. У компанії також наголосили, що ця атака була спрямована не лише проти одного підприємства. За її словами, Росія продовжує завдавати ударів по українському виробництву, логістиці та бізнесу, які забезпечують роботою тисячі людей. Водночас "Епіцентр" висловив співчуття родинам загиблих і підтримку всім компаніям, які цієї ночі також постраждали від російського обстрілу. INTERTOP втратив головний логістичний вузол, який працював понад 15 років Про серйозні збитки повідомила й компанія INTERTOP Ukraine. На своїй сторінці в Instagram вона заявила, що російська атака повністю знищила головний логістичний склад. Йдеться про комплекс DENKA LOGISTICS, який із 2009 року був основним логістичним центром MTI Group. У компанії назвали цей об'єкт одним із найважливіших для своєї роботи. Саме звідси щодня десятки тисяч замовлень вирушали до покупців у різних регіонах України. Разом зі складом INTERTOP втратив значну частину товарних запасів, сучасне обладнання та логістичну інфраструктуру. Попри масштабні руйнування, компанія повідомила, що найважливішого вдалося уникнути. Серед співробітників немає загиблих чи поранених. У своєму зверненні INTERTOP наголосив, що склад був результатом багаторічної роботи великої команди. Понад п'ятнадцять років сотні людей розвивали цей логістичний центр, тому його знищення стало болючим ударом для всього колективу. Зараз компанія оцінює масштаби збитків та перебудовує логістику. INTERTOP запевнив клієнтів, що робить усе можливе, аби наслідки атаки якомога менше вплинули на виконання замовлень та постачання товарів. Також компанія подякувала рятувальникам, українським військовим, партнерам і покупцям за підтримку. PUMA попередила українців про можливий дефіцит окремих товарів Компанія PUMA також повідомила про повне знищення свого логістичного комплексу в Україні. Відповідну заяву вона опублікувала на сторінці в Instagram. У компанії зазначили, що внаслідок російської балістичної атаки було втрачено склад, де зберігалася продукція бренду. Разом із логістичним комплексом згоріли товарні запаси, які призначалися для українського ринку. Водночас у PUMA повідомили, що всі співробітники залишилися живими. Компанія назвала це найважливішою новиною після нічного удару. Через втрату складу бренд попередив покупців про можливі проблеми з наявністю окремих товарів. У PUMA не виключають, що дефіцит деяких моделей може тривати кілька тижнів або навіть місяців. Це залежатиме від того, наскільки швидко вдасться відновити логістику та завезти нові партії продукції. Компанія повідомила, що вже працює над відновленням поставок і робить усе можливе, щоб якнайшвидше повернути звичний асортимент в українські магазини. У своєму зверненні PUMA також подякувала покупцям за терпіння, підтримку та розуміння в цей складний період. LIQUI MOLY Ukraine втратила центральний склад, але вже перебудовує логістику Про наслідки російської атаки повідомила й компанія LIQUI MOLY Ukraine. На своїй сторінці у Facebook вона заявила, що в ніч проти 5 серпня її центральний склад продукції в Україні повністю згорів після ворожого удару. У компанії зазначили, що разом зі складом було втрачено великі запаси моторних олив, мастил та автохімії. Водночас найважливішим результатом цієї ночі там назвали те, що всі співробітники залишилися живими. За інформацією компанії, ніхто з працівників не постраждав. "Ворог знищив тони продукції, але він не здатний знищити нашу команду, нашу репутацію та нашу віру в Україну. Ми не зупиняємося ні на хвилину", — йдеться в дописі. У Facebook компанія повідомила, що зараз команда переглядає маршрути доставки, формує нову систему логістики та працює над тим, щоб партнери й клієнти отримували продукцію без тривалих перебоїв. Та попри все, робота компанії триває. Toyota Україна втратила склад запчастин і попередила про можливі затримки Крім того, про пошкодження своєї інфраструктури повідомила й Toyota Україна. Компанія опублікувала офіційну заяву для клієнтів та партнерів, у якій підтвердила втрату складу запасних частин і супутніх товарів. У компанії зазначили, що після російської атаки довелося терміново змінювати логістичні процеси. Зараз Toyota Україна використовує альтернативні маршрути постачання, щоб забезпечити дилерські центри необхідною продукцією та не допустити зупинки роботи сервісної мережі. Водночас компанія попередила клієнтів, що через втрату центрального складу найближчим часом можливі затримки з постачанням окремих запасних частин, аксесуарів, мастильних матеріалів та інших товарів. Насамперед це може вплинути на строки ремонту автомобілів у дилерських центрах. У Toyota Україна також подякували своїм працівникам, партнерам та екстреним службам, які оперативно долучилися до ліквідації наслідків удару. Компанія запевнила, що продовжує працювати над відновленням звичних логістичних процесів і робить усе можливе, щоб повернутися до стабільного режиму роботи. Росія вдруге знищила склад видавництва BOOKCHEF Увечері 5 серпня стало відомо, що під час масованої російської атаки постраждала й книжкова галузь. На своїй сторінці в Instagram видавництво BOOKCHEF повідомило, що російська ракета влучила в резервний склад, який розміщувався на території логістичного комплексу Denka Logistics. У компанії розповіли, що цей склад почав працювати після того, як під час попередньої атаки був знищений основний. Саме тут зберігалися решта книжкових запасів видавництва, а також нові наклади, які лише нещодавно надійшли з друкарень і найближчим часом мали надійти у продаж. За інформацією BOOKCHEF, вогонь знищив понад 100 тисяч примірників книг. У видавництві зазначили, що фактично втрачено всі складські залишки та значну частину новинок, які ще не встигли потрапити до читачів. Через знищення резервного складу компанія повідомила про перегляд термінів виконання передзамовлень. Наразі видавництво оцінює наслідки атаки та працює над відновленням складських потужностей. Також у BOOKCHEF планують повторно надрукувати частину втрачених видань. Нові терміни виходу книжок і виконання замовлень обіцяють опублікувати після завершення оцінки збитків.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287598-udar-rf-po-ukrayinskomu-bznesu-yakih-zbitkv-zaznali-pdpriyemstva.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287591-vyna-v-ukrayin-vstupila-u-novu-nebezpechnu-fazu.html Thu, 06 Aug 2026 09:29:20 +0300
Війна, яку Росія веде проти України, увійшла в новий етап ескалації, що супроводжується різким зростанням кількості жертв серед цивільного населення. На тлі інтенсивніших повітряних атак конфлікт дедалі більше виходить за межі лінії фронту, а перспективи дипломатичного врегулювання залишаються невизначеними. Про це йдеться в огляді видання The Week, яке проаналізувало оцінки низки західних експертів і медіа. Як зазначає The Week, московський кореспондент Sky News Айвор Беннетт назвав нинішній етап війни «небезпечною новою фазою». На його думку, дедалі масштабніші повітряні атаки призводять до збільшення кількості загиблих серед мирного населення. Видання нагадує, що внаслідок одного з останніх російських ударів по Києву загинули 17 людей. Водночас кількома днями раніше внаслідок атаки українського безпілотника на пляж на чорноморському узбережжі Росії, за повідомленнями російської сторони, загинули семеро цивільних. На цьому тлі, зазначає The Week, «усе більше цивільних гине з обох боків», оскільки бойові дії дедалі частіше виходять за межі суто військових об’єктів. Зміна характеру війни Редактор із міжнародних питань The Independent Сем Кайлі вважає, що Україна поступово змінює підхід до ведення війни. На його думку, удари вглиб території Росії свідчать про новий етап протистояння. Водночас він наголошує, що, навіть якщо Україна не має політики навмисних атак на цивільні об’єкти, із розширенням бойових дій на територію Росії кількість жертв серед мирного населення може зростати. Попри перевагу російської армії в озброєнні, чисельності та ресурсах, Україна, за оцінкою автора, зберігає ініціативу на окремих напрямках, що сприяє подальшій ескалації. Війна впливає на життя росіян Редакторка The Times Кетрін Філп звертає увагу, що останнім часом Україна активізувала удари не лише по нафтопереробній інфраструктурі Росії, а й по логістичних об’єктах компанії Wildberries — найбільшого російського онлайн-ритейлера. На її думку, це вже не лише створює незручності для споживачів, а й є спробою посилити економічний тиск на Росію. Серія пожеж на складах компанії, що повторюються протягом останніх тижнів, демонструє, що війна дедалі відчутніше впливає на повсякденне життя російського суспільства. Небезпечна спіраль ескалації Професор Стівен Кроулі в коментарі для The Nation зазначає, що Володимир Путін не демонструє готовності відмовитися від продовження війни. Водночас відповіддю європейських держав стало найбільше переозброєння континенту за останні десятиліття. На його думку, це лише підтримує взаємну ескалацію між сторонами, тому дипломатичні канали мають залишатися відкритими, навіть якщо переговорний процес вимагатиме складних політичних компромісів. Схожу оцінку висловлює і колишній радник Білого дому з питань Росії Томас Е. Ґрем у статті для The New York Times. Він вважає, що конфлікт увійшов у «небезпечну спіраль ескалації», а Сполучені Штати залишаються єдиною державою, яка має достатній політичний вплив для організації повноцінних мирних переговорів між Києвом і Москвою. Європу закликають посилити підтримку України Водночас експертка Atlantic Council Леся Огризко переконана, що нинішня ситуація відкриває для Європи можливість посилити тиск на Кремль. На її думку, це «вікно можливостей» може бути нетривалим, тому європейські країни мають збільшити підтримку України. Серед ключових напрямків вона називає допомогу у вирішенні кадрових проблем української армії, вдосконалення системи мобілізації та рекрутингу, а також надання доступу до сучасних технологій, зокрема засобів штучного інтелекту, передової електроніки, хмарної інфраструктури та сучасних систем зв’язку.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287591-vyna-v-ukrayin-vstupila-u-novu-nebezpechnu-fazu.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287542-mperskambcyi-rosyi-yevropa-maye-rozrobiti-svy-plan-oboroni-bez-ssha.html Wed, 05 Aug 2026 10:53:15 +0300
Імперські амбіції Росії починаються Україною, однак на цьому вони не закінчуються. Про це пише оглядачка Наталі Точчі в матеріалі для Guardian, наголошуючи на важливості Європи брати на себе відповідальність за власну безпеку. Вона відзначає, що провокації, а також гібридна участь РФ у європейській політиці вказує на те, що Москва може почати кінетичну війну проти Європи вже в найближчі роки чи навіть місяці. На тлі цього європейські країни, особливо ті, що наближені до РФ, нарощують оборонні бюджети. Оглядачка відзначає, що зростання витрат на оборону відбулося після повернення Трампа до Білого дому. Однак це повʼязано не з погрозами президента США, а зі зростанням небезпеки зі сторони РФ. Оскільки європейці усвідомлюють, що в разі агресії, вони можуть лишитися наодинці з Москвою. Це розуміння призводить до створення того, що неофіційно називають "НАТО 3.0". Однак, як відзначає Точчі, поширене нині гасло "Сильніша Європа в сильнішому НАТО" є оманливим. Адже хоч європейці й дійсно стають сильнішими, однак без США сам альянс слабшає. Точчі розглядає кілька сценаріїв можливого майбутнього для НАТО. Найгіршим з них вона називає вторгнення РФ в найближчі місяці чи роки. За такого сценарію, на думку оглядачки, країни Європи прийдуть на допомогу. Особливо важливою вона тут називає реакцію Німеччини, за якою можуть піти й Франція та Велика Британія. За таких умов, більшість інших країн НАТО також доєдналися б до оборони країни-альянсу. "Гарна новина полягає в тому, що європейці, ймовірно, залишилися б єдиними. Але погана новина полягає в тому, що США можуть не відповісти на заклик захищати Європу, а це, своєю чергою, миттєво розвалило б НАТО", – пише Точчі. Другий сценарій – це відсутність нападу РФ, тоді як так зване "НАТО 3.0" продовжить активно розвиватися. Це призведе до того, що Європа разом з Туреччиною та Канадою стануть значно сильнішими. Однак це призведе до падіння рівня співпраці між цими країнами та США, оскільки європейці стануть більш самостійними. Однак, зазначає оглядачка, важко уявити, щоб Вашингтон спокійно спостерігав за таким розвитком подій. "Жодна з альтернатив не є ідеальною. ЄС проводить важливу роботу щодо співпраці в оборонній промисловості і навіть має положення про взаємодопомогу, закріплене в його договорах, але через низку конституційних та політичних обмежень я не вважаю, що це є реальним шляхом просування оборони", – додає Точчі. Це все відкриває шлях для так званих "коаліцій охочих". Сьогодні вони сформовані навколо критичних безпекових проблем – України, Гренландії та Ормузької протоки. Однак оглядачка називає такий формат "ситуативним та ефемерними", оскільки йому бракує системи прийняття стратегічних рішень. Втім, зробити такий формат діючим можливо, якщо відбудеться інституціоналізація таких коаліцій на політичному рівні. Як варіант його реалізації – створення Європейської ради безпеки. Ця ідея народилася після Brexit і мала на меті залишити Британію, як активного учасника європейської безпеки. "Ніщо з цього не повинно знижувати пріоритет європеїзації НАТО, але коаліції охочих можуть стати критично важливою страховкою, якщо "НАТО 3.0" зазнає невдачі", – підсумовує Точчі.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287542-mperskambcyi-rosyi-yevropa-maye-rozrobiti-svy-plan-oboroni-bez-ssha.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287525-yak-postachalnik-dronv-oleksandr-konotopskiy-pd-chas-vyni-pridbav-26-kvartir-u-dubayi.html Tue, 04 Aug 2026 17:47:46 +0300
Власник компаній-постачальників дронів для ЗСУ (SkyFall та «Стрім Техно») Олександр Конотопський під час війни придбав 26 квартир в елітному комплексі в Дубаї. Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution. З осені 2023 року — з моменту виходу компаній Конотопського на ринок державних оборонних закупівель дронів — його ім'я регулярно з'являється в Дубайському реєстрі нерухомості (DLD) як власника щонайменше 30 об'єктів у трьох преміальних локаціях Еміратів. Про чотири вілли бізнесмена вже писали раніше. Водночас у Конотопського в Дубаї є ще 26 квартир. Все це майно розташоване у вежах Orchard Place у престижному районі Jumeirah Village Circle, недалеко від трьох громадських парків, за 20 хвилин від Palm Jumeirah і Dubai Marina та за 15 хвилин від Mall of the Emirates. Загальна місткість проєкту — понад 1,1 тис. квартир, офісний блок і п'ять ресторанів. Проєкт розробила компанія Peak Summit Real Estate Development LLC (зареєстрована в DLD як девелопер № 1476 із вересня 2022 року; останніми роками CEO був Sergii Voronovych). Він складається з трьох фаз: Towers A, B, C (фаза 1–2) та Towers D, E (фаза 3). Продажі стартували 31 липня 2023 року. Придбання перших 16 квартир в Orchard Place восени 2023-го збігається за часом із першими поставками БПЛА «Vampir» від «Стрім Техно» для Держспецзв'язку — саме за цими контрактами наразі триває судовий спір на 499,3 млн грн (справа № 910/16568/25) та розслідування НАБУ № 52023000000000600 щодо можливого завищення ціни на Mavic 3. Таким чином, Конотопський конвертував отримані, ймовірно, корупційним шляхом надприбутки в інвестиційну нерухомість. Йдеться про витрати у розмірі 17,7 млн AED. Загалом придбано цілі поверхи, а не окремі квартири: два повні поверхи вежі Tower B (11 та 12) — це 18 квартир, які здадуть у III кварталі 2026 року. Така схема дозволила отримати суттєву знижку. Ще 8 квартир було придбано вже у 2026 році. Прогнозована річна орендна дохідність становить близько 6,3–7 млн AED (за середньоринковими ставками JVC — 65–85 тис. AED на рік за 1BR). Наразі ринкова вартість цього майна оцінюється в 32,3 млн AED (близько 8,8 млн доларів). Квартири планують здавати в оренду. Офіційно Олександр Конотопський не коментує придбання ані вілл, ані квартир у Дубаї. Водночас правоохоронні органи досі не дослідили майновий стан бізнесмена та обставини виведення за кордон коштів, отриманих за корупційними схемами постачання дронів. Раніше ЗМІ повідомляли як компанія Олександра Конотопського закуповувала комплектуючі для дронів через посередників із додатковою націнкою.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287525-yak-postachalnik-dronv-oleksandr-konotopskiy-pd-chas-vyni-pridbav-26-kvartir-u-dubayi.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287487-v-ukrayin-ocnili-shansi-na-pripinennya-vognyu-cyeyi-osen-chi-gotov-storoni-dokompromsv.html Tue, 04 Aug 2026 09:50:28 +0300
Українська влада та міжнародні партнери шукають шляхи для припинення війни в Україні розглядаючи нові формати переговорів та можливості закінчення активної фази війни вже найближчим часом. Водночас посадовці й аналітики наголошують, що реальний мир залежить від поєднання дипломатичного тиску, військової міці українських захисників та готовності сторін до складних компромісів. Що відомо про припинення вогню в Україні — читайте у матеріалі ТСН.ua. В Україні оцінили шанси на припинення вогню до початку зими Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна докладе максимум зусиль, щоб завершити війну з Росією вже до початку зими. Під час наради послів у Києві 3 серпня глава держави закликав дипломатів забезпечити максимальну підтримку дій уряду на зовнішньому треку. Президент визнав, що точно спрогнозувати терміни важко, однак мета — створити для Кремля умови, за яких припинення війни стане неминучим. «Ми будемо дуже старатися, щоб це сталося до зими, восени, але ми чітко розуміємо, з ким ми маємо справу і що Путін сподівається затягувати цю війну і надалі. Він готує у себе мобілізацію і нові удари. Ми бачимо справжні наміри Росії, об’єднуємо партнерів і тиснемо на агресора», — зазначив Зеленський. Водночас радник Офісу президента України Михайло Подоляк зазначив, що Київ готовий розглядати різні формати припинення бойових дій та переговорного процесу, якщо це сприятиме досягненню миру. «Президент пропонує будь-які формати перемир’я: і в повітрі, і енергетичного перемир’я. Можна цілу низку форматів знайти. Плюс пропонується "заморожування війни" по лінії фронту для того, щоб далі вести важкі переговори», — розповів Подоляк. Окрім того, посадовець підкреслив, що Зеленський готовий до особистих переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним. В ОП назвали терміни припинення вогню На думку керівника Офісу президента Кирила Буданова є шанси на закінчення війни в Україні до кінця 2026 року, однак зараз сторони пішли на ескалацію. «Шанси є, і навесні був дуже хороший темп переговорів. Зараз ми всі пішли в ескалацію, це все розуміють. Для того, щоб вийти з ескалації, зазвичай потрібна максималізація ескалації. Тобто ескалація зараз, деескалація і далі продовження діалогу. Якщо сторони в цьому зацікавлені», — заявив очільник ОП. Як зазначив Буданов, рано чи пізно Росія буде зацікавлена ​​в діалозі. Водночас, коментуючи недавні заяви державного секретаря США Марко Рубіо щодо можливого розблокування мирних переговорів, керівник Офісу президента наголосив, що мирні переговори між Україною та Росією формально не припинялися. Буданов зауважив, що найближчими тижнями США намагатимуться з’ясувати, чи існують передумови для продовження переговорного процесу. «За наступні тижні вони намагатимуться дізнатися, чи можливе продовження мирних переговорів. Чи реалістично зараз активізовувати ці процеси. Ми всі хочемо цього, значить треба цього досягти», — сказав Буданов. Водночас керівник ОП підкреслив, що мир наближають два ключові й паралельні процеси: системна дипломатична робота та щоденне зміцнення українських Сил безпеки й оборони. Своєю чергою радник Офісу президента Сергій Лещенко у липні заявляв, що активна фаза бойових дій може завершитися в найближчі два-три місяці. «Після того, як закінчиться активна фаза, вона закінчиться у найближчі 2-3 місяці, коли почне псуватися погода на фронті, я думаю, що ця воля повернеться (Росії до переговорів — Ред.)», — сказав радник ОП. Він також наголосив, що на Росію мають посилити вплив українські «далекобійні санкції». За словами Лещенка, це повинно змусити росіян переосмислити ситуацію. У США заявляють про поступки України та Росії Президент США Дональд Трамп вважає, що припинення війни між Росією та Україною вимагатиме взаємних поступок від обох сторін. Очільник Білого дому зазначив, що лідери обох країн зацікавлені у припиненні війни, проте між ними зберігається взаємна неприязнь. «Я думаю, він (Зеленський — Ред.) хоче укласти угоду, і я думаю, що Путін хоче укласти угоду, але між ними велика неприязнь», — заявив президент США. Водночас Трамп визнав, що на початку каденції помилився, коли вважав цей конфлікт найпростішим для дипломатичного вирішення. Він також згадав про значні щомісячні втрати на фронті, вказавши, що війна щомісяця забирає життя 25–30 тисяч військових.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287487-v-ukrayin-ocnili-shansi-na-pripinennya-vognyu-cyeyi-osen-chi-gotov-storoni-dokompromsv.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287452-porazka-ssha-v-ran-staye-ochevidnoyu-dlya-vsogo-svtu-zhodna-z-klyuchovih-cley-trampa-ne-bula-dosyagnuta.html Mon, 03 Aug 2026 15:25:29 +0300
Збройний конфлікт між Іраном і США, що триває вже шостий місяць, дедалі більше виглядає як стратегічна поразка Вашингтона. І союзники Сполучених Штатів із занепокоєнням спостерігають за наслідками цього. Про це пише The New York Times із посиланням на оцінки дипломатів та експертів з міжнародної безпеки. Як зазначає видання, жодна з ключових цілей президента Дональда Трампа поки не була досягнута. Іран, попри втрати, зберігає контроль над ситуацією, його ядерна та ракетна програми лише послаблені, але не ліквідовані, а Ормузька протока фактично залишається під його впливом. Тим часом США витрачають значні військові ресурси, а їхні союзники дедалі більше сумніваються у здатності Вашингтона забезпечувати стабільність. За словами опитаних експертів, нинішній конфлікт демонструє нездатність США перетворити військову перевагу на довгостроковий політичний результат. Як пояснює колишній директор британського аналітичного центур Chatham House Робін Ніблетт, для партнерів Вашингтона це стало серйозним сигналом. "Для союзників США і тих, хто покладається на Сполучені Штати у питаннях безпеки, це підтвердження того, що Сполученим Штатам не можна довіряти", - заявив він.  Видання зазначає, що дедалі більше держав, які покладалися на американський захист, тепер намагаються зменшити залежність від США та водночас активніше розвивають відносини з іншими центрами сили. У публікації також ідеться, що війна послабила не лише позиції США, а й Ізраїлю. Крім того, нестача сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема ракет Patriot, уже впливає на можливості Вашингтона підтримувати союзників в інших регіонах світу, включно з Україною. На думку аналітиків, це уважно відстежують Росія, Китай і країни НАТО. За словами експертів, головним критерієм поразки США в конфлікті з Іраном є статус стратегічно важливої Ормузької протоки, як до війни була вільною для проходження суден, а тепер де-факто контролюється Іраном. "Іранська логіка проста. Їм потрібен той важіль, який дає протока, щоб домогтися поступок від США і отримати гарантію, що напад на Іран більше не повториться", - каже директор іранської програми International Crisis Group Алі Ваеза. Експерти, яких цитує The New York Times, вважають, що нинішня кампанія вже завдала серйозного удару по американському авторитету. Колишній американський переговірник Аарон Девід Міллер наголошує: "Якщо Ормузька протока опиниться під впливом і контролем Ірану, це означатиме не що інше, як стратегічну поразку". Як підсумовує видання, Вашингтон розпочав війну завзято, а тепер не демонструє чіткого розуміння, як її завершити. Водночас іранське керівництво дедалі менше вірить у можливість досягнення довготривалих домовленостей зі США, через що найближчими тижнями конфлікт, імовірно, залишатиметься циклом тимчасових періодів перемир'я та нових ескалацій.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287452-porazka-ssha-v-ran-staye-ochevidnoyu-dlya-vsogo-svtu-zhodna-z-klyuchovih-cley-trampa-ne-bula-dosyagnuta.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287440-vyni-v-ukrayin-ta-ran-postupovo-zlivayutsya-u-yediniy-konflkt.html Mon, 03 Aug 2026 11:13:29 +0300
Війни в Ірані та Україні дедалі більше перетинаються й водночас розширюються, охоплюючи все більше країн – навіть тих, які заявляють про нейтралітет. Про це пише видання Fortune, аналізуючи наслідки "мегаконфлікту". Нещодано Україна атакувала іранське вантажне судно, яке перевозило військові вантажі між Іраном і Росією Каспійським морем. Кілька днів по тому іранські безпілотники атакували танкери зі скрапленим природним газом у порту на середземноморському узбережжі Єгипту, що стало першим випадком атаки на країну під час війни з Іраном. Як зазначає Ден Аламаріу, головний геополітичний стратег Alpine Macro, атака в Середземному морі може вплинути на ціни на газ у Європі, ставки судноплавства та вартість страхування. Це сталося на тлі вимог Ірану до європейських країн притягнути Україну до відповідальності за напад на судно в Каспійському морі. "Війни між Іраном та Україною можуть бути взаємопов’язані. За ударом України в Каспійському морі через кілька днів послідувало загоряння газовозів у Середземному морі. Можливо, це не збіг, існує ризик зближення двох конфліктів", – попередив експерт. Україна у конфлікті на Близькому Сході Експерт з питань Ірану Хамідреза Азізі навів кілька можливих причин удару України по іранському судну. Одна з них полягає в тому, що Україна хоче продемонструвати свою цінність як партнера для США. Інша точка зору полягає в тому, що Ізраїль і США попросили Україну чинити тиск на Іран від їхнього імені, побоюючись, що будь-які атаки на іранську інфраструктуру спричинять удари по їхніх регіональних економічних активах. Третя інтерпретація полягає в тому, що атака України була відповіддю на погрози повстанців-хуситів суднам у Баб-ель-Мандебській протоці. Financial Times також вважає, що удар України міг бути попередженням про те, що іранське узбережжя Каспійського моря перебуває під загрозою і може бути використаний як важіль у переговорах зі США. Колишній міністр оборони США Марк Еспер, який працював у першій адміністрації Трампа, раніше стверджував, що війну з Іраном слід інтернаціоналізувати, залучивши до неї союзників Америки в Азії та Європі, а також країни, що межують з Іраном, такі як Туреччина, Вірменія та Азербайджан. Експерт з енергетики Даніель Єргін, віце-голова S&P Global, також заявив, що війна з Іраном розширюється географічно та геополітично. "Подумайте про всі моря – Перську затоку, Червоне море, Середземне море, Чорне море, Балтійське море, Каспійське море – всі вони стали аренами нафтової війни", – сказав він. Росія ескалює конфлікт Зі свого боку, Росія також прагне розширити географію свого впливу. Протягом останніх тижнів сталося кілька інцидентів із падінням дронів у Румунії, а також російська ракета впала в Польщі, порушивши повітряний простір НАТО. Центр аналізу європейської політики заявив, що ці інциденти свідчать про те, що "тіньова війна" Росії проти НАТО просувається на південь.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287440-vyni-v-ukrayin-ta-ran-postupovo-zlivayutsya-u-yediniy-konflkt.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287339-strmke-podorozhchannya-paliva-dorogiy-dolar-ta-visoka-nflyacya-scho-chekaye-na-ukrayincv-u-serpn.html Fri, 31 Jul 2026 15:47:30 +0300
Головною несподіванкою липня стало швидке подорожчання пального. Причини — не в Україні, а в стрімкій ескалації бойових дій на Близькому Сході між США та Іраном. Хоча, здавалося б, усе йшло до укладання мирної угоди. Але реалії виявилися іншими: блокування Ормузької протоки — і нафта подорожчала майже на третину, перевищивши психологічну позначку у 100 доларів за барель (159 л). Очевидно, що слідом за нафтою пішли вгору і ціни на пальне, яке Україна через війну імпортує майже стовідсотково. Станом на кінець липня нафта подешевшала нижче 90 доларів за барель, але це лише незначно пригальмувало зростання цін на українських АЗС. Як висока вартість пального вплине на інфляцію у серпні, чи триватиме подорожчання долара, що буде з зарплатами та пенсіями, читайте у щомісячному аналітичному проєкті ТСН.ua. Експерти: голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні економіст Андрій Забловський, фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин та експерт з питань енергетики і паливного ринку Геннадій Рябцев. Зарплати: мінус тисяча гривень Андрій Шевчишин підрахував, що середня зарплата може зменшитись у серпні приблизно на 1000 грн у порівнянні з червневою, або до 31800 грн. Як пояснив експерт, зниження зарплат у серпні — наслідок їх підвищення у липні у зв’язку з періодом масових відпусток і відпускними виплатами. «Це суто бухгалтерські арифметичні гойдалки, насправді середні заробітки змінились незначно, — уточнив Андрй Шевчишин. — За даними Держстатистики, середня зарплата у червні була 32783 грн, це на 5,9% більше, ніж у травні. За липень дані будуть пізніше, але оціночні розрахунки показують загальний тренд на зростання заробітків через такий чинник, як відбілювання зарплат у зв’язку з підвищенням вимог для бронювання працівників від призову. Очевидно, що при цьому збільшиться розрив у зарплатах між високооплачуваними фахівцями та рештою працівників, яких переважна більшість». Андрій Забловський також говорить, що відбілювання зарплат у зв’язку з бронюванням підвищить показник середньої зарплати у серпні приблизно на 1–1,5% або у межах 320–500 грн і вона перевищить 33 тис. грн. Втім, експерт вважає більш точною середню зарплату по Україні не від Держслужби статистики, а від Пенсійного фонду України (ПФУ). Бо ПФУ для призначення пенсій обраховує середню зарплату на підставі реально сплаченого єдиного соціального внеску всіма працюючими, в тому числі ФОПами, яких Держстатистики не враховує. Останні дані ПФУ по середній зарплаті — 23318 грн. Тому, на думку експерта, реальна медіанна зарплата (сума, яку отримує більшість працівників «посередині») в регіонах України тримається на рівні 20–23 тис. грн і лише у Києві є вдвічі більшою — 47 тис. грн. Пенсії: підвищення і виплати до Дня Незалежності В Україні кількість пенсіонерів уперше стала меншою за 10 мільйонів. За даними ПФУ, наразі пенсії отримують 9,98 млн осіб, це на 190,5 тис. менше, ніж було на початок року. Очікується, що пенсіонерів і надалі меншатиме, бо пенсійного віку (60 років) почало досягати покоління, яке через певні причини (перш за все нелегальна робота у 1992–2004 рр.) не має достатнього страхового (трудового) стажу і відповідно не має права на пенсію. Нагадаємо, у поточному році для виходу на пенсію у 60 років потрібно офіційно відпрацювати не менше 33 років. Для приблизно 85% пенсіонерів у серпні, як і в попередні чотири місяці, підвищення пенсій не буде, оскільки індексацію проведено в березні. Але певні категорії отримають доплати до Дня Незалежності. В тому числі: 3100 грн — особи з особливими заслугами перед державою (Герої України, орденоносці) та особи з інвалідністю внаслідок війни (I група). 2900 грн — особи з інвалідністю внаслідок війни (II група). 2700 грн — особи з інвалідністю внаслідок війни (III група). 1000 грн — учасники бойових дій та постраждалі учасники революції Гідності. 650 грн — члени сімей загиблих ветеранів та захисників/захисниць України. 450 грн — учасники Другої світової війни, колишні в’язні концтаборів, діти партизанів, підпільників та інших учасників боротьби проти нацистського режиму. Оціночно доплати отримають 1,2–1,5 млн осіб, переважна більшість — від 450 до 1000 грн. Середня пенсія наразі становить 7273 грн і вона протягом серпня може незначно збільшитися за рахунок тих, хто має повний страховий стаж (не менше 35 років для чоловіків і 30 років для жінок) і досяг у серпні 70, 75 та 80 років. Згідно з законом, таким пенсіонерам автоматично почнуть нараховувати щомісячні доплати: від 70 до 74 років — 300 грн, від 75 до 79 років — 456 грн, від 80 років — 570 грн. Головна умова — загальний розмір пенсії не має перевищувати 10340 грн. Непрацюючі пенсіонери, яким у серпні виповниться 65 років, за наявності повного страхового стажу мають право на пенсію у розмірі не менше 40% від мінімальної зарплати. Це на сьогодні 3458,8 грн, якщо пенсія вища, то надбавки, очевидно, не буде. Вона також нарахується автоматично. Інфляція: затягуємо паски Економічні експерти дали різні прогнози. Андрій Шевчишин вбачає, що інфляція буде незначною. «Прогнози щодо дефляції у липні через форс-мажорні обставини (ескалація бойових дій на Близькому Сході і збільшення кількості ударів по мирній інфраструктурі в Україні) не збудуться, матимемо інфляцію 0,7%, — констатував Андрій Шевчишин. — У серпні цей тренд послабиться, бо наслідки подорожчання пального, парад підвищеннь тарифів на холодну воду і проїзд будуть майже компенсовані зниженням цін на агропродукцію. У підсумку інфляція в серпні може становити лише 0,2%, хоча це оптимістичний погляд». Андрій Забловський, навпаки, прогнозуює прискорення інфляції у серпні. Два головні чинники прискорення: швидке подорожчання пального і девальвація гривні, які переважать сезонне зниження цін на агропродукцію. Додаткові чинники — підвищення вартості проїзду не лише у міському, а у приміському та міжобласному автотранспорті і подорожчання централізованого постачання холодної води. За його оцінкою, інфляція у серпні складе не менше 1% по відношенню до липня. Прогнозно за 8 місяців з початку року ціни зростуть на 8%. Курс валют: долар прямуватиме до 46 гривень Прогнози експертів не додають оптимізму. «Якщо говорити про потенціал девальвації гривні — він значний, та чи буде реалізований у серпні, це питання, — аналізує Андрій Шевчишин. — Удари по українських портах посилили ризик скорочення валютної виручки. Через атаки частина судновласників тимчасово припинила заходи до чорноморських портів, а Україна вже втратила близько третини потужностей із морського експорту зерна. Якщо пауза затягнеться, зменшення аграрного експорту стане відчутним негативним фактором для валютного ринку в серпні-вересні. Є помітні ризики переміщення курсу гривні у коридор 45,50–46 грн за долар (+50 коп.). Захищатиме Нацбанк гривню від девальвації чи ні, стане відомо протягом першого тижня серпня. Сигналом до зміни коридору буде вихід за позначку 45 грн за долар на міжбанку. Це значить, що НБУ переходить до зберігання резервів, а ситуація погіршується швидше, ніж планувалось. Поки регулятор не пускає курс міжбанку вище 45 грн/долар». Андрій Забловський також звернув увагу на те, що блокада портів є помітним негативним чинником. На його думку, Нацбанк у серпні не триматиме курс гривні близьким до 45 грн/долар, а поступово його знижуватиме, наближаючись до верхньої межі коридора — 45,5 грн/долар. Курс євро буде коливатися у межах 50,50–51,50 грн. «Погіршення торговельного балансу через значне зниження експорту зернових стане причиною для девальвації гривні. Відсоток девальвації залежатиме від того, наскільки швидко вдасться вирішити проблему з відновленням експорту», — вважає Андрій Забловський. Ціни на пальне: може бути по 100 грн за літр Геннадій Рябцев наголосив, що прогнозоване поступове зниження цін на пальне в Україні припинилося у другій половині липня, і ціни стрімко пішли вгору. На його думку, якщо уряд не вживе невідкладних заходів, то вартість літра бензину А-95 та дизпалива може у серпні дійти до 100 грн/л. «Це не лише моя думка, інші фахівці ринку пального дають схожі прогнози, — підкреслив Геннадій Рябцев. — До того ж, на мою думку, ціноутворення зараз є непрозорим. На фоні подорожчання нафти через ескалацію війни на Близькому Сході і посилення ударів агресора по українських АЗС, трейдери закладають у ціну бензину і дизелю всі можливі і ймовірні ризики. У підсумку пальне швидко дорожчає, поки верхньої межі не бачу. Сподіваюсь, що новий прем’єр-міністр, який ще недавно був топ-менеджером у паливному секторі і знає всі проблеми галузі зсередини, зможе навести порядок з ціноутворенням». За інформацією моніторингових структур ринку пального, наприкінці липня ціновий коридор на заправках помітно розширився в бік зростання. Роздрібні ціни на бензин А-95 у більшості мереж коливаються від 76,99 до 85,40 грн/л, на дизельне пальне — від 83,95 до 95,99 грн/л, на автогаз — від 38,90 до 42,99 грн/л. Середні ціни на пальне в Україні становлять: бензин А-95 — 80,93 грн/л (+6,33 грн/л за місяць), дизельне пальне — 89,66 грн/л (+15 грн/л), автогаз — 42,57 грн/л (+2 грн). Висновки Економічна ситуація у серпні очікується бурхливою: експерти прогнозують захмарні ціни на пальне, дорогий долар, як наслідок — високу інфляцію. І все це на фоні заморожених зарплат і пенсій для переважної більшості українців.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287339-strmke-podorozhchannya-paliva-dorogiy-dolar-ta-visoka-nflyacya-scho-chekaye-na-ukrayincv-u-serpn.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287324-zyavlyayutsya-oznaki-poteplnnya-chomu-tramp-zmniv-dumku-pro-zelenskogo.html Fri, 31 Jul 2026 10:32:03 +0300
Майже відразу після приходу Дональда Трампа до влади дедалі частіше складалося враження, що відносини США з Україною безповоротно зруйновані. Останнім часом з’являються ознаки потепління відносин між країнами, пише The Economist. У виданні нагадали, що 28 липня Сенат США 86 голосами проти 12 проголосував за просування законопроекту, який передбачає введення санкцій проти Росії та дозволяє Трампу встановлювати високі мита для основних імпортерів російської нафти та газу. "Цей законопроект може мати більший вплив, ніж будь-які дії на полі бою", – вигукнув сенатор-республіканець Джеймс Ріш незабаром після закінчення голосування. Також усього за кілька годин до голосування Трамп прийняв президента України Володимира Зеленського в Білому домі. Обидва лідери пізніше заявили, що зустріч пройшла добре. "Це чудовий поворот подій після їхньої сварки в Овальному кабінеті минулого року, якій передувало те, що Трамп назвав українського президента "диктатором", – йдеться у статті. У виданні зазначили, що потепління ставлення Трампа до Зеленського значною мірою зумовлене військовими успіхами України, а також його розчаруванням у Росії. Також журналісти не виключають, що смерть сенатора Ліндсі Грема, який був затятим прихильником України, могла підштовхнути деяких республіканців перейти на інший бік. В аналітичному центрі "Кільський інститут" вважають, що дружнє ставлення Трампа до Зеленського відображає зростаючу повагу до військового потенціалу України. Аналітики впевнені, що успішна кампанія українських ударів по об’єктах на території Росії справила враження на Трампа. "Це ескалація, але це також ескалація, яка може допомогти покласти край конфлікту", – сказав Трамп на саміті НАТО в Анкарі 8 липня. Аналітик Хізер Конлі з консервативного аналітичного центру American Enterprise Institute у розмові з журналістами висловила думку, що свою роль також відіграла здатність України самостійно виробляти значну частину свого озброєння і тим самим зменшувати залежність від США. "Відносини зараз здаються міцнішими, тому що українці багато в чому самі є рушіями свого успіху", – сказала вона. Крім того, США та Україна активізували співпрацю в оборонно-промисловій сфері. Зокрема, у США планують відкрити новий завод, який масово вироблятиме безпілотники за українськими технологіями. Водночас Зеленський домагається від Трампа поставок додаткових ракет-перехоплювачів для системи Patriot та отримання ліцензій на їхнє виробництво. Сторони вже домовилися про укладення ліцензійної угоди, хоча до початку виробництва можуть минути роки, підкреслили у виданні. Путін розчарував Трампа Курт Волкер, колишній спеціальний представник з питань України під час першого терміну Трампа, сказав журналістам, що нова дружність Трампа щодо України не випадково збігається з помітним охолодженням відносин із Росією. "Я думаю, він починає розуміти або вже зрозумів, що Путін просто бреше йому", – вважає Волкер. Крім того, впливова активістка руху MAGA та колишня критикиня України Лора Лумер нещодавно змінила свою думку і закликала Трампа підтримати Україну. Вона заявила, що її "обдурила російська пропаганда". Сенатори-республіканці сподіваються, що законопроект про санкції поверне Росію за стіл переговорів, але й тут є перешкоди, зазначили у виданні. Законопроект ще має бути проголосований у Палаті представників, де серед республіканців сильніший скептицизм щодо України, а демократи побоюються, що він надасть непередбачуваному Трампу ще більшу владу над митами. "Дійсно, навіть якщо Конгрес ухвалить законопроект, Трамп може з обережністю ставитися до введення мит, які можуть призвести до зростання цін на бензин для американців. Проте для людини, якій Трамп колись сказав, що у нього "немає карт", Зеленський, схоже, вправно розіграв свою руку у Вашингтоні", – підсумували у виданні.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287324-zyavlyayutsya-oznaki-poteplnnya-chomu-tramp-zmniv-dumku-pro-zelenskogo.html https://vesti-ua.net/uk/articles/287283-vyna-v-ukrayin-sche-daleka-vd-zavershennya-yak-plani-u-putna.html Thu, 30 Jul 2026 14:23:28 +0300
Українські атаки дронів по Росії підривають підтримку війни серед населення. Та попри це, у Кремлі не мають наміру завершувати війну. Російський диктатор Володимир Путін збільшує армію, а його речник наголошує на продовженні цілей «СВО». Про це йдеться у матеріалі The Conversation. Війна в Україні ще далека до закінчення Журналісти видання вважають, що реакція російських лідерів свідчить про те, що війна ще далеко не закінчена. Путін підписав новий закон про подальше розширення російської армії. А речник Кремля Дмитро Пєсков вкотре заявив, що довгострокові вимоги Росії мають бути виконані Україною як передумова для завершення війни. Ці вимоги включають відмову України від контролю над окупованою Росією територією, включаючи Донбас. Путін намагається згуртувати народ на тлі українських атак «У внутрішній політиці Путін продовжує наголошувати на важливості „спеціальної військової операції“ та намагається применшити дефіцит палива в Росії, водночас продовжуючи свої заяви про те, що Україну потрібно покарати», — йдеться у статті. Тим часом Україна завдає ударів по Росії, називаючи це помстою за атаки на цивільне населення. Західні журналісти розвінчують міф Путіна про «неонацизм» у Донецькій області. «Таке формулювання суперечить російським заявам про геноцид українців на Донбасі, що послужило одним із виправдань для їхнього вторгнення. Жодного такого геноциду не було. Зрозуміло, що російські лідери сподіваються представити атаки таким чином, щоб росіяни згуртувалися навколо одного прапора. Однак, чи буде це успішним, це зовсім інше питання», — вважають у виданні. Контроль Путіна у РФ стабільний Попри погрози заколоту та невдоволення серед простого населення, контроль Путіна над Росією виглядає стабільним. Політично, схоже, мало що змінилося, вважають автори статті. «Навіть якщо опитування громадської думки в Росії викликають підозру, оскільки опитані громадяни можуть реагувати позитивно через страх перед режимом, це саме по собі свідчить про те, що влада Путіна залишається надійною», — підкреслили у The Conversation. Росіяни звикнуть до українських атак Журналісти іноземного таблоїда припускають, що для Росії продовження українських ударів лише зробить війну звичним аспектом повсякденного російського життя. Втім, для росіян у Криму удари «зруйнували ілюзію безпеки та російського контролю». Ці атаки, очевидно, матимуть економічний вплив. «Для України успіх ударів дронів відродив надію багатьох українців на те, що перемога можлива, навіть якщо вона ще далека, і що окуповані території, такі як Крим, можуть бути звільнені», — сказано у матеріалі.]]> https://vesti-ua.net/uk/articles/287283-vyna-v-ukrayin-sche-daleka-vd-zavershennya-yak-plani-u-putna.html